"Вони напівголодні зараз": ферма на Харківщині шукає корми для корів після окупації

. Фото ілюстративне: Юлія Токар/Суспільне Харків

До повномасштабної війни на фермі у селі Хотімля Чугуївського району тримали 700 корів, надоювали й продавали щодня по сім тонн молока. Ферма розташована на лівому березі Сіверського Дінця — росіяни захопили її на початку повномасштабного вторгнення і пробули до вересня. За словами керівниці Наталії Коваль, окупанти не пускали працівників на поля і не дозволяли заготовляти корма: надої впали більш ніж у десятеро, телята почали народжуватися у середньому на 10 кг меншими.

Як нині виживає ферма, читайте у матеріалі Суспільне Харків.

Молоко роздавали та виливали

Фермерське господарство розташоване на півночі області, близько за 40 кілометрів від російського кордону. На підприємстві розводять корів молочної голштинської породи. З перших днів повномасштабного вторгнення і до початку вересня 2022 року ферма була в окупації.

"Для нас війна почалась з того, що від нас поїхав порожнім молоковоз. Він отримав розпорядження, що він має покинути територію, яка перебуває під загрозою: нічого не завантажувати, нічого не брати, тож він розвернувся і поїхав. Мабуть, це було правильне рішення, тому що невдовзі у нас була зруйнована дамба, був перекритий шлях, нікого не пускали, бо там бої йшли в районі села Шестакове. І все, наш зв'язок припинився", — пригадує перші дні вторгнення голова фермерського господарства "Юпітер" Наталія Коваль.

Голова фермерського господарства "Юпітер" Наталія Коваль. Хотімля, Харківщина, квітень 2023 року. Фото: Дмитро Гребінник/Суспільне Харків

Надлишок молока почали роздавати місцевим жителям.

"Хотімляни приходили, брали, але ж вони не зможуть забрати 15 тонн, при всьому бажанні. Щось випоювали телятам над норми, щось давали бичкам, бо корівкам це не дуже добре давати. Щось довелось вилити", — розповідає Коваль.

Коли зрозуміли, що збувати молоко у повному обсязі більше неможливо, вирішили припинити доїти корів.

"Ми вже розуміли, що не можемо привезти ні солі, ні крейди — міст не працює, з боку Печеніг там теж було все зруйноване. Немає шроту, не можемо купити крейди, а кальцій дуже необхідний корівкам, щоб вони добре себе почували", — пояснює Коваль.

Під час окупації надої на фермі у селі Хотімля впали більш ніж у десятеро. Квітень 2023 року. Фото: Дмитро Гребінник/Суспільне Харків

Евакуювати підприємство не було можливості через відрізані шляхи.

"Мені пропонувала Асоціація виробників молока, казали, що не може бути такого, ми мусимо вивезти ваших корівок, ми допоможемо. Пошукали, пошукали — нема шляху", — розповідає керівниця господарства.

Спроба "націоналізації"

Під час окупації російські військові почали звернули увагу на підприємство: "Приїжджали комісії, вони самі заїжджали, ні в кого нічого не питали. Проходили, дивились, щось фотографували, спілкувались і їхали. Тобто, я так розумію, якісь плани на нас вони мали".

Згодом окупанти вирішили відібрати підприємство: "Нам повідомили, що ми маємо до 1 вересня зареєструватися у Куп'янську, ми проігнорували, бо вирішили, що ні, а потім сказали, що 1 жовтня — крайній термін, коли ви мусите зареєструватися, бо заберуть. Наче вони "націоналізують", а потім знайдуть гідного господаря, який буде займатися, раз ви не хочете. Ви можете кинути це. Ні я, ні чоловік не уявляли, як можна працювати в тих умовах".

Під час окупації надої на фермі у селі Хотімля впали більш ніж у десятеро. Квітень 2023 року. Фото: Дмитро Гребінник/Суспільне Харків

У вересні українські захисники звільнили село під час контрнаступу.

"Знала, що звільнять, але не чекала, що так швидко. Кажуть, навіть залишились і кава, і якась тепленька їжа ще була. Вони дуже поспішно виїхали. Нічого не встигли. Я дякую ЗСУ за визволення, це радість була шалена", — пригадує свої емоції 10 вересня Наталія.

Наслідки окупації

До окупації на підприємстві було 700 корів, з яких 350 — дійних.

"Зараз у нас залишилось 190 дійних. Ми намагаємось запліднювати, бо під час війни ми не запліднювали, не знали, до чого це приведе. Тому що корова, коли телиться, потребує підтримки, їй необхідні вітаміни, ліки, і ми не знали взагалі, що далі буде", — говорить Коваль.

В умовах війни вагітні корови не отримували необхідних кормів та вітамінів, корів годували кукурудзою та силосом: "Це неповний раціон. Це для корівок, як квашена капуста для нас".

Під час окупації телята почали народжуватися у середньому на 10 кг меншими. Хотімля, Харківщина, квітень 2023 року. Фото: Дмитро Гребінник/Суспільне Харків

Щодня вдавалося надоювати й продавати по сім тонн молока, але під час окупації надої впали більш ніж у десятеро.

"Зараз ми вже вийшли на дві з половиною тонни. З окупації ми вийшли з 600 літрами молока. Вдалось трохи наздогнати. Я змогла завезти шрот, тому вони трохи додали надою, але це молоко дуже низької якості", — розповідає Коваль.

Частково у відновленні виробництва намагаються допомогти іноземні партнери.

"Ми завдяки підтримці швейцарського проєкту доглядаємо за молокопроводами, за доїльною залою. Нам дали мийні засоби, тому безпечність у нас на рівні, але якість низька, бо вони напівголодні зараз", — говорить керівниця господарства.

Під час окупації надої на фермі у селі Хотімля впали більш ніж у десятеро. Квітень 2023 року. Фото: Дмитро Гребінник/Суспільне Харків

До війни на фермі працювали 40 людей, нині лишилося 15: "З трактористів у нас залишилось двоє, і вони вимушені й доглядати за фермою, тобто і годувати тварин, і вивозити корми, і гній вивозити, і ремонтувати трактор самотужки".

Господарству необхідні фахівці з ремонту техніки, електрики та ветеринари.

У пошуках корму

Одна з основних проблем господарства — знайти та купити сіно й солому для корів, говорить фермерка.

"Дуже складно завозити, але ми це робимо. Вартість перевезення сіна перевищує його вартість", — зазначає Коваль.

За її словами, зібрати власний врожай люцерни у серпні не дали російські військові — поряд були їхні позиції.

"У 2022 році ми змогли зібрати лише перший врожай, скосити у травні, а потім нам не дозволили. Сказали, що тут не можна нічого робити, бо йшли з цього місця обстріли", — говорить Коваль.

Одна з основних проблем господарства — знайти та купити сіно й солому для корів. Хотімля, Харківщина, квітень 2023 року. Фото: Дмитро Гребінник/Суспільне Харків

Тепер поле мають спочатку обстежити сапери, каже Наталя. За її словами, люцерною цього року планують засіяти 120 гектарів — стільки ж, як і раніше. Однак зараз для цього довелося брати землю в суборенду у сусідів.

"Люцерна росте десь чотири роки, а на п'ятий рік її треба оновлювати. У нас замінювались кукурудзою. Це було добре і для землі, і для нас. Але минулого року ми не змогли посіяти люцерну, і цього року це теж було під питанням, але вирішуємо", — говорить керівниця підприємства.

Люцерною цього року планують засіяти 120 гектарів. Хотімля, Харківщина, квітень 2023 року. Фото: Дмитро Гребінник/Суспільне Харків

За її словами, підприємство отримало допомогу від продовольчої організації ООН — дві тонни гороху. Їх також посадять і використають як корм для тварин.

Як продають молоко сьогодні

Нині те, що вдалося надоїти, раз на два дні забирають і відвозять на молокозавод у Богодухові.

"Зараз не дуже багато покупців, які можуть до нас доїхати, хоча по всій країні попит на молоко є, але доїжджає до нас Богодухівський молокозавод. Альтернативи знайти складно, бо їхати за двома тоннами молока чи п'ятьма це дуже кошторисно. Великий молоковоз не проїде і дуже дорогий у нього ремонт, а маленькими автівками до нас приїжджати, як це робив з Кременчука Danone, дуже вартісно", — пояснює керівниця господарства.

Після окупації шлях від ферми став довшим на сотню кілометрів. Хотімля, Харківщина, квітень 2023 року. Фото: Дмитро Гребінник/Суспільне Харків

Після окупації шлях від ферми став довшим на сотню кілометрів — дороги розбиті, каже водій молоковоза Руслан Кузніченко.

"Раніше, коли міст був, напряму проїхав і все, до Харкова виїхав і поїхав на Богодухів, а тепер їдемо у Бурлук, через нього на Печеніги, і там вантаж великий дуже не пускають, до 24 тонн. Десь кілометрів на 100 більше стало", — говорить Кузніченко.

Під час окупації надої на фермі у селі Хотімля впали більш ніж у десятеро. Квітень 2023 року. Фото: Дмитро Гребінник/Суспільне Харків

За словами керівниці господарства Наталії Коваль, за два роки ферма має знову почати приносити прибуток.

Читайте також

Втратили дві тисячі корів: як пережила окупацію агроферма у Шестаковому на Харківщині

Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube