Українським військовий Ярослав Ціцій пройшов бої за Дебальцеве на початку російсько-української війни, а під час повномасштабного вторгнення пішов добровільно захищати Україну знову від росіян. Сьогодні, 12 червня, з воїном попрощались у Хмельницькому.
Ярославу було 35 років. Він народився і виріс у селі Новий Глібів Новоушицької громади, розповіла його знайома Оксана Серветник.
"Вчився у Новоушицькому технікумі, за спеціальністю не працював, був на різних роботах".
За словами жінки, Ярослав разом із її сином у перші дні російсько-української війни став на захист України.
"Вони воювали у 128 гірсько-піхотній бригаді. Пройшли Дебальцеве, вони вернулися з пекла, дякувати Богу. У 2015 році він за станом здоров’я міг демобілізуватися і не йти на війну. Я до цього часу згадую слова, як він сказав: "Я не можу залишити Олега".
Деякий час Ярослав Ціцій служив у виправній колонії, розповів колега Руслан.
"З 2018 по 2021 рік у Державній установі "Райківецька виправна колонія" №78, відділ охорони. Він був добросовісною, порядною людиною, гарним працівником, колегою, гарним другом".
За словами родички Тетяни Панкєєвої, коли почалося повномасштабне вторгнення, Ярослав добровільно пішов на фронт, звільняв Київщину.
"Він загинув за Україну і за нас усіх. Він справжній патріот. Він мінер, так він і підірвався на міні, ми так думаємо".
Загинув боєць на Харківському напрямку. У Ярослава Ціція залишилися чотирирічна дитина, дружина та мати. Поховали загиблого воїна на кладовищі у мікрорайоні Ракове, на Алеї Слави, що у Хмельницькому.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.
