Два місяці тому — 10 травня — російська армія почала наступ на півночі Харківської області. На 10 липня рух росіян зупинений, ситуація стабілізована, але є окремі напрями, де військовим РФ вдалося закріпитися.
Що відбувається на півночі Харківської області та яких втрат зазнали армійці РФ, на брифінгу розказали представники оперативно-тактичного угруповання "Харків" — начальник штабу Віктор Солімчук та речник Юрій Повх.
Яка ситуація на Харківському напрямку на 10 липня: розповідає Віктор Солімчук
Нам вдалося стабілізувати ситуацію, не дати противнику виконати завдання наступальної операції, досягти поставлених цілей. Це все здійснено шляхом шалених зусиль військовослужбовців Сил оборони.
Станом на 10 липня ми маємо окремі напрямки, де противнику вдалось тимчасово закріпитися. На цих напрямках противник докладає значних зусиль для відновлення своїх наступальних дій, що йому не вдається.
Наразі ми спостерігаємо ту пастку, яку готував для нас противник — це була спроба розтягнути Сили оборони між усіма напрямками, а зараз противник сам змушений знімати з основних своїх напрямків сили й засоби для відновлення, або хоча б стабілізації обстановки на Харківщині.
Тому що для свого населення вони також мають викласти картинку, яка б свідчила б хоч про якісь успіхи на даному напрямку.
Станом на зараз вони успіхів не мають. Ми маємо підтверджену інформацію, що багато частин виведені з нашого напрямку для відновлення та перегрупування, бо вони зазнали великих втрат.
Ми розуміємо, що противник не відмовляється від заявлених цілей на Харківському напрямку, ми спостерігаємо, що він продовжує нарощувати свої сили. Для того, щоб створити хоч якусь видимість успішної дії, противник не відмовляється від тактики повітряного терору.
Він активно застосовує засоби повітряного напрямку, які нам, на жаль, не вдається в повному обсязі їх відбувати. Ви можете пересвідчитись, що кількість ракетних ударів і авіаударів у порівнянні з травнем і першою половиною червня суттєво зменшилась. Це все завдяки роботі Сил оборони.
Найближчим завданням, як ми оцінюємо, було створення, так би мовити, буферної зони, яка допомагала б їм контролювати й здійснювати вогневий вплив на Харків. Вогневий вплив з використанням артилерійських систем, що не є настільки фінансово обтяжливим для противника.
Наразі ми спостерігаємо використання авіації, яка також має свій ресурс, керованих авіаційних бомб, а також ракетних комплексів. Це йому не вдалося, і кожен мешканець міста може на собі це відчути — артилерійських обстрілів, використання артилерійських систем по місту не відбувається.
На яких напрямках РФ концентрує увагу на півночі Харківщини: розповідає Віктор Солімчук
Щодо критичних напрямків, які зараз ми розглядаємо як основні й вирішальні для нас, де ми маємо забезпечити гарантоване знищення противника, — їх три.
- Перший напрямок — це Вовчанський, там зараз тривають тяжкі бої, як з нашого боку, так і для противника. Ситуація там контрольована.
- Другий напрямок — це напрямок на Липці, там, де противник намагається відновити наступальні дії, тому що це для нього є, з нашого погляду, доволі значним і вирішальним напрямком.
- Третій напрямок — на Старицю.
Існує хибна думка, що противник в нас слабкий, недолугий — мобілізовані, недостатньо підготовлені, — абсолютно ні. Коли планується певна наступальна операція, то попередньо здійснюється масштабний цикл заходів підготовки. Те, що ми бачили на початку травня, це злагоджені, доволі стильно вмотивовані підрозділи, які були націлені на проведення "бліцкригу" на Харківському напрямку.
Стосовно напрямків і виконання завдань на тих трьох, які я попередньо зазначав, то ситуація там стабілізована, противних намагається відновити проведення наступальних дій, але станом на зараз успіху він не має на жодному напрямку.
Ситуація на Золочівщині: чи є загроза у Сотницькому Козачку розповідає Віктор Солімчук
Противник, не маючи будь-яких здобутків на інших напрямках, зараз намагається хоча б щось видати за успіх на Харківському напрямку.
Всі прекрасно розуміють, що таке Сотницький Козачок, який це населений пункт і де він розташований. Це буквально 200 метрів від державного кордону.
Для своєї цільової аудиторії противник намагається видати це за якісь здобутки — наближення до даного населеного пункту, перебуваючи на території РФ, навіть не контролюючи цей населений пункт.
Щодо Сотницького Козачка можу стверджувати — є наша присутність, ми контролюємо цей населений пункт. Те, що пропаганда противника видає своїй аудиторії — це теж один із видів ведення боротьби.
Сотницький Козачок як частина інформаційної пропаганди росіян: розповідає Юрій Повх
Безумовно Харківський напрямок зараз відпрацьовується (росіянами — ред.) максимально інформаційно. Адже ворог хоч і здійснює останнім часом від десятка до двох десятків бойових зіткнень на добу, залежно від доби. Але успіху не мають. І в такий спосіб, саме як у випадку із Сотницьким Козачком, противник намагається відпрацювати для своєї внутрішньої аудиторії невдачу, перетворивши її на якусь перемогу.
У них це йде традиційно, ще з Куликовської битви, битви на Чудському озері й так далі. Якщо ви піднімете, наприклад, плакати часів російсько-японської війни, ви побачите, що відповідно до плакатів, які продукувала російська пропаганда тоді, (бій за – ред.) Цусіму російський флот виграв.
Інформаційне відпрацювання, інформаційне забезпечені бойових дій у росіян традиційно поставлено на найвищий рівень. Єдина прогалина — це перша чеченська війна. Де вони абсолютно були знесені інформаційним натиском уваги світових ЗМІ і тоді вони нічого не змогли протиставити.
Ворог у нас дійсно дуже небезпечний, навчений, особливо в цій парафії.
Яку тактику застосовують росіяни на Харківському напрямку: розповідає Віктор Солімчук
Спостерігається певна зміна тактики застосування. Це вже не та тактика, яка була у 2022-2023 роках.
Штурмові підрозділи мають гарне оснащення, військовослужбовці мають фахову підготовку, їхні дії ретельно продумані, забезпечені засобами ураження. У першу чергу, це перехід від застосування артилерійських підрозділів на користь застосування засобів ураження — це ударні дрони й сучасні комплекси РЕБ. Я сміливо стверджую, що на нашому напрямку діють підготовлені, вмотивовані й добре оснащені підрозділи.
До яких хитрощів вдаються росіяни на Харківському напрямку: розповідає Віктор Солімчук
Через розвиток сучасних засобів ураження, це практично відмова від такого озброєння як танки, БМП та броньовані машини під час наступальних дій, тому що вони одразу стають першочерговою ціллю для ураження.
Тому противник вимушений, щоб здійснювати швидке переміщення на полі бою, використовувати і квадроцикли, і мінібагі.
Це не хитрощі, це питання виживання. Чим швидше ти переміщуєшся, тим важче в тебе влучити, уразити.
З особливих хитрощів, принаймні те, що ми спостерігаємо, я на жаль, не можу зараз довести. Є певна зміна в тактиці дій. Це в першу чергу пов’язано із побудовою ефективної системи розвідки та ураження зі сторони Сил оборони, що змушує противника хоч якось змінювати свою тактику дій, щоб вижити на полі бою.
РФ намагається облаштовувати позиції на Харківському напрямку: розповідає Юрій Повх
Що стосується інженерного обладнання, ворог намагається затягувати на територію, яку йому вдалося тимчасово окупувати, засоби інженерного обладнання позиції. Кожного дня два-три, іноді до шести, як було нещодавно, одиниць спецтехніки ліквідовуються або пошкоджуються на нашому напрямку.
Це говорить про те, що і ворог активно намагається облаштувати позиції, але і Сили оборони не спостерігають просто так за цим процесом. Переважно ці засоби стають здобиччю для наших операторів fpv-дронів, або артилерії, якщо йдеться про великий об'єкт, на кшталт високопродуктивного екскаватора, або іншої інженерної техніки.
Готовність українських фортифікації на початку травневого вторгнення: розповідає Юрій Повх
Почнемо з першого пункту: "Фортифікацій не було". Це спекуляції та неправди. Фортифікації були. Інша справа, що фортифікації в умовах сучасної маневреної війни не мають вигляд лінії Маннергейма або лінії Мажино.
Це не триповерхові бункери, які закопані в землю з фронтальними чи іншими амбразурами. Це абсолютно інші фортифікації на полі бою. І зараз армія не воює по підручникам, наприклад, Другої світової війни, де абсолютно чіткі лінії окопів, райони оборони батальйону і так далі.
Зараз це все має вигляд, як прикриті з повітря позиції відділень та спостережних пунктів. І малюнок тактичний їх може змінюватися.
Зараз дійсно дообладнуються фортифікації другої та третьої ліній. Приведені вони у відповідність з вимогами тих командирів, в зоні відповідальності яких, ймовірно, можуть вестися бойові дії.
Ви розумієте, вони не будуть там вестися, але командир, відповідальний за цей район оборони, він є. І фортифікації там переводяться у відповідність з вимогами. Тобто, переноситься, наприклад, лінія оборони по посадках, щоб прив'язатися до якогось об'єкту і тримати там оборонну, а не, наприклад, в чистому полі. Таке доопрацювання йде безумовно на вимогу військових.
Що стосується відсутності укріплень, відсутності мінних полів — ворог сам, своєю тактикою, розповів, яка була ситуація на Харківщині. Ворог вів атаки малими групами, вкрай рідко використовував техніку. Чому? Тому що були мінні поля проти танків. Їм вдалося просочитися винятково завдяки діям спецідрозділів добре навчених. Відтак, той хайп, який створили для підняття чи то власного іміджу, ця інформація в дистильованому чистому вигляді не відповідає дійсності.
Яких втрат зазнали росіяни на Харківському напрямку за два місяці наступу: розповідає Віктор Солімчук
На сьогодні противник зазнав втрат в живій силі понад 10 тисяч військовослужбовців. Також противник має значні втрати військової техніки, вони сягають декількох тисяч.
До наступальних дій у прикордонних районах Харківщини противник залучив 10 350 осіб. Станом на початок липня вбитими та пораненими його втрати склали: 2939 вбитими, 6509 пораненими. Ще 45 окупантів здалися у полон. Тобто орієнтовні втрати противника на нашому напрямку складають приблизно 91%
45 військовослужбовців РФ здалися в полон. У цьому випадку дуже чітко прослідковується як досконало працює система на території ворога. Це або засуджені, яким немає чого втрачати й шанс отримати свободу — це їх ініціатива вступити до лав збройних сил агресора.
Як правило, вони використовуються у підрозділах, які зазнають найбільші втрати.
Друга складова — це ті люди, які режимом РФ загнані у боргові ями, у всіх шалені кредити, повна безвихідь і єдиний шанс хоч якось виправити ситуацію і забезпечити існування своєї родини – служба у збройних силах країни агресора.
Щоденно на Харківському напрямку ми намагаємося відшукати, уражати критичні елементи оперативної побудови противника. Яка саме система ППО уражена на сьогодні, на жаль, я не можу сказати, тому що в цьому я певна особливість. Якщо я буду називати, то для певних фахівців, хто на цьому спеціалізується, можна зрозуміти, що ми використовуємо.
Яких засобів та техніки не вистачає захисникам на Харківському напрямку: відповідає Юрій Повх
Найболючішим питанням є комплекти протиповітряної оборони, які дозволять нам перехопити ініціативу противника в повітрі, виключити його панування і безкарне завдання ракетних і бомбових ударів по території цивільних міст. Це дозволить вберегти наші міста і наших людей.
В першу чергу, цікавлять ракетні комплекси озброєння, які в поєднання з дозволом на їх дальнє застосування, здійснять вирішальну роль, бо ми перехопимо ініціативу на окремих напрямах.
Набагато легше боротися з противником на його території, ніж відбивати удари ракет або бомб у повітрі.
Нам легше знищити один пункт управління або засіб доставки авіаційних засобів ураження на землі, ніж збивати десятками ракети й бомби у повітрі.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, Facebook, Viber, Instagram, Youtube