У селі Січинці Дунаєвецької громади, що на Хмельниччині, активісти реставрують мозаїчну автобусну зупинку. Її порятунок почався торік зі звичайного прибирання: місцева родина разом з однодумцями вирішила очистити стару зупинку від бруду та реклами. Після цього стало зрозуміло, що проблема значно серйозніша — протікав дах, а волога руйнувала мозаїку. Активісти створили громадську організацію «Село в дії» та розпочали відновлення мозаїчної зупинки.
Що за рік зробили, які труднощі виникли та якою зупинка має стати після реставрації, в етері Українського Радіо Хмельницького розповіла очільниця ГО «Село в дії» Софія Платт.
Чи з'явилися нові версії щодо автора мозаїчної зупинки? Нагадаю, спершу ви припускали, що це може бути Іван Кляпатура — художник, скульптор з Хмельниччини. Звертались до Державного архіву. Місцеві жителі згадують, що мозаїку могли створити до Олімпіади 1980 року. Що наразі відомо?
Наразі ми ще досі в процесі пошуку автора. Варіантів уже навіть більше, ніж минулого разу, коли ми з вами спілкувалися, але поки що нам так і не вдалося точно встановити, хто саме створив цю мозаїку. Зараз ми намагаємося зв'язатися зі Спілкою художників України, нам порадили їх скульптори, художники з Києва, які працювали над реставрацією нашої мозаїки. Вони припускають, що у Спілки може зберігатися власний архів. Там потенційно можуть бути документи або замовлення того часу, які тодішня служба «Автодору» передавала до Спілки художників із запитами на виконання таких робіт. Тобто саме в цьому архіві може бути інформація про автора мозаїки.
Ви також шукали майстрів, які могли б безпечно відновити стару конструкцію зупинки. Кого вдалося знайти і що зараз зробили?
Ми шукали будівельного інженера і буквально «видерли» його з Кам'янець-Подільського будівельного коледжу. Він допоміг нам знайти хороших майстрів. І лише на початку липня нам вдалося домовитися, щоб вони приїхали на наш об'єкт і зробили хоча б дах. Майстри повністю демонтували старий дах, обережно, наскільки це було можливо, тобто з мінімальними ушкодженнями мозаїки і залили повністю новий бетонний.
А були такі моменти, коли ви хвилювалися, що конструкція може пошкодити мозаїку?
Я постійно була присутня під час демонтажу даху і, звичайно, в деяких моментах хвилювалася. Навіть був випадок, коли в нас частина мозаїки відпала, тому що вже до того була відшарована від стіни через вологу. Нам вдалося її швиденько прикріпити. Це стало можливим завдяки тому, що ми склеїли всю мозаїку марлею та клеєм ПВА. Якщо уявити пазли, які колись склеювали скотчем, то тут був схожий принцип, тому навіть та частина, яка відпала від стіни, трималася на марлі, і ми згодом змогли повернути її на місце та прикріпити до стіни.
Які наступні роботи?
Ми потроху просуваємося далі з роботами над дахом. Залити його — це було наймасштабніше і найважче завдання, але з дахом ми ще навіть не завершили, тому що нам ще потрібно ізолювати зверху бетон, щоб він не руйнувався з часом. Тому зараз ми чекаємо на майстрів, які мають зробити спеціальний епоксидний шар. Також ми вже провели електрику, щоб на зупинці було освітлення. А цього тижня нам треба ще відмити саму мозаїку, тому що під час всіх робіт, які проводились, вона знову забруднилась. А наступний великий етап — відновлення основи зупинки. Для цього нам знову знадобляться майстри, яких зараз чекаємо.
Хто допомагає вам фінансово у роботі?
Ми відкрили збір у 25 тисяч гривень на реставрацію мозаїки та швидко його закрили. Нам були потрібні фахівці, які спеціалізуються саме на таких роботах. Ми їх знайшли, і вони погодилися допомогти нам практично на волонтерських умовах. Але водночас потрібно було оплатити їхній доїзд із Києва, проживання та матеріали, необхідні для реставрації. Саме на це ми й відкривали збір. Для демонтажу старої конструкції, будівництва нового даху та відновлення основи зупинки ми залучаємо місцевих підприємців, а також людей, яким цікавий наш проєкт. Тут, звичайно, витрати значно більші, ніж 25 тисяч гривень, які ми збирали на реставрацію мозаїки. Зокрема, активно допомагає місцевий підприємець-аграрій, чий бізнес розташований неподалік зупинки. Він уже багато вклав у цей проєкт. На дрібні речі ми витрачаємо зі своїх особистих заощаджень, тому що без цього ніяк.
І ще один важливий момент: минулого року ви розповідали, що після відновлення зупинки плануєте облаштувати її QR-кодом, перейшовши за посиланням якого можна прочитати інформацію про історію зупинки, а також імена людей з села, які загинули протягом російсько-української війни.
Ми в загальному не змінили цієї ідеї. Там обов'язково буде інформаційна табличка, можливо, це буде QR-код або якийсь інший формат. Щодо теми полеглих захисників, то ми в процесі. Я хочу додатково проконсультуватися з кількома людьми, які глибше займаються питаннями пам'яті про наших захисників. У таких речах є багато нюансів: що буде доречним, а що — ні. Мені здається, до подібної інформації потрібно ставитися дуже обережно.
Якщо все піде за планом, коли плануєте завершити реставрацію зупинки?
Ми б дуже хотіли завершити до кінця цього року. Знову ж таки, все залежить від майстрів, яких ми чекаємо.
Авторка: Інна Ніколаєва.
Оберіть Суспільне Хмельницький в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах.
Також слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.