"Пожежа не дійшла метрів 50 до будинку": як пасічник відновлює бізнес після удару по нафтобазі у Харкові

Ексклюзивно

Михайло Цибулька з Харкова майже 30 років займається бджільництвом: знання справи в його родині передавалися від прадіда. Восени 2023 року пасічник перевіз вулики з власного обійстя в інший район Харкова, що вберегло їх 9 лютого 2024 року, коли вулицю, на якій розташоване подвір'я Михайла, залило пальним через російський удар по нафтобазі у Немишлянському районі.

Вогонь не дійшов до двору, але жити там нині неможливо. розповів Суспільному Михайло Цибулька.

"Пожежа не дійшла метрів 50 до нашого будинку. Восени хотів поставити бджіл у себе, не вийшло й поставив у батька — це їх і врятувало. Подвір'я було повністю залите нафтопродуктами. Запах, випаровування — перебувати там не можна. Бджоли б не вижили б. У собаки одразу зник нюх, й довелося вивозити", — каже пасічник.

Рятувальник на пожежі внаслідок російського удару безпілотниками по нафтобазі в Харкові — її ліквідували протягом 60 годин. Фото: В'ячеслав Мавричев/Суспільне Харків
Всі норми перевищені у шість разів. Паливо було всюди, все було залите. Посохли дерева, заражена вода, паливо також у підвалі під домом. Підземні води почали виштовхувати солярку, і вона крізь асфальт виходила. Посипали цементом, тому що нічого іншого не було, як сорбентом. Намагалися якось подолати цю біду. Але нічого не вийшло — досі все у солярці. Трохи копнути — збирається у ямках.

Михайло з дружиною винаймають квартиру, а 100 вуликів до кінця серпня поставив у полях поблизу Валок.

Пасіка Михайла Цибульки під Валками, Харківська область, липень 2024 року. Суспільне Харків/Євген Гертнер

"Ми кожної весни виїжджаємо за місто — у нас кочова пасіка. Зараз будемо думати, куди її назад поставити. Цього року були плани розширюватися та ставити у себе, але не вийшло", — розказав бджоляр.

Бджоляр Михайло Цибулька відновлює справу після того, як його двір у Харкові залило пальним від удару по нафтобазі, Харківська область, липень 2024 року. Суспільне Харків/Євген Гертнер

Як Михайло Цибулька розширює асортимент, щоб зберегти бізнес

Під час повномасштабної війни продажі меду впали, розповідає Михайло Цибулька, тому із дружиною вирішили виробляти нову продукцію — крем-мед із різними смаками. Ідею запозичили у канадських бджолярів.

"Це той самий мед, тільки трошки перероблений спеціальними апаратами перемішується протягом 10 діб. Він стає м'який, пастоподібний. Надалі не кристалізується", — каже пасічник.

У нас є крем-мед лимон-імбир, чорниця, журавлина, лайм-м'ята, обліпиха, чорна смородина та волоський горіх.
Михайло Цибулькабджоляр з Харкова

Нове обладнання — кремувалку, що перетворює мед на крем — купили за кошти, отримані з грантів — на них Михайлу допомогла податися дружина.

Михайло Цибулька. Суспільне Харків/Євген Гертнер

До меду додають сублімовані ягоди, фрукти й горіхи. Крем-мед зазвичай виготовляють восени та взимку, коли немає високих температур, щоб не порушувати технологічний процес. За словами бджоляра, найпопулярніша продукція серед людей — соняшниковий мед і крем-мед зі смаком "лайм-м’ята". Мед Михайло Цибулька продає у крамниці на Салтівці.

Що відомо про пожежу у Немишлянському районі Харкова 9 лютого

Ввечері 9 лютого російські безпілотники влучили по нафтобазі у Харкові. Внаслідок влучання стався витік пального, через що спалахнула пожежа.

Згоріло щонайменше 15 будинків. Семеро людей, серед яких троє дітей, загинули. Ще троє зазнали поранень. За даними слідчих поліції, по території підприємства росіяни вдарили трьома дронами типу Shahed.

Роботи на нафтобазі у Немишлянському районі завершили об 11:00 12 лютого. Рятувальники майже 60 годин усували наслідки пожежі.

Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, Facebook, Viber, Instagram, Youtube