20 надгробків планують відновити цього року на римо-католицькому цвинтарі, який заріс і руйнується, у Чорному Острові, що на Хмельниччині. Найдавнішим похованням тут понад 200 років. Наразі на місці поховань працюють волонтери з України та Польщі в межах українсько-польського проєкту Проєкт «Оживлені камені на стежках минулого Поділля» — це волонтерська ініціатива з відновлення та збереження старовинного римо-католицького цвинтаря в смт Чорний Острів на Хмельниччині. Проєкт реалізується за підтримки програми Інституту POLONIKA «Польська культурна спадщина за кордоном — волонтерство».«Оживлені камені на стежках минулого Поділля».
Про це Суспільне Хмельницький розповів один з ініціаторів відновлення некрополя Некрополь — це велике давнє або сучасне кладовище, меморіальний цвинтар. Дослівно з грецької мови це слово перекладається як «місто мертвих» (νεκρός — мертвий, πόλις — місто).Валентин Маговкін.
З його слів, цвинтар в Чорному Острові займає близько трьох гектарів. Частина поховань на його території з часом опинилася під землею. Найстаріший надгробокНадгробок — це пам'ятник, плита, хрест або інша споруда, яку ставлять на могилі. Його мета — зберегти пам'ять про людину, яка померла., який тут знайшли, — 1821 року.
«Я думаю, що є однозначно й старіші поховання. Просто з плином часу вони всі пішли під землю і ми намагаємося їх віднайти».
Роботи в Чорному Острові волонтери польської організації «MAGURYCZ»«Магурич» — це польська громадська організація та неформальна група каменярів, заснована у 1987 році Шимоном Моджеєвським. Вона відновлює старі надгробки, цвинтарі й пам'ятки сакральної архітектури в Україні та Польщі, які залишилися без догляду проводять не вперше, зазначив чоловік. У 2023 та 2024 роках тут відновили 22 надгробки. А минулого місцеві жителі продовжили роботи власними силами, віднайшли ще чотири надгробки та три вже відновили.
«Як будемо мати чим більше волонтерів, охочих, парафіян також, якщо вони прийдуть і нам будуть допомагати, то буде більше роботи зроблено. Бо тут, насправді, якщо рахувати тиждень в рік таких активних робіт, як ми, наприклад, у цьому році запланували 20 надгробків відновити, то це попросту підуть десятиліття».
Шимон Моджеєвський розповів, що цього року втретє долучився до відновлення пошкоджених надгробків, котрі залишилися без опікунів, на понад двохсотрічному римо-католицькому цвинтарі в Чорному Острові. Він — каменяр і засновник польського товариства «MAGURYCZ», яке, з його слів, майже два десятиліття відновлює некрополі в Україні.
«Я сплю на цвинтарі. Дуже багато людей питає мене, чи я боюся. Ні, я боюся живих людей. Мертві — вони спокійні. Я тут не тому, що це польський цвинтар, а тому, що це пам'ять. Якби тут були українські надгробки, то я б намагався, щоб вони також були ремонтовані чи реставровані, бо вважаю, що це важлива річ для нашої свідомості, походження народу».
Більшість пошкоджених надгробків, за словами Шимон Моджеєвський, можна відновити.
«Більшість елементів, фрагментів, ми знаходимо поруч, і можемо скласти і зробити з цього надгробок. Не завжди, але 90% цих надгробків можна повернути в такий вигляд, який вони мали перед Другою світовою».
Засновник польського товариства «MAGURYCZ» зазначив, що цього року волонтерський табір триває шість днів. Він розповів, що навчає працювати з каменем без важкої техніки так, як це робили майстри, які створювали ці надгробки сотні років тому.
«Каменярі, котрі робили ці надгробки, вони не мали ні крана, ні трактора, ні жодних таких інструментів, але ставили ці надгробки. Коли вони могли, то я розумію, що ми теж можемо».
Зі слів волонтера з Харкова Владислава, до відновлення некрополя долучилися волонтери з України та Польщі, а також місцеві жителі. Вони очищують каміння та знаходять втрачені фрагменти.
«Повертаємо його від забутості, те, що було під землею. Щоб їх пам'ятник був відновлений, щоб про них історія була відома».
Волонтерка з Варшави Йоланта Мунарчик розповіла, що приїхати на відновлення некрополя до Чорного Острова її спонукала особиста історія. Тут, з її слів, на початку ХХ століття жила її родина.
«Я мріяла приїхати сюди все своє життя, і нарешті мені це вдалося завдяки друзям. Я дуже зворушена. І оскільки я не знайшла могили своїх одразу, я з головою поринула у прибирання інших, бо зрештою, це та сама традиція, той самий період, ті самі мешканці, ті самі люди. Тому насправді не має значення, та це могила чи інша. Усі вони заслуговують на повагу».
Настоятель місцевої римо-католицької парафії отець Мирослав, зазначив, що також долучився до волонтерської толокиТолока — це давній український звичай спільної та безоплатної праці гуртом для швидкого виконання великої роботи..
«Кожен пам'ятник, дивлячись на нього, ти дивишся також на історію, дивишся на традиції, дивишся на культуру, цінуєш, збагачуєшся культурно, ну і одночасно вшановуєш пам'ять померлих».
Цьогорічні роботи з відновлення надгробків в Чорному Острові фінансово підтримує Національний інститут польської культурної спадщини «Полоніка» та громадський комітет охорони міста Фаленти. Його представник Войцех Роговський розповів, що Чорний Острів та польські Фаленти пов'язує історія шляхетського роду Пшездецьких.
«Моє місто та Чорний Острів мають прямий зв'язок завдяки Олександру Пшездзецькому, який народився в палаці в Чорному Острові та емігрував до Польщі, до Мазовії, і разом зі своєю дружиною купив маєток поблизу Варшави, в місті, де живе моя родина».
Зі слів Валентина Маговкіна, відновлення цвинтаря в Чорному Острові триватиме до 22 серпня, а після завершення волонтерського табору роботи планують продовжувати силами місцевої громади.
Оберіть Суспільне Хмельницький в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах.
Також слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
