Центральний державний науково-технічний архів України повертає в інформаційний простір проєкт Харківської атомної теплоцентралі, яку у 1980-х роках планували збудувати поблизу селища Бірки. Понад 700 томів архівних документів та креслень оцифрують і викладуть у відкритий доступ, а також покажуть у документальному фільмі.
Про це в інтерв'ю Українському Радіо Харкова розповів директор Центрального державного науково-технічного архіву України Марат Балишев.
Альтернатива копалинам та найпотужніша АТЕЦ у СРСР
За словами Марата Балишева, проєкт реалізують за підтримки УКФ до 40-х роковин Чорнобильської катастрофи, щоб оприлюднити збережені в архіві документи Харківської атомної теплоцентралі.
Він говорить, що проєкт Харківської АТЕЦ розробляли наприкінці 1970-х — на початку 1980-х років для подолання енергетичної кризи.
«Тоді активно будувалися атомні електростанції, але поряд із ними за радянською енергетичною програмою було ухвалено рішення збудувати декілька атомних теплоелектроцентралей. Принципова різниця полягає в тому, що атомна станція виробляє електричну енергію, а теплоцентраль ще й пару. Їх мало бути чотири. Дві в Україні, дві не в Україні, але жодна з них так і не була збудована», — розповідає Балишев.
Та, що мала бути збудована біля Харкова, мала з усіх цих станцій бути найбільш потужною. Вона була розрахована на два енергоблоки, але з перспективою добудови до чотирьох енергоблоків. За прогнозними показниками, плановими станом на 1985–1986 роки, передбачалося, що коли станція буде збудована і вийде на проєктну потужність, то вся ця енергія буде поглинена містом Харковом.
Зі слів Балишева, такі об'єкти задумувалися як альтернатива традиційному паливу:
«Щодо викопної енергії, атомні теплоцентралі задумували як альтернативу копалинам, щоб перейти на більш дешеву і більш якісну енергію», — говорить він.
Містечко біля Бірок на 30 тисяч жителів
Балишев розповідає, що генеральним проєктувальником АТЕЦ виступав Харківський інститут «Атомтеплоенергопроєкт» — нині — «Енергопроєкт». Поряд зі станцією поблизу Бірок планували звести окреме містечко для працівників, план якого розробляв «Харківпроєктінститут».
«За прогнозними показниками тільки за п'ять років планувалося, що там буде мешкати не менше ніж тридцять тисяч осіб. Те, що я бачив сам на власні очі і бачив з документів, — мав бути дуже незвичайний, нетиповий проєкт, в якому ціла низка інноваційних рішень була застосована щодо саме вписування усіх будівель у місцевість», — каже директор архіву.
Чому зупинили проєкт та чи можливе відновлення
У 1986 році проєкт зведення атомної станції поблизу Бірок згорнули, каже Балишев.
«Основна причина — це трагедія на Чорнобильській атомній станції і потім, у силу різних проблем, в тому числі й економічних проблем. Ми ж розуміємо, що це період такого завершення радянської епохи, Радянського Союзу. І в силу оцих усіх проблем вони так і не були збудовані, ці енергетичні об'єкти, зокрема і Харківська атомна теплоцентраль», — говорить він.
Директор архіву наголошує, що звести АТЕЦ за цими кресленнями сьогодні неможливо, проте вони мають наукову цінність.
Оцінка у різних вимірах: від екології до військових ризиків
У межах дослідження науковці, зокрема з Харківського національного університету міського господарства імені Бекетова, оцінюють існування об'єкта в кількох аспектах, говорить Балишев.
«Ми намагаємося зробити певний діалог, розглядаючи у різних вимірах існування цього енергетичного об'єкта, якби він був побудований. Зокрема, в енергетичному вимірі, тобто як би змінилася енергетична система як країни, так і регіону, так і міста Харкова, якби він існував. Це енергетичний та екологічний виміри — що б було з екологією регіону та міста. Це військовий вимір — що було б, якби вона існувала на початок повномасштабного вторгнення або на сьогодні? Тут дуже багато різних підходів», — розповідає директор архіву.
Де можна буде переглянути матеріали
За словами Марата Балишева, більшість із понад 700 томів проєкту складають креслення, які раніше зберігалися у вільному доступі, але були цікаві переважно вузьким фахівцям. Результатом дослідження став документальний фільм, а також окремий онлайн-ресурс, розповідає він.
Презентувати онлайн-платформу та викласти матеріали у відкритий доступ архів планує орієнтовно за місяць.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube