Внаслідок ударів по Харкову 30 серпня — 1 вересня загинуло шестеро харківців, понад 150 були поранені.
Як жителі міста змінили свої звички через небезпеку обстрілів та чи можуть почувати у безпеці — матеріал Суспільне Харків.
Парк пустий став, тому що люди перелякані. Тут завжди було багато діток, а зараз немає — всі гуляють у дворах. Звички змінилися три роки тому.
Відчуття безпеки змінилося. За дітей страшно, що воно прилетить сюди в парк. Розпорядок дня такий і є. Тривога — намагаємося сидіти вдома, правило двох стін, намагаємося не виходити, десь пересидіти, перечекати тривогу.
У будь-яку секунду може прилетіти. Сподіваюся тільки на інтуїцію. Кажу: "Бог милував". Я вже і контужений був, і дві вакуумні були. Мене оглушило. Авіація налетіла, потім обстрілювали із гармат.
Коли почалася повномасштабна війна, у нас обладнали укриття. Коли стріляли, люди бігли туди — молодь, літні люди, різного віку, я жодного разу не спустилася. Стою, у мене там клумба, сапаю. Думаю: "Чому бути, того не уникнути".
Нічого не змінилося. Єдине, що коли був обстріл, ми перший раз кудись ховалися, бо було дуже гучно. Ми намагаємось не реагувати сильно, тому що це все впливає на психологічний стан. Все має бути радісно. Бахкає? Ну, бахкає. Це може ППО бахкати.
Раніше всі думали, що Нові Будинки — це найспокійніший район. Нікуди не їздили, тут перебували весь час. Після останніх подій розуміємо, що безпечного місця немає ніде.
Ви інтерв’ю у мене берете у парку Юр’єва. Ми сюди ходити не перестали. Харківці звикли до того, що відбувається у місті. Ми безпеки не відчуваємо, але і росіян не боїмося.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, Facebook, Viber, Instagram, Youtube