Повномасштабна війна Росії проти України змінила місцеву політику Харкова та області: частина політиків, які активно фігурували до вторгнення, "зникли з радарів". Мер Харкова Ігор Терехов, який вперто звертався до містян "харківською" мовою, почав переходити на українську — зробив він це після того, як мовний омбудсмен виписав Терехову штраф.
Про зміну роботи рад, комунікацію мера та голови ОВА, те, чим запам'ятався "політичний Харків" у 2022 році, а також що очікувати від харківської політики у 2023 році — читайте у розмові Суспільне Харків із політологинею Юлією Біденко.
Відсутність "напруги" між мером та головою ОДА
Мер Харкова та голова обласної державної адміністрації майже завжди мали досить "натягнуті стосунки", але у 2022 році ситуація змінилася, вважає політологиня Юлія Біденко.
"У Харкові завжди був сильний акцент на регіональні місцеві інтереси. Місцеві еліти мали достатньо ресурсів для того, щоб формувати свої політичні сили, які альтернативні національній політиці. Але мені здається, що якраз 2022-й рік заклав ось цю унікальну нагоду — коли більш-менш вони будуть працювати в одному напрямку", — говорить Біденко.
"Я не бачу такої великої напруги як ми, наприклад, спостерігали після Помаранчевої революції, Революції гідності. Зараз я не бачу таких глибоких суперечностей. І, нагадаю, що все ж таки воєнний стан не дуже стимулює мерів йти в розріз з національною політикою з міркувань безпеки", — додає політологиня.
Формування наступних виборчих і політичних процесів
Існує думка, що політиці та політичним спекуляціям не місце у владі під час війни, говорить Біденко.
Політологиня відзначає появу нових лідерів думок, появу чи формування наступних політичних сил в обличчі волонтерів, військових, бійців територіальної оборони.
"Ми бачимо, що деякі депутати обласної ради полишають свої фракції, кажучи про те, що, наприклад, немає згоди", — каже Біденко.
За час повномасштабного вторгнення свої повноваження склали декілька депутатів Харківської обласної ради. Останнім з них став Володимир Скоробагач, який представляв виборців на Харківщині останні 16 років.
Крім того, фракція "Блок Кернеса — успішна Харківщина" залишилась без свого лідера — сина Геннадія Кернеса Кирила.
"Мені здається, що, можливо, вони також бачать себе в самостійних політичних проєктах. Бо, скоріш за все будуть переформатовуватися політичні сили по всій Україні. Ми розуміємо, що ветерани та волонтери стануть ядром для будь-якої наступної виборчої кампанії", — каже політологиня.
"Деякі "традиційні" діячі, які були пов'язані з ОПЗЖ, навпаки позбавляються популярності й своїх фракцій. Для Харкова політика буде змінюватися і надалі", — пояснює Біденко.
У Харкові більше не чутно таких людей, як Андрій Лесик чи Євген Мураєв. Дружину Мураєва помічали у Відні, поки його колишня дружина Валерія Мураєва залишилась у Харкові й активно зайнялася волонтерством. Куди подівся Лесик, який все своє політичне життя підтримував "дружбу з Росією", достеменно невідомо, каже Біденко.
Крім того, голова Харківської облради Тетяна Єгорова-Луценко відсторонила від роботи свого заступника з ОПЗЖ Богдана Мальованого, який начебто має російське громадянство.
Зміна поглядів харків'ян
Сталий електорат, на який традиційно спиралася місцева влада протягом останніх 10 років, ціннісно переформатовується, вважає Юлія Біденко.
"Дуже багато людей переглянули мовне питання, питання проросійських настроїв, питання патріотизму локального та національного. Тому, фактично, місцеві органи влади діють зараз в ситуації певної невизначеності — з якими меседжами їм виходити. Ми це бачили по деяких речах символічної культурної політики, що проводились і на рівні міста, і на рівні області", — говорить політологиня.
За час повномасштабної війни у Харкові остаточно закрили питання Московського проспекту, прибрали пам'ятник російському поету Пушкіну та перейменували театр Пушкіна. Пам'ятника Жукову, навколо якого виникали суперечки протягом останніх трьох років, також більше немає на мапі міста.
"Харківська політика, маючи свої особливості й частково їх зберігаючи, буде все більше і більше наближуватися до загальнонаціональних трендів. Вирівнювання між регіонами відбувається. І воно відбувається в тому числі через громадянське суспільство, через волонтерські групи, через взаємодопомогу регіонів", — говорить політологиня.
"Повномасштабне вторгнення і те, наскільки рашисти обстрілювали Харків, переконали дуже багатьох, що Харкову в Україні потрібне дещо інше спрямування культурної, соціальної політики", — наголошує Юлія Біденко.
Втрату частини старого електорату Біденко також пов'язує з тим, що багато жителів Харкова виїхали за межі України: "Політики намагаються тестувати меседжі. Затягування, скоріше, було намаганням з'ясувати громадську думку".
Молодь Харкова за час вторгнення активізувала себе у соціальному плані, вважає Біденко.
"Зараз великий волонтерський ресурс з'явився і молодь себе дуже активізувала у соціальному плані. Це може також дуже суттєво змінити виборчий ландшафт Харкова", — каже політологиня.
2023: питання до дипломатії та відбудови міста
Юлія Біденко вважає, що Харкову необхідна "збалансована політика". Вона зауважує, що Харків майже не присутній на міжнародній арені, на відміну від інших українських міст, мери яких закликають інші країни долучитись до відновлення.
"Я, на жаль, таких зусиль не бачу. Окремі активісти й експерти намагаються привертати до цього питання увагу, але тут потрібна збалансована політика. Моє побажання на майбутнє для харківського політикуму — доводити, що Харків треба підтримати міжнародній спільноті", — вважає Біденко.
Біденко сподівається, що у 2023 році зміни торкнуться і громадянського суспільства, яке має бути залучене до обговорення пріоритетів щодо відновлення Харківщини.
"Дуже важливо, щоб міста і ті громади, які вийшли з окупації й дуже постраждали, розуміли свої пріоритети. Щоб той дух спротиву, який об'єднав суспільство та громади, не був витрачений марно, коли почнеться процес відбудови", — говорить політологиня.
Юлія Біденко сподівається, що Харків вийде на етап розумної відбудови міста. Адже у 2014 році, коли Харків вперше не віддали російським загарбникам, місто показало свій потенціал для переорієнтації адаптивності: "Наше місто має потенціал для того, щоб знайти новий економічний шлях, ресурси для відбудови. Але для цього потрібно розв'язувати безпекові питання і мати стратегію".
Що відомо
- Приблизні збитки Харкову за час повномасштабної війни складають 9 млрд доларів, сказав у грудні 2022 року міський голова Ігор Терехов.
Читайте також
Війна на Харківщині: 2022 рік у цифрах
"Понівечений, але нескорений". 2022 рік у фотографіях Суспільне Харків
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube