У Харкові планують скасувати усі необов’язкові тендери у системі Prozorro, які замовляла міська рада. Керівники департаментів та комунальних підприємств мають проаналізувати свої закупівлі та надати цю інформацію Ігорю Терехову.
Як аналітик "Харківського антикорупційного центру" Володимир Рисенко пов'язує це рішення зі скасуванням тендеру на піар ОВА, які закупівлі вважає необов'язковими і чому політологи Юлія Біденко та Антон Авксентьєв вважають, що це данина загальнонаціональному тренду — читайте у матеріалі Суспільного.
Що відомо про скасування тендерів, які замовила міськрада Харкова
Харківський міський голова Ігор Терехов 22 липня у телемарафоні "Єдині новини" розповів, що усі необов'язкові тендери будуть скасовані: у місті триває перевірка тендерних договорів.
"Скасуємо закупівлю послуг чи товарів, які нині необов'язкові. Йдеться про спортивні змагання, культурні заходи, крім найважливіших, — на це знизимо витрати. І продовжимо спрямовувати кошти на оборону та ЗСУ, відновлення житла та інфраструктурні проєкти, бо необхідно готуватися до опалювального сезону", — наголосив Терехов.
Також він зазначив, що керівники, які не пройдуть тендерної перевірки на нецільове використання коштів, будуть усунуті від виконання посадових обов'язків.
Напередодні цієї заяви, 21 липня, на сайті міської ради з'явилося повідомлення про те, що планують закрити управління інноваційного розвитку та іміджевих проєктів.
"Вивчення діяльності управління показало, що Вікторія Грецька-Миргородська (керівниця управління — ред.) укладала договори з певним колом виконавців та постачальників без належного обґрунтування в порушення принципів максимальної економії, ефективності та пропорційності, запобігання корупційним діянням", — сказано у повідомленні.
"Керівники департментів та комунальних підприємств мають надати інформацію щодо скасування своїх тендерів"
Речник міськради Юрій Сидоренко повідомив Суспільне Харків, що наразі невідомо, чи будуть затверджувати рішення про скасування тендерів на сесії або прописувати у відповідному документі.
"Усі керівники департментів або комунальних підприємств мають самі проаналізувати свої тендери та надати інформацію щодо скасування міському голові. Він її перегляне, можливо, додасть свої пропозиції. З термінами ще не визначилися, бо пройшло мало часу — у деяких департментів взагалі немає тендерів, у інших їх може бути близько сотні", — сказав Сидоренко.
За його словами, відповідне розпорядження посадовці отримали на апратній нараді 21 липня.
Скасування тендерів у Харкові: позиція антикорупційного центру
Аналітик "Харківського антикорупційного центру" Володимир Рисенко каже, що необов'язкові тендери — це ті закупівлі, які не є актуальними у конкретний момент часу: "Якщо це потрібно для функціонування міста — це прийнятно, якщо це може почекати рік, два чи три, краще відкласти ці тендери".
"Наприклад, тендер на ремонт дороги, яка більш-менш має пристойний стан. Її можна було б відремонтувати черед два роки. За цей час з нею нічого не трапиться. А от квадрокоптери Mavic потрібні на фронті зараз. І не тільки вони. Безпілотники збережуть життя, а новий асфальт на дорозі — ні", — каже аналітик.
Рисенко вважає, що серед тендерів, які можна скасувати, —закупівля однолітніх квітів: "Не усі клумби мають бути ними засаджені. Деякі можуть почекати й до перемоги".
На його думку, необхідні закупівлі стосуються теплових, електричних мереж, мостів тощо.
"Не можна усе записувати у нецільові витрати, бо потрібно підтримувати життя. І машини, і військова техніка їдуть по тих самих дорогах, але якщо вона може почекати два роки, хай почекає. Якщо міст потрібно ремонтувати, то це необхідно робити", — каже Рисенко.
Загальнонаціональний тренд на нецільові закупівлі
На думку Рисенка, міська рада розуміє загальнонаціональний тренд, бо тендери на послуги з високою вартвстю, які потенційно можуть почекати, публікують не тільки у Харкові, а по усій країні.
Політолог аналітичного центру "Обсерваторія демократії" Антон Авксентьєв також пов'язує скасування тендерів з загальнонаціональним трендом на викриття "безглуздих закупівель".
"Думаю, що друга тема після війни, яка обурює людей, — це саме такі закупівлі. Виявилося, що гроші є, особливо у громад. З місцевими бюджетами ситуація набагато краща, ніж з державним. Виявилося, що гроші під час війни витрачають абсурдно. Це викликає роздратування", — каже Авксентьєв.
Політолог нагадав, що на одній з сесій міськради, коли утворили КП "Централізована закупівельна організація", Терехов говорив, що буде економити кожну копійку міського бюджету.
"Але після цього було дуже багато кейсів, коли міські підприємства, управління та департаменти робили абсурдні закупівлі. Останній кейс — закупівля кросівок та футболок у міській поліклініці за завищеними цінами. Люди ж не знають, як звати головлікаря, але вони розуміють, що у місті щось відбувається, і винуватий у цьому Терехов. Тому, щоб переключити роздратування на когось іншого, ухвалюють якісь рішення", — розповідає політолог.
Читайте також: "Всі видатки здійснені у межах річного кошторису": в ОВА прокоментували витрати на піар протягом двох років
Політологиня Юлія Біденко також зазначає, що Україною прокотилась хвиля скандалів щодо витрат та проєктів міських рад у низці великих громад — від перекладання дорожнього покриття у Києві та Львові до закупівель за завищеними цінами у КП, департаментах Харківського виконкому та ОВА.
"Також була відповідна неформальна реакція від представників Верховної Ради, тож можна сказати, що перегляд витрат громад — це національний тренд. Традиційний для багатьох мерів урбаністичний популізм наразі трансформується у популізм воєнного часу", — каже Біденко.
Політологиня говорить, що на це є запит як від правлячої партії, так і від виборців на місцях, адже, за соціологічними опитуваннями, до чверті українців мають родичів у лавах ЗСУ, і вони розуміють, якою коштовною є війна у всіх сенсах
ХАЦ бачить зв'язок між скасуванням тендеру ОВА на піар за 2 млн гривень та рішенням Терехова
На думку аналітика антикорупційного центру Володимира Рисенка, скасований обладміністрацією тендер на піар та рішення Ігоря Терехова пов'язані між собою, але не напряму.
"Вони пов'язані, тому що це загальнонаціональний тренд. Ми бачимо, що до органів місцевого самоврядування та місцевої ради виникло багато питань. Зокрема, до Київського міського голови за нецільове витрачання коштів та райдержадміністрацій Києва, які підпорядковуються не Віталію Кличку, а органам держвлади. Тому вони вимушені на це реагувати", — каже Володимир Рисенко.
Імідж Харківської міськради та органів місцевого самоврядування чи інших органів держвлади важить набагато менше, ніж їхнє існування, говорить Рисенко.
"Нам необхідна держава, яка функціонує. Але це залежить не від роздачі кепок, а від закупівлі БПЛА на фронт. Харків ще не купляв безпілотники, але громади по області це роблять — від Наталинської селищної ОТГ до Красноградської міськради. Якщо ми встоїмо, будемо проводити іміджеві проєкти. Реагування на цю ситуацію було правильним через підвищене суспільне обурення. Уже оголосили, що управління іміджевих проєктів розформують, а керівництво звільнять", — повідомив аналітик ХАЦ.
ХАЦ: депутати мають брати участь в ухваленні рішення
На думку аналітика ХАЦ, важливо відокремити так звані "непотрібні" закупівлі, які можуть почекати до 2024 року та вирішити, на що витратити зекономлені кошти.
"Було б краще, якби це рішення прийняли на сесії міськради. Воно має бути загальноміським. Депутати повинні брати участь у його обговоренні та прийнятті. Думаю, що критерієм має бути "потрібність або непотрібність послуги у конкретний момент часу", — говорить Рисенко.
На думку політолога "Обсерваторії демократії" Антона Авксентьєва, у документах не будуть прописувати це рішення.
"Чим менше буде документів, тим більш гнучкою буде позиція міськради. Скоріше за все, що вони дивитимуться на суспільний резонанс по кожному кейсу. Якщо вони затвердять документ, де буде прописано, що, наприклад, висаджування квітів та інше наразі не на часі, потрібно буде позакривати багато департаментів, управлінь, бо вони будуть не потрібно. Не впевнений, що такий документ має бути", — каже Антон Авксентьєв.
Читайте також: Харківська міськрада витратить 2,2 млн гривень на піар в онлайн-ЗМІ: хто виграв тендери
Політолог вважає, що це складне питання, бо непросто розмежувати, які види закупівель зараз недоречні.
"У мене немає однозначної відповіді, що з цим робити. Скасувати усе і ні нащо не витарчати кошти? Не впевнений, що це потрібно прописувати, бо можна нажити собі багато ворогів з боку суспільства", — говорить політолог.
Тендери, які викликають питанння через завищення цін
За словами Володмимира Рисенка, серед тендерів, які публікувала Харківська міськрада та які викликають питання, є закупівлі міського управління іміджевих проєктів.
"Більшість з закупівель незрозумілі. Наприклад, організація танцювального фестивалю "Незламний Dance". Яким чином він демонструє незламність Харкова та як танці можуть допомогти українським військовим? Це купа іміджевих проєктів, зокрема, курс для випускників школи грантрайтингу, нагородження усіх учасників блокнотами, ручками, кепками за 850 гривень, коли вони коштують по 200-500 гривень", — розповідає представник антикорупційного центру.
Також варто звернути увагу на закупівлі на укриття, які викликають питання, говорить аналітик.
"Є закупівлі за ринковими цінами, а є такі, де дивуєшся кошторису. Коли звичайна цементна суміш відрізняється за ціною. Також це проєкти на відбудову, але це стосується усієї Харківської області. Зокрема, у Балаклійської міськради кошторис відповідає ринковим цінам — вікна там закуповують за чотири тисячі гривень за квадратний метр. У інших громадах замовляють за 8-10 тисяч гривень. Коли купують товари у виробника, а потім бачимо, що за договором купують у посередника", — каже Володимир Рисенко.
За словами аналітика, у більшості тендерів не публікують кошторисну документацію.
"Це головне порушення з боку замовників. Публікують договір та додатки до нього, але у системі відсутній кошторис", — говорить представник антикорупційного центру.
"Для Терехова важлива довіра та підтримка харків'ян"
Юлія Біденко каже, що "важливо пам'ятати про специфіку Харкова, одного з найбільш "поранених" великих міст, яке намагається не лише виживати під постійними обстрілами, а й переосмислити свою місію та майбутнє".
Читайте також: Терехов: "Ми вже підготували 51 укриття, де можуть навчатися діти"
"Проводячи інтерв'ю щодо відбудови з місцевими активістами, професійними спільнотами, помітила, що є великий запит на переконфігурацію відносин щодо прийняття рішень і залученості активної частини Харкова. Вважаю, що таке відчуття з'являється і у міськради, і персонально у Ігоря Терехова. Йому важлива довіра та підтримка харків'ян, як у спробах повернення до нормального функціонування міста, так і в утриманні влади в майбутньому", — каже Юлія Біденко.
На думку політологині, саме тому з боку Терехова є спроби продемонструвати персональний контроль та справедливий арбітраж щодо найчутливіших тем — витрат місцевого бюджету, повернення до офлайн-освіти, стану охорони здоров'я та забудови зелених зон.
"Якщо не обрати відповідального, суспільство звинувачуватиме президента або мера"
За словами Антона Авксентьєва, за проблеми з закупівлями у місті необхідно призначати відповідальних, що й робить Терехов. Зокрема, мова йде про ліквідацію міського управління інноваційного розвитку та іміджевих проєктів.
"Почалося усе з яєць по 17 гривень (закупівля Міноборони — ред.), потім була закупівля серіалів. Після чого призначили крайнім міністра культури та інформаційної політики Ткаченка. Згодом він написав заяву про відставку. Логіка така, що якщо не призначити крайнього, то суспільство саме обере таку людину. На державному рівні звинувачуватимуть президента, на міському — мера", — каже Антон Авксентьєв.
Він каже, що з точки зору іміджу, доводиться приймати відповідні рішення та когось звільняти, що і намагається робити Терехов.
"Доволі важко відстежувати усі закупівлі"
Харківський політолог Антон Авксентьєв вважає, що у Prozorro важко простежити за усіма закупівлями, які проводить міська рада.
"Кожне комунальне підприємство, управління, департамент, школа, поліклініка тощо — це окремий суб'єкт закупівлі. Тому не думаю, що Терехов знає про усі сумнівні тендери та переплати, бо це великий обсяг роботи. Мабуть, вони підозрювали, що щось іде не так. А коли це набуло резонансу, міська рада вимушена зайняти рішучу позицію та публічно "карати" винних. Така ж позиція була і у Геннадія Кернеса", — говорить Авксентьєв.
"Важливо стежити за закупівлями, на які витрачають великі кошти"
Авксентьєв зазначає, що варто розмежовувати велику корупцію та "абсурдні" закупівлі, на які витрачають невеликі кошти.
"Зокрема, це закупівлі вітальних листівок, букетів з живих квітів, медалей. Набагато важливіше слідкувати за закупівлями з будівництва, ремонту та енергетики. Саме туди витрачають найбільше грошей. Зокрема, це ремонт укриттів або пошкоджених обстрілами будівель. Там можливі великі переплати. Необхідно слідкувати за тим, хто виграє ці тендери, з ким вони пов'язані, моніторити ціни на матеріали", — каже політолог.
Авксентьєв, вважає, що скасування так званих "неважливих" закупівель не призведе до значної економії коштів, бо це невеликі за вартістю закупівлі.
"Бюджет міста Харкова складає 17 млрд гривень. Декілька сотень тисяч гривень або мільйонів це невеликий відсоток від цієї суми. Це не допоможе у боротьбі з корупцією та переплатою. Потрібно і далі системно моніторити. Громадське суспільство має бути дуже уважно до цього ставитися. Наприклад, під час опалювального сезону доцільно моніторити усе, що пов'язано із закупівлями енергоресурсів", — розповідає політолог.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube