Ошукали громадян Латвії на понад 100 тисяч євро: у Харкові викрили масштабний кол-центр

У Харкові викрили кол-центр, працівники якого могли ошукати громадян Латвії на понад 100 тис. євро. Підозри оголосили ще чотирьом фігурантам справи.

Про це 25 серпня повідомили у пресслужбі Кіберполіції.

За її даними, фігуранти організували діяльність кол-центру у Харкові та цілеспрямовано купували у даркнетіце прихована частина інтернету, яка не показується в звичайних пошукових системах і вимагає спеціальних програм для доступу контакти іноземців, які вже постраждали від псевдоінвестиційних афер.

«Вдаючи з себе працівників юридичної компанії, оператори телефонували громадянам Латвії та обіцяли повернути втрачені кошти. У такий спосіб вони переконували жертв встановлювати програмне забезпечення для віддаленого доступу, отримували доступ до їх банкінгу, оформлювали онлайн-кредити та спустошували рахунки громадян», — йдеться у повідомленні.

У травні 2026 року правоохоронці оголосили підозри у справі й затримали двох учасників організації і трьох їхніх ймовірних спільників. Нині вручили підозри ще чотирьом фігурантам справи.

Як діяла схема роботи колцентру

За даними кіберполіції, члени організації цілеспрямовано купували в даркнеті та у закритих онлайн-спільнотах контакти людей, які вже втратили гроші через псевдоінвестиційні платформи, фейкових брокерів або криптовалютні афери.

«Оператори кол-центру у Харкові телефонували іноземцям та, вдаючи з себе працівників юридичних компаній, обіцяли допомогти з повернення втрачених коштів. Аби увійти в довіру та створити ілюзію безпеки, зловмисники діяли не зовсім стандартним способом: вони акцентували увагу співрозмовників на післяплаті та демонстративно відмовлялися від авансових виплат», — встановили слідчі.

Надалі людей переконували у необхідності встановлення програмного забезпечення для віддаленого доступу до гаджетів жертв, щоб пройти «верифікацію». У такий спосіб фігуранти отримували контроль над пристроями іноземців та доступ до їх онлайн-банкінгу. Після цього від імені жертв оформлювали кредити. Отримані кошти переказували на підконтрольні рахунки та криптовалютні гаманці, а надалі з метою конспірації розпорошували фінансові потоки за допомогою різноманітних інструментів

В окремих випадках потерпілих переконували змінювати спосіб отримання пенсій, відкривати нові рахунки, переказувати кошти між банками або залучати так званих довірених осіб нібито для швидшого отримання компенсації або підтвердження платоспроможності, повідомляють у кіберполіції.

Що загрожує підозрюваним

Санкції інкримінованих статей фігурантам справи передбачають до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Людей підозрюють за такими статтями:

участь у злочинній організації (ч. ч. 1, 2 ст. 255);
несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем (ч. 5 ст. 361);
шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах організованою групою (ч. ч. 4, 5 ст. 190).

Читати ще