На стіні у квартирі Міська Барбари — малюнок із двома головками капусти. Картина, подарована художницею зі Львова Антоніною Денисюк на весілля Світлани Олешко та Барбари цьогоріч, стала обкладинкою альбому Міська "13ППЛ". Як він створювався та коли вийде тепер, після раптової смерті музиканта та актора 11 жовтня, Світлана Олешко розповіла Суспільному.
"Ця робота повністю закінчена"
У квартирі музиканта — портрети, книги та інструменти Міська. Тут його гітара, за стінкою — кімната, яка на певний час стала домашньою студією. "13ППЛ" ("13 пісень про любов") записували довго, розповідає Світлана. Місько Барбара та Юрко Єфремов, відповідальний за музичний супровід треків, — перфекціоністи, пояснює вона.
"Частина пісень створені достатньо давно, вони їх виконували на концертах, але працювали над ними довго, ретельно. Перші пісні писали ще років п'ять тому. Якісь робилися дуже швидко, легко, якісь — довше і важче. Місько був дуже задоволений цією роботою. Вона справді дуже доросла, зріла і в той час дуже сучасна, всеохоплююча. Там є і іронія, і смуток, і цитати, і глибокі знання української музики й поезії. Місько мав дар чути поетів — не тільки українських, але і польських — і перетворювати тексти на музику", — каже Світлана.
Альбом записували на харківській студії "Март". Він складається з 13 пісень та має бонус-трек. Коли влітку роботу над альбомом завершили, автори вийшли зі студії щасливими, згадує Світлана Олешко: "Робота йшла дуже легко. Місько був абсолютно щасливий. Із звукорежисером Сергієм Кондратьєвим вони працювали багато років, я б навіть сказала, десятиріч, разом. З Юрком Єфремовим у нього був страшно комфортний дует, вони чули один одного і були дуже класними партнерами".
Художник Сергій Савченко зробив кліп на пісню "Госпітальєрка", який задумувався спільно з Міськом. Незабаром має вийти його робота на пісню "Європо".
"Альбом повністю закінчений. Ми тільки оприлюднюємо його. Як виявилось, люди вже не слухають альбоми, люди слухають сингли. Ми потихеньку оприлюднюємо це все і до дня народження Міська альбом вийде повністю. 14 листопада буде такий своєрідний міст між Харковом і Львовом. Прийдуть люди, ми будемо слухати альбом, будемо його обговорювати й святкувати день народження Міська", — розповідає Світлана.
"Десь на два альбоми голосу Міська ще є"
У Юрка Єфремова та Світлани Олешко є записи Міська Барбари, які ще ніхто не чув.
"Юрко стверджує, що так звані чернетки ще є, і можливо, коли він все змонтує, то всім звичайним людям це не буде видаватися чернетками, десь на два альбоми голосу Міська ще є. Чернетки відбиратимемо напевно ми з Юрком. Він буде працювати з точки зору звуку, я — з точки зору сенсів. Але думаю, скоріш за все, оприлюднимо все, що є, бо зараз це все має цілком інше звучання", — говорить Олешко.
Світлана Олешко згадала про проєкти, які Місько розпочав. Вони встигли записати три випуски "Блогу про культуру Міська Барбари". Після смерті митця вирішили їх опублікувати, а проєкт назвати: "Блог про культуру імені Міська Барбари". Є також трейлер "Львів'янин посеред трьох окупацій", створений на конкурс Суспільного. Світлана разом з львівським продакшеном вирішила, що роботу, яку Барбара планував зробити самостійно, озвучить театр.
З альбомом "13ППЛ" музикант планував виступати, якщо дозволятимуть обмеження COVID. В планах були три концерти у Львові, великий концерт в Будинку звукозапису в Києві з трансляцією запису і на телебаченні, і на радіо. Планували долучити й інші міста.
"І ще є багато відкритих проєктів. Тобто це сталося настільки несподівано... Стільки було задумів і ідей та просто відкритих проєктів, які треба завершувати. Але зараз наша задача — день народження, потім 40 днів і поступово розбиратися з архівами, що в нас є", — розповідає Світлана.
"Так співає тільки Місько"
Дружина музиканта показує гітару Міська: "Цю гітару подарували наші друзі, українсько-американсько-швейцарська родина, Патриція Гаврилишин і Іван Шморгун. Напевно, років сім тому. Він свою гітару десь в переїздах-мандрах втратив, а йому дуже хотілося, це хороший інструмент. І вони вирішили, що Міську він більше потрібен, аніж комусь іншому".
Свої музичні чернетки Місько міг робити удома. Дитяча кімната перетворилася на кабінет-студію, де він слухав і писав музику. Світлана каже, що усе залишилося так, як і було: "На столі безлад, книжки, з якими він працював. У нього в планах було навіть лібрето для опери, він фактично вже зробив синопсис".
Студійний мікрофон для музичних експериментів позичили друзі родини. На ньому він не тільки записував пісні, але і начитував книжки, готувався до спектаклів.
Світлана Олешко говорить, що в альбомі Місько — різний і, як завжди, глибокий: "Так співає тільки Місько. Він прекрасно звучав. Я б сказала, що Місько надихався життям. Він багато читав, любив поезію. Юрко Андрухович говорить, що "Місько знає напам'ять більше моїх віршів, ніж я". Любив хорошу музику, любив театр. І, зрештою, ми з ним прожили в цьому помешканні 15 років, 20 років, як він приїхав до Харкова. 4 червня цього року ми офіційно одружилися, тепер я маю дві обручки, які він замовляв і обирав їхній дизайн. Це був найкращий період цього життя, в якому він був щасливим".
"Кожен концерт робив як останній"
Весільний подарунок, що став обкладинкою альбому, висить над дверима великої кімнати.
"Авторка — крута художниця, Антоніна Денисюк, яку ми насправді випадково зустріли у Львові. Вони з Міськом приятелювали ще в 90-ті. Ми нещодавно зустрілися в музеї модернізму у Львові. Всі ходили в масках і я зауважила, що десь годину за нами ходить інша пара, приглядається до Міська і врешті Тоня наважилась підійти. Її довго не було в Україні, вона жила і працювала в Європі. А ми саме їхали одружуватися у Трускавець, вона сказала, що приїде і зробить подарунок своїми руками. І дійсно вона подарувала цю картину, Місько захотів взяти її на обкладинку", — розповідає Світлана Олешко.
Окрім цієї картини у кімнаті висить кілька портретів Міська Барбари. Перший з них — велика вишивка. Авторка із Запоріжжя особисто не знала музиканта, була на одному з його концертів, сфотографувала і вже з фотокартки виконала роботу. На другому — Місько в образі царя Ірода. Світлана говорить, що це була їхня перша спільна робота в театрі. Авторка зі Львова, але вчилася в Харкові, була на прем'єрі, та тільки нещодавно виклала роботу в Інтернет і подарувала її.
Ще один портрет після смерті музиканта створила Ірина Бондаренко. Вона зробила його зі шматочків паперу.
Навпроти — акварельний портрет Міська авторства доброї подруги подружжя Марічки Рубан. Олешко говорить, що очі на цьому портреті точнісінько такі, які були у Міська.
Світлана розповідає, що у Міська був давній задум, який йому вдалося реалізувати частково. Ще у 2011 році у "Мертвого півня" вийшов альбом "Радіо Афродита", який і став останнім для гурту. "Первинний задум полягав в тому, що ми уявили, яким би було радіо "Афродита", якби НКВС його не знищили в 43-му році. І на такому радіо мусила бути і музика, і інші проєкти. Сторінка є, вона жива у Фейсбуці, ми будемо оновлювати і далі інформацію на ній. По суті, все, що вони робили з Юрком — це і є "Радіо Афродита", — розповідає Світлана.
На думку Олешко, Місько не зміг би обрати улюблену пісню з альбому "13ППЛ": "Він взагалі кожен концерт робив як останній, викладався на повну і пісня кожна нетривіальна — мініпоема, мініспектакль. Спочатку, коли тільки альбом був записаний, ми його слухали, я стала фанаткою трьох останніх пісень. Вони ще не викладені. Це пісня на вірш Михайля Семенка про папіроси. Друга — абсолютно щемка пісня на вірш Сергія Жадана про поетів на наших купюрах, в країні, де постійно інфляція. І остання — цей бонус-трек, теж на вірш Жадана. Пісня про те, що щастя не оминеш".
Презентація альбому відбудеться 14 листопада, в день, коли Міську мало виповнитися 50 років. Пісні представлять та обговорять в режимі онлайн між Харковом та Львовом — у пресцентрах "Накипіло" та "Твоє місто".
Читайте також
"Місько Барбара – це моя юність". Спогади про співзасновника "Мертвого півня"
"Були грандіозні плани й бажання жити", — Світлана Олешко про Міська Барбару