Великобурлуцький, Дергачівський та Золочівський напрямки залишаються одними з найнебезпечніших для евакуації на Харківщині через зростання активності російських безпілотників. Евакуаційні екіпажі використовують броньований транспорт, а безпеку виїздів допомагає контролювати аналітичний центр.
Як евакуюватися з прифронтових територій, куди звертатися та що варто підготувати перед виїздом — розповів в інтерв'ю Українському Радіо Харкова начальник відділу планування та координації евакуацій КГЦ Дмитро Щербина.
Скільки людей виїхали з п'яти громади Харківщини за місяць
За місяць з Великобурлуцької громади Харківщини евакуювали 769 людей, з Дергачівської — 378 людей, а також 241 людину вивезли з Шевченківської, 258 людей з Золочівської та 159 людей — з Богодухівської громади, розповідає Дмитро Щербина. За його словами, найбільш небезпечними напрямками станом на середину жовтня 2026 року є Великобурлуцький, Дергачівський та Золочівський — там активність російських дронів щодня зростає.
«Ми прямо бачимо динаміку, ми ще в Золочівській громаді на початку літа робили заходи оповіщення цивільного населення про можливість і необхідність евакуації заздалегідь. Ми бачимо, що зросла кількість дзвінків на нашу національну гарячу лінію. Це може бути від трьох дзвінків до 50 (за добу — ред.)», — каже Щербина.
З приходом холодів кількість дзвінків буде зростати. Опалюваний сезон починається, і за тих умов, коли ворог не надає змогу вести нормальний спосіб життя людям, вони будуть телефонувати частіше.
Як зміна погоди впливає на евакуацію
Зміни погоди впливають на евакуацію — через туман чи дощ, росіяни запускають менше безпілотників, але водночас, зі слів Щербини проїзд полями чи лісосмугами ускладнюється.
За його словами, через зміну погодних умов у місцях з ґрунтовими дорогами швидкість броньованого транспорту зменшується, що сповільнює евакуацію. На дорогах також фіксують російські дрони-«ждуни».
«Російські пілоти намагаються контролювати "ждунами" — це такі БПЛА, які сідають уздовж узбіччя. Є такі випадки, коли вони сідають на дерева, де є можливість спостерігати за дорожнім покриття на достатній відстані. Коли бачать, що їде евакуаційний екіпаж, вони злітають і йдуть на атаку», — розповідає начальник відділу планування та координації евакуацій КГЦ.
Куди волонтери «Координаційного гуманітарного центру» вивозять людей та як готуються до виїздів
Волонтери КГЦ везуть людей з їхніх осель до кінцевих пунктів призначення — родичів, орендованого житла чи місця тимчасового проживання, говорить Дмитро Щербина.
«Якщо людина проживає в приватному домоволодінні і відмовляється проживати в гуртожитку, бо це з її власних причин та обставин не є зручним, в таких випадках ми з командою шукаємо на території Харківщини та в інших областях України домоволодіння, в яке людина може приїхати зі своїми пухнастими улюбленцями. Інколи ми евакуюємо з домашніми тваринами — з козами, з вівцями — все було», — розповідає Щербина.
За його словами, всі члени евакуаційних екіпажів проходять тренінги та навчання, як теоретичні, так і польові.
«Це контраварійне водіння, яке передбачає навички дуже доброго управління броньованим автотранспортом, тому що він має дуже велику вагу і це відрізняється від навичок управління звичайним цивільним автопарком. Також це курси домедичної допомоги, де ми зможемо надати допомогу людині, яка зазнала поранень. Звісно, що це не медикаментозне лікування і допомога, але зробити так, щоб у людини у випадку ураження з певними травмами або пораненнями був час доїхати до лікарні або до приїзду швидкої допомоги», — говорить Дмитро Щербина.
Людей евакують на броньованих автівках з шостим класом ступеня захисту. Нині, зі слів Щербини, організація має три бронебуси та 12 бронепікапів.
«Броньовані буси дозволяють перевозити одночасно людей, які можуть сидіти, також мають ліжко-місце для маломобільних людей.Такий ресурс у нас вперше з'явився в Україні, завдяки якому ми можемо перевозити в броньованому транспорті маломобільних людей», — говорить Щербина.
Під час виїзду екіпажів повітряну обстановку контролюють безперервно, розповідає Щербина — у разі фіксації російських БПЛА чи ракет чергові одразу сповіщають волонтерів на маршруті.
«Коли виїздить евакуаційна місія або координаційно-гуманітарного центру, або місії партнерів — це перша ланка. Друга ланка — це реагування на місцях влучань, це групи швидкого реагування, які займаються консервацією віконних контурів та наданням першої допомоги. Третя ланка — це транзитні центри, де наш черговий моніторить цілу добу безпеку неба. Якщо щось летить в тому напрямку, він сповіщає членів екіпажу», — розповідає начальник відділу планування та координації евакуацій КГЦ.
Крім цього, каже Щербина, кожен екіпаж має декілька типів аналізаторів дронів.
«Окремі громадяни розцінюють нашу роботу волонтерських екіпажів як безплатне таксі»
Деякі жителі Харківщини після виїзду повертаються додому, розцінюючи евакуацію як безоплатний проїзд, каже Дмитро Щербина. Люди, які повернулися після того, як отримали гуманітарний набір та 12 300 гривень одноразової виплати, під час повторного виїзду можуть залишитися без допомоги, додає він.
«Окремі громадяни розцінюють нашу роботу волонтерських екіпажів як безплатне таксі, тому що не усвідомлюють, що при цьому є реальний масштаб загрози для життя. З метою запобігання таким випадкам ми разом з представниками громад систематично проводимо з ними роз'яснювальну роботу. Наша команда детально інформує громадян про критичну небезпеку та ризики, на які вони наражають себе і тих, хто здійснює евакуацію, у разі повернення до прифронтових територій», — говорить Щербина.
Вивезли 17 людей з-під кордону з РФ
9 травня, скориставшись режимом перемир'я, волонтери Червоного Хреста разом із представниками ООН та КГЦ вивезли 17 людей із прикордонних сіл Великобурлуцької та Золочівської громад Харківської області. Цю операцію довго планували, а сама підготовка до неї тривала два тижні, говорить Дмитро Щербина.
«Це була унікальна — не побоюсь такого слова — евакуаційна операція, яку ми робили разом з представниками ООН на 9 травня: ми доїхали до кордону з агресором на відстань до 700 метрів до кордону. Ми змогли саме 9 травня, на так зване перемир'я, врятувати 17 людей. І, на превеликий жаль, було дуже багато відмов. Це те, що нас завжди засмучує. Коли ми, наражаючи себе на небезпеку, приїздимо за людиною, але вона відмовляється», — каже волонтер.
Ця операція унікальна, тому що до 9 травня до тієї території дістатися ми, як благодійники, а також спецпідрозділ національної поліції «Білий Янгол», не могли вже майже чотири місяці, бо кількість російських БпЛА, які палили все, що рухається, була велика. Але планування, дуже велике бажання врятувати людей, і воля божа допомогли нам зробити таку унікальну місію, яка зі 100% увійшла в історію евакуації.
Ми бачили й об'їжджали міни, але планування відіграло дуже велику роль у тому, що ця місія все ж таки була здійснена, і всі екіпажі повернулися неушкодженими. І найголовніше, що 17 людей отримали необхідну допомогу та живуть вже зараз на більш безпечній території.
У який час доби краще виїжджати з прифронтової території та що взяти із собою
Якщо людина вирішила евакуюватися самостійно, найкращий час виїзду на власному транспорті — світанок, проте потрібно заздалегідь подбати про найбільш безпечний маршрут, дізнатися про нього у представника громади, який володіє такою інформацією, говорить Дмитро Щербина. Якщо ж для евакуації потрібна допомога волонтерів, варто підготуватися заздалегідь.
«Потрібно зібрати свої особисті документи, які є в наявності. Якщо якихось документів немає, то представники державних органів, ЦНАПу, допоможуть їх відновити на новому міці проживання. Є певні обмеження. Це, наприклад, дві-три сумки ми просимо на людину з найнеобхідніших речей. Бронепікапи не дозволяють вмістити велику кількість речей, які людина хоче забрати з собою», — говорить волонтер.
Коли у нас є 15 секунд на те, щоб людина вийшла з будинку або з підвалу і сіла в бронепікап, ми вимушені рухатись швидко. І найголовніше, що потрібно, — щоб людина, якщо таке рішення приймає, розуміла, що ми також наражаємо себе як волонтери на небезпеку.
Номер гарячої лінії з питань евакуації — 203. 27 операторів цілодобово приймають звернення від громадян.
Я розумію стан людей, я розумію, що вони не хочуть покидати свої домівки, ми розуміємо, що це дуже часті причини, що це земля батьків, предків, кладовище тощо. Але ми наголошуємо, що життя людини нам дано, і ми дуже хочемо, щоб його намагалися зберегти.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube, Google