"Головне — це зберегти автентичність нашого міста": Терехов — про зміни та відбудову Харкова

Ексклюзивно
Міський голова Ігор Терехов на місці удару РФ у центральній частині Харкова, 24 липня 2024 року. Суспільне Харків/Євген Гертнер

Наприкінці липня у Харкові завершили перейменування у межах закону про деколонізацію — на мапі міста були оновлені понад 50 топонімів. Одночасно із цим Харків готується до опалювального сезону, відбудовує пошкоджене Росією та готує нові проєкти попри багатогодинні повітряні тривоги та обстріли міста.

В інтерв'ю для Українського Радіо Харкова міський голова Ігор Терехов розповів про перейменування, зміну герба, упорядкування Алеї Слави, будівництво метро та підготовку до опалювального сезону.

Далі — пряма мова.

На мапі Харкова з'явилися нові назви топонімів. Як оціните перейменування?

Люди потихеньку звикають. Занадто рано казати, що люди звикли. Сьогодні триває війна і війна дуже багато змінила в ментальності, світогляді людей. Багато людей, які три роки тому не сприймали дуже багатьох назв сьогодні активно підтримують перейменування. Це неминучий процес: від нас закон вимагає зробити це. Крім цього суспільства сьогодні вимагає, щоб були змінені дуже багато назв.

Плакати на одній зі стін на вулиці Сумській у Харкові, 10 травня 2024 року. Суспільне Харків/Євген Гертнер

Мені дуже подобається перейменування вулиці Сковороди: вона знакова для Харкова. Тут головне, щоб люди прийняли це перейменування і щоб вони в житті були зручними.

Чи будуть перейменування тривати далі?

Звісно, будуть ще перейменування. Коли була перша хвиля перейменувань в рамках закону про деколонізацію, ми зробили все, але залишили певну кількість вулиць для того, щоб у майбутньому була можливість перейменування на честь Героїв України. Потім повноваження перейшли до ОВА. З чимось я можу погодитись, з чимось — не погодитись. Але це рішення, яке було ухвалено.

Наприклад, був проспект Гагаріна і ми його не перейменовували. Військова адміністрація перейменувала на Аерокосмічний. Навколо цього перейменування триває багато обговорень, є петиція, пропонуються різні назви. Тут важливо, щоб суспільство визначилось.

День міста Харкова — 23 серпня. Ця дата прив'язана до Дня визволення від нацистських загарбників. Чи є сенс змінювати дату святкування дня міста Харкова?

Нам потрібно пам'ятати свою історію. Ніяке суспільство не має майбутнього, якщо воно не пам'ятає минуле — це аксіома. Сьогодні важливо зберігати традиції та вшановували тих людей, завдяки яким ми сьогодні живемо. Наші діди, батьки воювали й ціною свого життя та здоров'я вони дарували нам життя. Це потрібно пам'ятати. Так само наше святе завдання пам'ятати сьогодні наших захисників, які зараз боронять нашу землю.

На станції метро "23 серпня" є Пам'ятник воїнам-визволителям. На вашу думку, потрібно з ним щось робити?

На мою думку, не потрібно з ним нічого робити, бо це не пам'ятник комуністичному режиму, а воїнам-визволителям, які захистили наше місто, звільнили його від нацизму. Крім цього, цей він внесений до реєстру Мінкульту як пам'ятник місцевого значення. Ми сприймаємо цей пам'ятник як символ того, що наші воїни звільнили українське місто Харків. Я вважаю, що екстремізм не потрібен. Потрібно роз'яснювати, бо це наша історія.

Пам'ятник радянським воїнам-визволителям біля метро "23 серпня", червень 2024 року, Харків. Суспільне Харків/Євген Гертнер

А як щодо герба Харкова?

Сьогодні герб Харкова символізує місто. Якщо взяти архівний документ датований 1724 роком, то герб має зовсім інакший вигляд. На ньому зображена корона і серце, пронизане стрілами... Неоднозначне ставлення до цього, я вважаю, що прийде час. Нам потрібно сьогодні дуже багато змінювати, але дуже виважено. Будемо пропрацьовувати різні думки з цього приводу. Головне — це зберегти автентичність нашого міста, традиції й віру в майбутнє.

Які нині є плани щодо упорядкування Алеї Слави на 18-му кладовищі?

Нещодавно мав розмову з архітекторами нашими, які зараз працюють над майстер-планом Алеї Слави. Хочу, щоб ми зробили цікавий проєкт, бо це шана нашим героям і нам треба зробити все, щоб їхні імена ніколи не стерлися з мапи Харкова і нашої пам'яті. Перші ескізи проєкту я вже бачив — такого у нас ще не було. Ми це робимо разом з нашими військовими. Це певний меморіал у цікавому стилі. Я вважаю, що він буде знаковим для нашого міста.

Алея Слави на кладовищі №18 у Харкові, 17 травня 2024 року. Суспільне Харків/Євген Гертнер

Чи продовжується зараз будівництво метро?

Ми змінили одну річ у планах — електродепо буде не наземне, а підземне. Це здорожчання проєкту, але наші партнери разом з нами пішли на це. Будемо обов'язково будувати — це дуже доцільно. Багато постраждало потягів метрополітену, які перебували на поверхні, через російські обстріли. Тому нам також потрібен і рухомий склад, він дуже зовсім іншим, аніж був, з урахуванням економії електроенергії. Тому будемо будувати. Нічого не зупиняємо. Є зацікавлені іноземні підприємства, які хочуть будувати і будуть будувати, якщо виграють тендер.

Як довго ще буде безплатним проїзд у громадському транспорті?

Поки є можливості міського бюджету, він буде безплатним.

Як триває відновлення будинків, які пошкоджені через російські удари?

Цьогоріч ми відремонтуємо 160, а то і більше будинків. Якщо брати взагалі, то у нас більше, аніж 4,5 тисячі будинків, які мають різні ступені пошкодження. Якщо взяти по всьому місту — це і офісні, і банківські установи, і школи, і лікарні — то це буде понад 9 тисяч. Ми поступово все це робимо. Є можливості наші, є можливості бюджету, звертаємося до уряду, робимо з ними деякі програми, щоб залучати кошти. Пріоритет — звісно, Північна Салтівка, а також той будинок, який був зруйнований на тоді проспекті Гагаріна. Тільки відбудовано буде до кінця року десь 50 будинків — це ті, які мають дуже важкі руйнації.

Розбір зруйнованого під'їзду будинку на Північній Салтівці у Харкові, квітень 2024 року. Суспільне Харків/Євген Гертнер

Чи вплинула безпекова ситуація на відновлення міста?

Призупинялося відновлення. Це пов'язано з обстрілами — це безпека і життя людей. Крім того, у нас повітряна тривога — хтось реагує, хтось не реагує, але важко працювати під час того, коли по Харкову летить та лунають вибухи.

Я дуже не хочу, щоб у харків'ян було життя під землею. Але сьогодні такі реалії, і ми не можемо чекати. Діти ростуть, дітям потрібно навчатися. Тому зараз треба думати і про підземні дитячі садочки, і школи, які будуються.

Останній дзвоник у метрошколі у Харкові, 31 травня 2024 року. Суспільне Харків/Євген Гертнер

Як триває підготовка до зими? Шлях взято на когенераційні установки та модульні котельні. Ви казали, що потрібно близько 140 — скільки вже змонтовано?

На жаль, ми вимушені бути першопроходцями, до нас такого ніхто не робив. Наш досвід використають інші.

Дуже дорого коштує обладнання і виробляється не в Україні. 141 установку нам потрібно змонтувати до кінця цього року для того, щоб стало провести опалювальний сезон.

Як позначиться використання обладнання на вартості комунальних послуг?

За те, що відповідає Харків, — це водопостачання, опалення — ніяк не позначиться. Ми не відповідаємо за електропостачання, газопостачання. У нас квартплата одна з найнижчих в Україні.

Наслідки ракетних ударів РФ по ТЕЦ-5 у Харкові, квітень 2024 року. Суспільне Харків/Валерія Ємець

Яку систему мати економічно доцільніше — централізовану чи автономну?

Більш небезпечно зараз мати великі ТЕЦи, які руйнуються миттєво і тоді вже ніхто не каже про кошти, а питають, що робити далі, бо не буде ані тепла, ані водопостачання, ні енергетики. Під час війни ми рахуємо кожну копійку, але необхідно приймати таке управлінське рішення для того, щоб сьогодні зробити так, щоб пройшов опалювальний сезон. Економічно доцільніше диференційована система всього. Це система, яку ми будуємо, вона вже назавжди. Ми будемо перебувати у так званому "острові" у не будемо залежати від багатьох факторів. Крім цього, це дасть нам можливість регулювання певних тарифів.

Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, Facebook, Viber, Instagram, Youtube