Світлана Спорник з чоловіком Олександром з села Кам'янка Ізюмського району живуть на руїнах своєї садиби без світла, газу, центрального водопостачання та побутових зручностей. Населений пункт українські військові визволили восени 2022 року. Пізніше село почали розміновувати, частково відновили електропостачання. Подружжя фермерів мріє про розмінування своїх сільгоспземель, щоб відновити аграрну справу. На воротах напис: "Прошу модульний будинок". Свій — родина втратила після влучання російської ракети.
Історія родини — в етері Українського Радіо Харкова.
Ракета знищила дім під фундамент, техніку розкрали окупанти: родина Спорників з Кам'янки третій рік житиме у гаражі
Фермери Cвітлана та Олександр Спорники виїхали з Кам'янки за тиждень до її окупації у березні 2022 року.
"До нас прилетіла ракета, літак розбивав усе, що мало великі дахи. Спочатку велике господарство розбили, а потім літак довбанув і загорілися наші сараї, порозліталися склади. Ми були контужені в підвалі, нас відрили, з тиждень ми з чоловіком пролежали в сусідів, а тоді добра людина, каже: "Я вас вивезу", вивіз. Його вже немає, вбили", — розповідає Світлана Спорник.
Подружжя повернулося додому через тиждень після деокупації, восени 2022 року. Від їхнього двоповерхового будинку лишилася купа будівельного сміття та цегли. Вже третю зиму поспіль родина житиме у власному гаражі.
"Плівку, брезенти нам видавали волонтери, коли приїжджали. Будинок зруйнований. Ракета руська до фундаменту знищила. В гаражі "хата". Буржуйки, плити. Минулого року хтось вугілля розвозив, так що можна виживати. Ящики від російських боєприпасів у нас тут на нарозхват: стелю ними попідбивали, двері, дах, це перший будівельний матеріал", — говорить Світлана.
За її словами, окупанти також розграбували сільськогосподарську техніку.
"Техніку викрали, трактори наші розбиті, причепи, КамАЗ "поїхав", машини погоріли, комбайн спалений. Лишилися залишки "розкоші", розбите, пошкоджене все. І ми все довбали, розчищали. Глянули, шматочок двору, плуг стоїть, культиватор... ми такі раді були, що додому повернулися. А село — це ж не тільки будинок, село — це сараї, склади, мотоблоки, коси, корова", — говорить Світлана.
Вони ж пів року тут жили, і бенкетували: вантажили, вивозили, легкові машини виганяли, корів, свиней жерли. Комп'ютерна приставка онука в Росії заграла, вона до банківської карти прив'язана, то дізналися. КамАЗ, люди, які не виїжджали, кажуть, в Луганськ поїхав з причепом навантаженим. Солярки п'ять тонн було — теж вони заправлялися. Грабували все. У нас на городі стояв старий автомобіль, ми використовували його, щоб на поле їздити. Сказали нам люди, що його руські угнали, в ньому зробили блокпост і жили там.
Два роки без світла, водопостачання та з замінованою територією: життя родини у деокупованій Кам'янці
Подружжя самостійно розчищало територію: вирубували бур'яни, знаходили протипіхотні міни "Пелюстки", викликали фахівців для підриву, розповідає Світлана.
У нас земля, ніхто не забере її в оренду, а податки за землю треба буде платити. Це дуже велика сума. У нас із чоловіком більше ніж 100 га землі, на цей час вона замінована, а щойно пройде розмінування, то ми повинні обробляти й платити великі податки.
"Територія замінована навколо села. Піти кудись, поїхати — це небезпечно. Городи теж вважаються замінованими, будинки зруйновані, погреба. В селі ні магазину, роботи немає, в Ізюмі теж. Якщо говорити про молодь, то як повертатися? Треба заробляти, а де тут?" — питає Світлана.
Подружжя живе з пенсії, гуманітарної допомоги та власного невеликого господарства.
Воду давали, гуманітарні набори: макарони, крупи, олія, голодних немає. У селі центрального водопроводу немає, колодязі, але біда в тому, що через засуху вода повідходила. Користуємося сусідським колодязем, там хоч відра і постріляні, але є. А так — спасає річка. Городи тримаємо. Курей давали волонтери, намагаємось годувати, а інше — тут же ж і тримати нічого немає змоги.
Родина два роки живе без електропостачання, світло відновили у селі частково.
"Зо дві вулиці в нас без світла. Але розміновувачі йдуть, закінчують вулицю, поруч трансформатор треба поставити, а на іншій стороні села вже є, і вони з електрикою. Якби б ще інтернет поновився. А так — два роки без світла, звісно, теж погано", — каже Світлана.
На воротах перед їхнім подвір'ям нашкрябаний напис крейдою: "Потрібен модульний будинок".
"Це я два роки як написала. Ми гараж собі зробили, там намагаємося бути. За два роки трохи обжилися", — говорить жителька деокупованого села.
Третє покоління фермерів. Подружжя з села на Ізюмщині мріють повернутися до аграрної справи
Попри відсутність власного будинку та зручностей залишати власне угіддя родина не хоче.
"Якщо ми ще раз виїдемо, то ми й гвіздка не знайдемо. Вже розтягали всі, хто могли: і росіяни, і колаборанти... І тут легше виживати, ми уже маємо городину свою", — додає Світлана.
У нас вже третє покоління у фермерстві. Спочатку його заснував мій батько, техніку купував, збирав. Потім була фермером я сім років, коли батько помер. Потім чоловік вийшов на пенсію й очолив він. Думали, що передамо синові, а воно все розбите.
Останні роки аграрії вирощували соняшники та пшеницю.
"Зараз земля вся замінована, ми не працюємо на ній. Немає нічого. На наших полях були танкові бої, стояли танки побиті, гинули люди", — говорить Світлана.
Родина подала заявку на отримання компенсації за програмою "єВідновлення". Кошти поки не отримали.
"А кредити не брали. Щодо податків, то ми писали листи, що у нас все заміноване, то поки що не беруть з нас. Ми до лютого урожай не продавали, тримали, щоб вигідніше продати навесні, і кошти, які були на жнива, їх немає, пропали. І до того ж вже було закуплено, що треба, аби в поле йти: добрива, солярка. Бо це була вже майже весна і всього немає", — додає фермерка.
На мій погляд, фермерам потрібен був би хоча б рік без податків, щоб ми вийшли в поле, оті вирви позагортали, і це ж земля три роки стояла — поросла деревами. Відразу отримати урожай і заплатити податки — це ж теж нереально, а в цьому році ще і погода така посушлива.
На питання, чи хочуть повернутися до роботи з землею відповідають: "Мріємо. Весь час мріємо".
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube