Інна Близно — переселенка з села Нова Кругляківка в Харківській області. Село розташоване на лівому березі річки Оскіл — перебуває під обстрілами російських військ. Інна евакуювалася до Харкова, але не сама — з собою забрала козулю Писклю, про яку дбала вдома у Новій Кругляківці. Після евакуації вони вимушені були розлучитися, але знову зустрілися.
Де прихистили козулю Писклю та чи впізнала вона Інну, читайте далі чи дивіться у репортажі Суспільне Харків.
Як козуля з'явилася у жительки Нової Кругляківки
Село Нова Кругляківка — у Борівській громаді на Ізюмщині. Інна Близно розповідає, що багато ударів армії РФ було по сусідній Богуславці, менше — по її селу.
"У нас село в яру. Ракети більше летіли в сусідню Богуславку, а до нас ствольне прилітало, і вже стало чути автоматні черги — треба було якось вибиратися. Терпіли, поки могли, а тоді вже всі родичі переживають за нас, кажуть, щоб виїжджали, хто знає, що буде далі", — говорить жителька Борівської громади.
У Новій Кругляківці Інна Близно мала господарство. Козуля з'явилася у неї навесні — привезли військові із зони бойових дій та попросили подбати про тварину.
"Кажуть: «У вас є корівка, вигодуйте її молочком, бо вона прибилася до нас, а в нас стріляють, дуже шумно в нас, а їй страшно». Ми взяли її, стали поїти, випоїли. Я в мисочку молочка наллю — вона п’є. Видно, хлопці вже привчили її. Спершу вона була в нас у галереї, бо боялися, щоб нікуди не забігла — манюнька ж була, ще незвично їй було. Тоді перевели її в кухню, а потім вона стала по двору ходити, уже не боялася, звикла до нас. Меншою вона була практично тільки у дворі, а потім стала за двір виходити, гуляти", — розповідає Близно.
Евакуація разом з козулею з лівого берега річки Оскіл
Козулю назвали Писклею: "Коли нам її привезли, вона ввесь час пищала. Я кажу: «Нехай буде Писклею»".
"Було, вийде за двір, ходить по кущах, я, як корову в обід здою, гукаю: «Пискля, Пискля! Іди пити, їсти». Вона прибіжить, нап’ється молочка й побіжить знову далі гуляти. Вона як член сім’ї в нас. Ми звикли. Якби вона ніким нам не була, ми б, мабуть, покинули й поїхали. А так — як ти її кинеш? Ми шукали, де її прилаштувати, щоб вона сама не залишалася", — розповідає жителька Нової Кругляківки.
Інна Близно каже, що варіант покинути Писклю саму у селі не розглядали: "І шкода її. Якби були її родичі, вона б знайшла компанію. І хтозна, зараз, не дай боже, зайдуть… Наші то не чіпатимуть, а ті можуть убити просто".
Козулю зголосилися прийняти у "Фельдман екопарку" під Харковом. Тварина їхала разом з Інною в автобусі.
"У нас завжди завдання із зірочкою. Нам потрібно було вивезти людей з того місця, і там була козуля. Дика козуля. Але виявилося, що вона зовсім не дика, вона вже звикла до людей. Я думав, що вона трохи менших розмірів. Багато людей, потрібно було її якось вмовити з нами поїхати. Дуже ми її не вмовляли, у нас мало часу було на те, бо це вже достатньо небезпечна територія. Тому ми її упакували максимально з душею, і винесли. Посадили її Інні на руки — трішки заспокоїлася, і ми без проблем її вивезли", — розказав волонтер Вячеслав Ільченко.
Як козуля Пискля адаптується та чи впізнала Інну
Завідувач сектору копитних екопарку Віталій Короткін розповідає, що Пискля на новому місці адаптувалася, живе разом з іншими тваринами.
"Були якісь моменти, затримки, тому що там вона жила з людьми, а тут потрапила на велику територію. До того ж з нею почали жити дорослі козулі, лані, птахи. Перша реакція — лякалася, звичайно, ховалася від усіх. Які мало бути, іншого нічого не очікували. А так з нею все добре, їсть нормально. Зараз сіно, трава скінчилася. Овес, ячмінь, пшеничка і овочі, фрукти. Здоров’я хороше, ще не лікували її", — говорить Віталій Короткін.
Інна Близно з мамою та онуком приїхали до харківського екопарку, щоб побачити свою козулю. Спроби Інни підійти й нагодувати Писклю виявилися марні — тварина втікає.
— Ображена на мене.
— Чому?
— Тому що покинули тут.
— Ви переконалися, що тут умови добрі?
— Добрі, так. Добрі умови. І їй добре, видно. Друг у неї, я дивлюся, поряд бігає весь час. Молоденький такий, красунчик.
Віталій Короткін пояснює, що попри життя поруч з людьми тривалий час, козуля встигла відвикти від людей: "Це ж дика тварина, і тому швидко відвикає від людей, дуже швидко. І тут мало відвідувачів, відносно мало. Тому з людей вона тільки охорону бачить і нас — працівників".
Забрати до себе Писклю Інна не може — живе у дочки на квартирі на четвертому поверсі. Каже, дізнаються розклад автобусів до екопарку й приїжджатимуть до козулі в гості.
"Я сподіваюся, що вона відійде й простить нас. Їй тут буде добре. Вона на своєму місці. Тут у неї яка компанія! Я тут бачила багатенько козуль. Я думаю, їй буде добре. У неї вже є, так би мовити, свій колектив, своя рідня. І тут безпечніше набагато", — говорить переселенка з Нової Кругляківки.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube