Віталій Боровий працює в ритуальній службі Ізюма останні 18 років. Коли в місто зайшли росіяни, чоловік вирішив залишитись. Віталій — один з тих, хто ховав людей в Ізюмському лісі. Людей, які загинули через російські обстріли або відсутність своєчасної медичної допомоги. Про окупацію та масове поховання Віталій розповів Суспільному.
Під час російської окупації в єдиному працюючому ритуальному бюро Ізюма не було жодного дня, коли б до них не зверталися люди. Найбільшу кількість загиблих склали ізюмчани, які загинули від касетних боєприпасів, говорить Віталій:
"Самі розумієте, трупів було дуже багато після обстрілів. Люди зверталися щодня".
Віталій зізнається: працювати було страшно. Під час обстрілів доводилося ховатися всюди, де була можливість. Інколи ховалися в ямах, які викопували. Тіла людей забирали з лікарень та просто з вулиць.
"Тоді ми під'їжджали до мосту, до виконкому. Люди знали, що під'їжджає "ритуалка", і вони нам розповідали, де, в яких дворах, на вулицях чи городах є люди, які намагалися посадити картоплю, але прилетіли снаряди, їх розірвало. Ми забирали, везли в морг. Якщо родичі не приходили, значить ми їх везли, ховали", — згадує чоловік.
Інформацію про кожного померлого вносили в окремий журнал — вказували або імена та прізвища, або опис та адресу, звідки забрали. Дані після звільнення міста передали поліції, розповіла працівниця бюро Тамара Кравченко.
"Спочатку ховали тільки на цьому боці міста. На той бік нікого не пускали, тому що місто було зачинене, перекрите. Там були волонтери, створена власно обраною адміністрацією була бригада, вантаж 200 вони возили, діставали людей з-під завалів після перших днів бомбардування, коли 2-3 березня були авіаудари", — каже Тамара.
"Під завалами були живі люди, які подавали сигнали SOS. Не всі ж одразу загинули. Але туди нікого не пускали. Вони гинули там без допомоги..", — додає Кравченко.
Велику кількість загиблих під час окупації забирали з лікарні, яку розбомбили росіяни.
"Ліків не було, нічого не було. Дуже багато поранених з лікарні, бо як такої допомоги не було їм. Лікарню розбомбили, але вона все одно приймала, намагалися врятувати людей. В основному дуже багато поранених, які помирали від "касет", — ділиться Віталій.
"Усі були: і молоді, і старі. Всі, кого снаряд заставав на вулиці. Дуже багато молодих. Прямо з вулиць забирали", — додає він.
Одним з тих, кого вбив російський снаряд, став 19-річний Данило. Хлопець загинув у травні. Тепер, наприкінці вересня, коли тіла українців почали ексгумувати, а родичів пустили на місце масового поховання, до нього на могилу прийшла його бабуся. Могилу онука вона впізнала за білою ганчіркою, яка була на його хресті.
"В нього обличчя немає, йому щось до рота потрапило і обличчя розірвало. І дві ноги відірвані. Це сталося 4 травня. 13 червня йому мало виповнитися 20, а було 40 днів", — говорить бабуся.
4 травня працівник ритуального бюро Віталій почав ховати людей у лісі. Тоді його робочий день починався як зазвичай — з поїздки в ритуальну службу або морг.
"Зранку на роботу, на машину. Приїжджаємо спочатку сюди, якщо є похорон. Приймали, їхали в морг, там поранені. Якщо немає родичів, значить одразу везли на кладовище. Хоронили, ставили номер. При рахунку покійників я почав з 280 номера з 4 травня працювати", — говорить Віталій.
За його словами, ховати людей масово під час російської окупації доводилось так, "аби тільки місто прибрати".
"Уявляєте, місто завалене трупами? Це епідемія, щури, собаки. Треба було працювати, прибирати, ховати", — каже він.
Людей на місці масового поховання ховали без труни: або в одежі, або в мішках. У прокуратурі кажуть, що таке поховання нині ускладнює роботу слідчих — складно встановити точний характер травм та точну причину смерті.
У лісі є могили людей, яких перепоховали туди з парків, з місць біля під'їздів, каже працівниця ритуального бюро Тамара:
"Ховали у себе у дворі у приватному секторі. Потім приходили й просили перепоховати".
Тепер, коли до Ізюма повернулась українська влада, ритуальник Віталій сподівається на те, що людей ховатимуть "по-нормальному".
"Тепер вже, як прийшов порядок, вони будуть повністю ексгумувати, щоб було ДНК, родичі. Я думаю, по-нормальному будемо ховати. Зараз співпрацюємо з поліцією, зараз починаємо розкопувати села, тільки вони ще заміновані", — говорить Віталій.
Попри відсутність електрики та зв'язку у місті, ритуальне бюро продовжує працювати. Хрести й гроби в ньому відтепер збирають вручну.
Ексгумацію тіл з місця масового поховання планують закінчити до кінця тижня.
Що відомо
- 15 вересня президент Володимир Зеленський заявив, що після деокупації Ізюма Харківської області у місті виявили поховання людей.
- У Мінреінтеграції повідомили, що в місті Ізюм в межах операції по розшуку загиблих розпочалася ексгумація тіл на локаціях масового поховання. За наявними даними, кількість загиблих в Ізюмі може перевищувати число жертв у Бучі.
- ООН направить команду до місця масових поховань в Ізюмі, виявлених після звільнення міста від російської окупації.
- Володимир Зеленський наголосив, що країни світу мають відреагувати на масові вбивства та інші воєнні злочини, які вчинили російські збройні формування в Ізюмі під час окупації міста.
Читайте також
"Мій чоловік лежить під №222": як в Ізюмі шукають могили рідних
"Витягнув і поховав однокласник". Історія жительки Ізюма, яка з родиною загинула в підвалі будинку