"Я мав честь служити під керівництвом Олега В'ячеславовича". Так про полковника Олега Громадського говорить його побратим Віктор Московкін. Громадський був професійним військовим, брав участь в АТО, на Харківщині проводив вишколи для учасників тероборони. За кілька років до повномасштабної війни пішов на пенсію, однак 24 лютого став на захист Харкова — і того ж дня загинув у боях за місто.
Яким був Олег Громадський — до дня народження полеглого захисника розказали його дружина Наталія Щелкунова та побратими Віктор Московкін й Артем Ревчук.
"Будь удома. Місце зустрічі — вдома"
Наталія Щелкунова згадує, 24 лютого прокинулася від вибухів та розбудила чоловіка: "Сказала: "Олеже, нас бомбардують". Він швидко став, вибіг на балкон. Відкрив, послухав, сказав: "Так, "Гради".
Син Наталії та Олега Євгеній — нацгвардієць, у перший день вторгнення був у наряді на Білгородському шосе та прийняв бій, згадує Наталія.
"Чоловік зібрався, зателефонував сину, своїм побратимам, знайомим. До цього вони проводили заняття по територіальній обороні, самообороні, по укриттях. Зателефонував і поїхав. Мені сказав останні слова: "Будь удома. Місце зустрічі — вдома". Він знав, що син був на самому краю, і що, ймовірно, там будуть жорстокі бої", — каже дружина Олега Громадського.
"Протягом дня вони організувалися зі своїми друзями. У них було визначено декілька точок, де вони збиралися, місця відходу, укриттів, позицій. Він їздив на позиції, розставляв бійців. Ввечері вони потрапили під обстріл, боєкомплект здетонував. Олег, на жаль, загинув", — говорить Наталія.
Про загибель сестра дізналася з Facebook
Я перебувала тієї ночі у метро, тому що сказали, що краще перебувати у метро. Жителі нашого будинку, району всі спустилися у метро. Вранці мені зателефонувала волонтерка Ірина Білецька, яка допомагала 92-й бригаді зі словами: "Ти знаєш?", а я кажу: "Що?", вона: "Війна почалась, бережи себе".
За кілька хвилин зателефонувала сестра Олега у сльозах, і запитує: "Це правда, що Олег загинув? Іван Діденко у Facebook виклав допис". А я кажу: "Поки сама не побачу — не повірю".
Потім я передзвонила Ірині Білецькій, вона сказала: "Вибач, я не змогла тобі сказати про Олега". Ми давно дружимо.
Подзвонив син, спочатку сказав, що все добре, він на позиціях. Потім він ще зателефонував і каже: "Тата більше немає. Мене викликав командир частини на упізнання".
"Здавалося, що він був готовий покласти життя за Харків"
"Коли дізнався про його загибель, мене "підкосило". Я знав, що Олег В'ячеславович збирав людей. 25 лютого я вже був у частині. 24-го я намагався вивезти родину, а потім намагався зв'язатися з ним, він вже не відповідав. Намагався зв'язатися з його сином", — згадує побратим Віктор Московкін.
Під керівництвом Громадського чоловік служив у 2015-2016 роках.
"Мав честь потрапити до лав 16 батальйону. Щодня ми спілкувалися, виконував його накази. Тримали зв'язок на Авдіївській промзоні. Завдяки його діям, його керівництву, разом з іншими підрозділами, ми зайшли на Авдіївську промзону. Це була величезна подія, ми звільнили дуже важливу частину нашої території", — каже Московкін.
"Я знав, що В'ячеславович не буде сидіти на місці. Я знав, що по першому його заклику зберуться люди. Він зробив для України дуже багато. Він з перших днів АТО очолював різні підрозділи — від роти до батальйону. Він не боявся. Він робив попри все. Чітко все планував, розробляв, переймався за особовий склад", — каже про полеглого Віктор Московкін.
Свою першу зустріч з Олегом Громадським згадує Артем Ревчук: "У мене було велике бажання захищати Харків, я зателефонував друзям, вони кажуть, що всі вже тут. Під’їхав джип. Вийшов такий кремезний чоловік. В його очах жодного страху не було видно. Він був такий вмотивований, здавалося тоді, що він був готовий покласти життя за Харків".
"Він і підлеглих готував, і сина готував"
Син Олега Громадського Євгеній продовжує захищати Україну.
"На сина дуже впливав батько, він його слухався. Подав документи у два військових виші. Вступив і навчався. З величезною підтримкою батька і мене. Я тримаюся, мої батьки теж військові, мої бабуся і дідусь — військові. Син — це наше п'яте покоління військовослужбовців у родині", — розповідає Наталія.
У 2022 році мало виповнитися 25 років від дня, коли Олег та Наталія побралися: "Місяць не дожили до нашого "срібного весілля".
"У мене залишилося чорно-біле фото, коли ми познайомилися у 1995 році. Я служила в одній частині, він – в іншій. Ми познайомилися на День молоді. Такі гарні були, спецпризначенці — мрія дівчат, а він обрав мене. Потім ми одружилися", — згадує Наталія.
"На Донбасі він командував 16 окремим мотопіхотним батальйоном "Полтава". Про цей батальйон у нього були найкращі спогади. Олега часто запрошували до шкіл на патріотичні години. Діти ставили багато питань йому, були зацікавлені. У своєму селі Савинці Полтавської області Олег організував музей бойових дій, музей братства", — говорить Наталія Щелкунова.
Вулиця на честь Громадського
Одну з вулиць Харкова планують перейменувати на честь Олега Громадського, повідомив міський голова Ігор Терехов. Наталія Щелкунова каже: "Це пам'ять. Мені було б приємно, якби я там була, якби меморіальна табличка була. Він гідний цього. Я говорю про нього не як про чоловіка, а як про справжнього військового".
Координаторка Харківської топонімічної групи Марія Тахтаулова пропонує перейменувати іменем Громадського вулицю Броненосця Потьомкіна, яку мали перейменувати ще у 2016 році.
"По-перше, Громадський навчався в академії Національної гвардії, яка розташована поряд. По-друге, у нас вже формується топонімічний ансамбль, пов'язаний із героями сучасної російсько-української війни. Перейменовано майдан на Захисників України та станцію метро. Маємо проспект Героїв Харкова, вулицю Тероборонівську", — каже Марія Тахтаулова.
Рішення про перейменування мають ухвалити депутати міської ради.
"У мерії відомі наші пропозиції не тільки щодо Громадського, а й щодо інших героїв російсько-української війни. Процедура така: заходять пропозиції, міська топонімічна розглядає пропозиції, ухвалює рішення. Якщо рішення позитивне, готується проєкт для сесії, і депутати ухвалюють остаточне рішення. Але, варто враховувати, що коли об'єкт перейменовується на честь особи, то має відбутися громадське обговорення. Форма може бути довільна. Мерія визначає формат. Обговорення мають тривати до двох місяців. Хоча, зараз є чимало прецедентів, коли це відбувається у прискореному етапі", — пояснила Марія Тахтаулова.
Що відомо
- Олег Громадський родом з Полтавщини. Він був полковником Збройних сил України, служив у 92-й окремій механізованій бригаді. Загинув 24 лютого 2022 року.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube