"Змій" — колишній ув'язнений, а нині боєць спецпідрозділу "Шквал". Йому 46 років, він родом з Дніпропетровської області. Чотири роки він провів у тюрмі за умисне тяжке тілесне ушкодження, а у 2024 році вирішив долучитися до оборони країни у складі Збройних сил України та мобілізувався.
У підрозділі "Змій" воює два місяці на посаді командира відділення.
"Два п’яних причепилися до мене, обидва дістали по шиї. Відбув чотири роки. Я міг би цей рік досидіти й не йти воювати, але мій вибір, я зробив так. Чому якісь люди повинні прийти в мою Україну й нищити мою землю?", — говорить військовослужбовець.
"Змій" каже, що мобілізуватися ще з часів АТО, а коли президент підписав указ, то пішов оформлювати документи до війська одним з перших.
"Я хочу воювати, я саме для цього сюди й ішов. Я з 2014 року намагався потрапити на цю війну, але в мене не виходило. У 2013 я "сів", у 2014 почалася АТО. У 2018 звільнився — у мене не вийшло: уже війна перейшла в іншу фазу, засуджених не брали. А тут у 2022 сів і у 2022 знову війна почалася. Писав листи до президента і ніхто не реагував, в Офіс президента писав — ніхто не реагував. А тепер прийшла й наша черга воювати. Тому я в перших рядах і пішов. Щойно підписали закон, і на другий день у мене вже всі документи були оформлені в ТЦК", — говорить "Змій".
Під час одно з завдань у Вовчанську на прикордонні Харківщини "Змій" був пораненим — поцілив російський дрон.
"Воював у Вовчанську, у мене було два виходи. Штурмували будівлі, відсікали дорогу до лікарні. Другий вихід — те саме. Поранення дістав під мостом під час заходу у Вовчанськ. Я був командиром групи. Група пройшла вперед, а я замикав. Скид дрона поряд зі мною — поранило ногу. Штанина і повний берець крові було. Скотився з моста, сховався під нього. По рації сказав, що я поранений, чекав на евакуацію. Але був сильний мінометний обстріл — або покласти хлопців, або відходити самому. Я відходив сам. До евакуації з перев’язаною ногою пройшов кілометрів півтора, але оскільки там мене не змогли забрати, пройшов ще близько кілометра назад до своїх", — згадує колишній ув'язнений.
"Змій" каже, що особливого ставлення, оскільки має судимості, з боку побратимів не відчуває: "Це інше місце, тут не як у тюрмі".
"Брат моєї цивільної дружини пропав безвісти під Куп’янськом пів року тому. Дуже багато моїх друзів воює — і в 93 бригаді, і в 110 бригаді, і у 25 бригаді. Хотів би, як і всі ми, щоб найскоріше закінчилася війна. У цивільному житті я себе не бачу. Я довго у своєму житті шукав себе і думаю, що в армії я себе знайшов", — говорить "Змій".
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, Facebook, Viber, Instagram, Youtube