Перейти до основного змісту

Дистанційне мінування Херсонщини: чим небезпечні "пелюстки" та як від них вберегтись

Ексклюзивно

Російська армія систематично засипає правобережжя Херсонщини протипіхотними мінами. Російські військові скидають з безпілотників "пелюстки" на дороги, тротуари, парки прибережних населених пунктів. Розповідаємо чим небезпечні такі міни і як від них вберегтись.

Мінують прибережні населені пункти

Російські військові розсипали міни ПФМ-1 в одному із населених пунктів Херсонської області. Поліцейські-вибухотехніки намагаються їх збирати, але окупанти не дають цього зробити — атакують дронами.

"Постійно сюди літають дрони. Ми зловили "вікно" між дронами. Треба знову їх позбирати, знешкодити, тому що тут люди. Місцеві у цьому селі живуть, попри постійні обстріли. Відповідно, міни у них під ногами", — розповідає один з вибухотехніків.

ПФМ-1 або ПФМ-1С – протипіхотна фугасна міна натискної дії. Її називають "пелюсткою" або "метеликом". Вибухає при наступі ногою на датчик цілі. Це найпоширеніший боєприпас, якими російські війська дистанційно мінують правобережну Херсонщину.

"Пелюстками" і цвяхами всіяна дорога від Олександрівки до Софіївки. Жителі чотирьох сіл Станіславської громади, розташованої на березі Дніпровського лиману, не можуть вільно пересуватись автошляхом до Миколаєва та степовими дорогами.

"Особисто бачив, коли дрон викидає від чотирьох до п'яти пелюстків і до 20 цвяхів, які зварені в трикутник, для того, щоб максимально заподіяти шкоду нашим жителям", — розповідає Станіславський сільський голова Іван Самойленко.

Військові РФ маскують міни-"пелюстки" під землю чи асфальт й розкидають їх поблизу та в самих населених пунктах. Фото: Дмитро Бурлай/Facebook

За його словами, військові РФ обмазують "пелюстки" клеєм, обмазують їх в пиляку чи саменькі камінці й викидають — максимально маскують міни під дороги.

"Жителю Широкої Балки відірвало ногу, провели ампутацію. Водій, який їздив автобусом на маршруті до Широкої Балки, прилетіли дрони й обсипали автобус "пелюстками" для того, щоб він не зміг виїхати й не зміг вивезти автобус", — каже сільський голова.

Колесо маршрутки, яка наїхала на міну-"пелюстку" у передмісті Херсона, жовтень 2024 року. Суспільне Херсон

Дивитись у небо і під колеса. Водії, що працюють на маршруті до передмістя Херсона – Антонівки, мають стежити за рухом російських дронів і дивитись на дорогу, розповідає т. в. о. директорки КП "Херсонський комунальний транспортний сервіс" Альона Капусняк. Вона показала колесо від автобусу, який наїхав на протипіхотну міну.

"Автобус був на 17 маршруті, наїхав на "пелюстку" і підірвався. У Антонівці дуже багато цих "пелюсток", але водії знають, як їх об’їжджати", — розповіла Альона.

Скидають міни на людей

В Антонівці російські військові скинули протипіхотні міни на цивільного чоловіка. Потім це відео опублікували на своєму інформаційному ресурсі. Вся територія навколо пораненого була засипана "пелюстками". До нього ніхто не міг підійти, щоб надати допомогу. Його врятували військовослужбовці 124 бригади ТРО ЗСУ морської піхоти.

"Коли ми приїхали, були цивільні неподалік. Показали напрямок, де він лежить. Ми вирушили на своєму службовому авто. Метрів 50 до нього не доїхали, бо все там було закидано "пелюстками", — пригадує військовослужбовець на псевдо "Звір".

Авто, на яке військові РФ з дрона скинули вибухівку. Іван Самойленко

Його колега — бойовий медик розповів, що у пораненого внаслідок детонації вибухівки була відірвана ступня.

"Він був у дуже тяжкому стані, майже непритомний. Шоковий стан був у нього. Але ми вдало поклали його на ноші, завантажили в машину. Коли евакуювали, постійно говорили з ним і передали лікарям", — каже бойовий медик.

Які травми можна отримати від протипіхотної міни

Наступити на "пелюстку" — втратити ступню. Протипіхотна міна натискної дії при детонації завдає важких поранень, розповідає завідувач хірургічного відділення міської лікарні Віталій Хомуха.

"Це дуже важкі травми. Якщо людина наступає на протипіхотну міну, то це, як правило, втрата кінцівки. Це дуже важка травма, яка супроводжується пораненням великих масивів тканин з великою крововтратою", — пояснює лікар.

Замаскована під ґрунт міна-"пелюстка". Фото: скріншот відео ДСНС/Youtube

Отримати поранення можуть не лише цивільні, є випадки коли на небезпеку наражались й досвідчені вибухотехніки.

"Під час огляду території, яка була замінована мінами-"пелюстками" отримав тяжке поранення, а саме ампутацію ступні, начальник відділу вибухотехнічної служби поліції. Тобто навіть людина, яка має шалений досвід у цій сфері, безпосередньо стикається з цим щодня, не зміг стовідсотково вберегтись від того, щоб отримати таку травму. Тому у цивільних шанси потрапити в таку пастку більші й треба це враховувати й уникати перебування в цих районах", — говорить начальник відділу комунікації ГУ Нацполіції в області Андрій Кований.

Що знають херсонці про дистанційне мінування та міни-"пелюстки"

Попри обстріли й дронові атаки Херсон живе своїм життям. Люди ходять на ринки та в магазини, відвідують лікарні й гуманітарні центри. Під час затишшя, хоч і недовго, можуть прогулюватись вулицями. Ми запитали у херсонців, чи знають вони, що таке міни-"пелюстки" та як намагаються від них убезпечитись.

"Що таке міни-пелюстки? Звісно знаю. З телефона, сама ще, слава Богу, не бачила. Я в тих районах не буваю просто. А як побачу, то обійду, та й все", — говорить Олена.

Валентин розповідає, що дізнався про "пелюстки" з телевізора. Каже, що ходить одним й тим же маршрутом, в основному за продуктами.

" Не можна чіпати, нічого, навіть на городах "пелюстки" бувають. Мені приходить на телефон, тето й тето, не чіпайте! А й не сильно ходжу. Сьогодні вискочив, на базу сходив, рибки купив, на базарчик, в магазин, оце і вся моя дорога", — розповів чоловік.

Російську міна ПФМ-1 "Пелюстка" дуже важко побачити у траві. Андрій Марієнко/УНІАН

Оксана — жителька Кіндійки. Її селище як і Антонівку росіяни закидують мінами-"пелюстками".

"Знаю, що їх краще не чіпати. Зателефонувати за допомогою, перш за все. Ще не доводилось бачити прямо в реаліях. Дивлюсь під ноги, дуже за це хвилююсь. Бо переживаю, щоб не було в городі, ніде, бо вчора була вдома, біля хати й переживаю, щоб навесні в траві не було", — каже жінка.

Галина бачила "пелюстки" виключно на фото. Жінка знає, що їх ні в якому разі не можна чіпати, й відразу треба дзвонити 101.

"Завжди дивлюсь під ноги, коли йду, так, коли по тротуару, а бувають місця, коли по траві треба пройти, то я завжди дивлюсь під ноги. Ближче до річки треба бути обережними", — розповіла жінка.

Херсонці намагаються триматись далі від прибережної зони, яку так активно протягом осені дистанційно мінують окупанти. Все ж у цих районах залишаються жити люди, які щодня наражаються на небезпеку.

Як дізнатись де у Херсоні заміновані території

У Херсоні російська армія дистанційно мінує прибережну зону. Це житлові квартали Дніпровського району, куди можуть долетіти FPV-дрони. У прибережній смузі залишаються херсонці попри постійні обстріли російської армії з лівобережжя.

Щодня патрульна поліція публікує у своєму Телеграм-каналі список херсонських вулиць та територій, які дистанційно мінують російські військові. Наразі це селище Антонівка, вулиця Перекопська, шосе В'ячеслава Чорновола, провулки 1-й Придніпровський та 2-й Придніпровський, вулиці Залаегерсег, Університетська, Офіцерська, Тягинська та Героїв Крут, Шевченківський парк.

Місця, які у Херсоні вважаються небезпечними через можливе замінування "пелюстками". Суспільне Херсон

Також про небезпеку дистанційного мінування попереджають таблички, встановлені у парку "Херсонська фортеця". "Пелюстки" важко побачити серед опалого листя, говорить поліцейський відділу вибухотехнічної служби ГУ Нацполіції в області Віктор Кондрашов.

"Дані міни скидають з квадрокоптерів дуже багато в паркових зонах. Зараз іде листопад з дерев, і їх погано виявляти, їх засипає, корпус пластиковий, є проблема. Як би ми не старались якнайшвидше зачистити території, але це не може відбуватись занадто швидко, тобто на це піде дуже багато часу. І для того, щоб цивільне населення не отримувало травм і каліцтв дуже просимо не наближатись і не чіпати усілякі підозрілі та вибухонебезпечні предмети", — радить поліцейський.

Вибухотехнік показує макет міни-"пелюстки, якими росіяни дистанційно мінують прибережні населені пункти Херсонщини. Суспільне Херсон

Що робити, якщо ви виявили вибухонебезпечний предмет або снаряд, що не розірвався

У навчально-методичному центрі цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Херсонської області розробили відповідну інструкцію. В ній — якими мають бути ваші дії, якщо ви виявили вибухонебезпечний предмет.

  1. Не наближайтесь!
  2. Зупиніться, голосно повідомте про небезпеку, якщо є хтось поряд.
  3. Уважно роздивіться, чи немає поряд інших небезпечних предметів.
  4. Обережно, своїми слідами, відійдіть на безпечну відстань. Краще сховайтесь за будівлю, якщо вона є поряд
  5. Позначте небезпечну територію помітним знаком — стрічкою, хустиною або чимось іншим. Але ні в якому разі не наближайтесь до вибухівки.
  6. Терміново повідомте про небезпечну знахідку ДСНС телефоном 101, або поліцію — 102. Дзвоніть відійшовши на певну відстань.

У центрі нагадують, що телефоном не можна користуватись у безпосередній близькості з мінами, боєприпасами чи іншими небезпечними предметами.

Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у WhatsApp, Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube.

Топ дня

Вибір редакції