Працівники "Проліски" у Харкові вдруге потрапили під подвійний удар росіян: як оговтуються

Двічі цього року під подвійні ракетні удари росіян потрапили працівники гуманітарної місії "Проліска" у Харкові — 4 квітня та 31 травня. Про це розповіла начальниця гуманітарного центру місії Ляна Щербина. За її словами, під час останнього, травневого удару, поряд з епіцентром вибуху опинилися четверо працівників місії. Сама Ляна сховалася від повторних ударів за багатоповерхівкою, а в її колеги, Ганни Заволоки, вибило вікна у дитячій кімнаті, де перебувала старша дочка.

Як працівниці місії оговтуються після пережитого та де шукають мотивацію працювати далі — матеріал Суспільне Харків.

Ракета влучила поруч з будинком, коли вдома було троє дітей: у квартирі працівниці "Проліски" у Харкові вибило вікна в ніч на 31 травня

Коли росіяни вдарили по Новобаварському району Харкова у ніч на 31 травня, одна з п’яти ракет влучила у житловий будинок — сусідній із будинком працівниці гуманітарної місії "Проліска" Ганни Заволоки.

У квартирі вибило вікна у кімнаті, в якій зазвичай сплять її троє дітей. Донька Діана готувалася до сну, коли поряд із будинком почали прилітати російські ракети.

"Стався другий вибух. Дім ходив. Звук цього скла, яке вилітає — дуже страшно", — говорить донька Ганни Діана.

За даними прокуратури, тоді загинули дев'ятеро людей, 26 — дістали поранення.

Родина Ганни після першого вибуху ховалася в коридорі — завдяки цьому ніхто не травмувався, але діти злякалися, з ними продовжують працювати психологи.

"Середня — дуже кричала голосно, маленька — мовчала, але її всю трясло. Ми, скоріше за все, дітей з бабусею відправимо хоча б на літо на західну Україну, щоб вони відпочили, перезавантажилися", — говорить Ганна.

Сама ж виїжджати з міста не планує, залишатиметься у місті з чоловіком працювати й надалі.

"У мене було таке на думці, що це може трапитися і з нашою квартирою, з нашим домом. Якийсь відсоток був, що може вилетіти — я про це думала. Дай боже, щоб це було найбільше горе, щоб тільки вікнами закінчилося. Офіси нашої "Проліски", УВКБ ООН — всі підтримали. Відкрили збір. Назбирали коштів, відправили, щоб ми замінили вікно", — каже харків'янка.

Родина Ганни опікується собакою на прізвисько Шельма. Вона живе біля гаража та у під’їзді. Старша донька Діана знайшла собачку ще цуценям. Під час одного з вибухів тварина дістала поранення.

"Ми, коли її знайшли зранку біля дому, вона лежала у калюжі крові. ЇЇ, мабуть, хвилею вибуховою відкинуло, вдарило об будівлю. У неї були вибиті зуби, поранена лапа. Відвезли до ветеринарної клініки, зашили, вирвали зуб, який хитався. Оглянули ногу — переламу наче немає, але сказали, мабуть, є розірвані зв’язки. Вона зараз тягне лапу", — розповідає працівниця місії.

Працівники гуманітарної місії "Проліска" у Харкові потрапляли під російські обстріли щонайменше 10 разів з початку повномасштабного вторгнення

Ганна та її колеги із гуманітарної місії "Проліска" з початку війни допомагають людям, які постраждали через обстріли росіяни. Від початку повномасштабного вторгнення роблять це у Харкові.

За словами Ганни, у сусідніх будинках мешкають ще троє працівників організації, які 31 травня теж ховалися від ракет. Серед них — начальниця гуманітарного центру місії Ляна Щербина.

В момент вибуху вона з 12-річним сином ховалася у ванній, спершу — заспокоїла дитину, після чого пішла допомагати сусідам.

"Перше, що можна зробити — це його слухати. Це психологічна допомога, я завжди його слухаю. Для нього важливо, щоб мама одразу не кинулася, не побігла на обстріл. За 20 хвилин він заспокоївся. Каже: "Все, можеш йти допомагати". Я вийшла", — розповідає начальниця гуманітарного центру місії.

На вулиці Ляна потрапила під повторний удар.

"Мені жінка трапилася близько 60 років. У неї телефон падав. Каже: "У мене там син, у мене там син". Я бачу, що летить знову ракета. Я її зупиняю, кажу: "Перечекаймо". Ми сховалися, лягли з нею. Відбувся вибух — це саме був вибух у будинку на Любові Малої. У неї стрес, вона одразу туди побігла, а я за нею. Потім знову вибух, хвиля, ми лягли. Коли вже ДСНС вийшли з укриттів, люди, тоді вона пішла з ними дивитися", — пригадує Ляна.

Цього року під обстріл сталося вдруге — 4 квітня довелося лежати на землі разом із підопічною, перечікуючи атаку "Шахедами", розповідає начальниця гуманітарного центру місії..

"Тоді загинули троє рятувальників. Ми з Ганною працювали, допомагали бабусі. У неї доля така: вона з Наталії Ужвій, з того страшного будинку, переїхала сюди, тут жила, звикла з донькою. І знову прилітає "Шахед" у будинок. Їй 93 роки, підключений серцевий апарат. "Шахед" простіше — ти його чуєш, знаєш, що треба звідти піти та маломобільних забрати", — говорить Ляна Щербина.

З собою працівниця гуманітарної місії завжди має турнікет та аптечку.

"Ми проходимо тактичну медицину, щоб надавати першу медичну допомогу. Для нас це дуже важливо. Ми знаємо, що робити, куди сховатися. Якщо розуміємо, що до нього не добіжимо — лягли й чекаємо, поки загострення згасне", — розповідає Ляна.

"Звісно, протоколи безпеки змінюються. У нас у кожній громаді прописано, як діяти. Усе, що за 15 кілометрів до лінії фронту або до кордону з РФ — усі вдягають засоби захисту. У Харкові на місцях влучання також працюємо у касках, бронежилетах. Аптечки — у водіїв та у нас, маршрут заздалегідь продумується", — пояснює начальниця гуманітарного центру місії "Проліска" у Харкові.

Працівники місії продовжують виїжджати на місця влучань, допомагають з будматеріалами, пошуком житла та документами.

"Фахівці з кейс-менеджменту взяли під опіку жінку з будинку, яка з мамою мешкає, і в якої квартира постраждала. Ми будемо допомагати відновлювати документи на квартиру, документи, які були знищені. Це довготривалий процес, але людям треба допомагати. Коли ти 20 років не звертався, тому що не треба було, треба відвести, показати", — каже Щербина.

"У нас працюють гуманітарні працівники з Бахмута, з Харкова, з Сєверодонецька — це ті люди, які вже втратили домівки та дуже сподіваються, що скоро повернуться додому, і ми — харків’яни. Нам складно не реагувати — це і є мотивація. У нас тут діти, ми не хочемо нікуди виїжджати", — говорить начальниця гуманітарного центру місії "Проліска".

За словами Щербини, від початку повномасштабної війни працівники місії потрапляли під російські обстріли не менш як 10 разів.

Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube