Через низьку рентабельність, логістику та обстріли прикордоння сільськогосподарський кооператив "Писарівка" на Золочівської громади Харківщини у 2026 році не сіятиме гречку.
Про це Українському Радіо Харкова розповів заступник голови сільськогосподарського кооперативу "Писарівка" Золочівської громади Сергій Свир.
Чому гречку складно вирощувати на Харківщині, читайте у матеріалі.
"Гречка не рентабельна"
Гречка входила до структури "Писарівки" впродовж багатьох років — нею засіювали до 100 гектарів, що складало близько 3% площ господарства. Врожай використовували для потреб пайщиків та внутрішнього ринку.
"Дуже змінилися покупці. Деякі підприємства, які займалися переробкою та реалізацією гречки, були знищені. Ми тісно працювали з підприємствами, які зараз опинилися на окупованих та тимчасово окупованих територіях. Це одна з причин, чому площі вирощувань почали зменшуватись. Якщо зараз зачиняться борошномельні підприємства, то переробка гречки взагалі піде на задній план", — пояснює Сергій Свир.
За словами аграрія, попри вищу ринкову ціну за тонну, гречка має нижчу врожайність з одного гектара порівняно з пшеницею. Золочівщина належить до зони ризикового землеробства, й минулого року через брак вологи врожайність культури впала нижче порога рентабельності.
"Минулого року остання ціна була близько 15 тисяч гривень за тонну. Ціна більша, ніж у пшениці, але потенціал гречки нижчий. Пшениця коштує близько дев’яти тисяч, але вона має середню урожайність 55-65 центнерів, а гречка — близько 10-15 центнерів. Доводиться жертвувати сівозміною заради прибутковості, тому гречка в шкоді", — каже заступник голови кооперативу.
Чому гречку складно вирощувати та зберігати
Технологія вирощування гречки відрізняється від інших зернових через тривалий період цвітіння. За словами Сергія Свиря, це впливає на специфіку обробки полів засобами захисту рослин.
"У пшениці затратніша частина — це добрива та препарати. У гречки такого немає, але вона примхливіша до вирощування. Важко боротися з комахами, тому що на гречці постійно бджола і вона постійно цвіте. Якщо на інших рослинах ми вносимо препарати до або після цвітіння, то тут це викликає складнощі", — каже Свир.
Гречка повинна добре висохнути, перед цим її потрібно обробити спеціальними гербіцидами, тому що гречка — така культура, яка квітне протягом всього періоду життя. Потрібно впіймати цю вологість, щоб зерно збереглося. Якщо трохи сиріше — не буде довго зберігатись. Вона також примхлива щодо сушіння — може розтріскуватися. Зберігання та підготовка до товарного вигляду потребує певних умов.
Попри відмову місцевих фермерів від посіву гречки, Сергій Свир не прогнозує дефіциту крупи на ринку.
"Особисто я не вважаю цю культуру першочерговою на нашому столі. Мені здається, що коли її свого часу почали завозити з Китаю, зробили маркетинговий хід, щоб збільшити її цінність. Щодо її споживання — воно залишиться в тих же межах. Я не прогнозую (дефіциту — ред.)", — говорить аграрій.
Що відомо про посіви гречки на Харківщині
Посівні площі під гречку на Харківщині скоротилися ушестеро порівняно з 2021 роком. У 2026 році аграрії регіону планують засіяти цією культурою близько однієї тисячі гектарів, розповіли в обласному департаменті агропромислового розвитку.
У департаменті кажуть, що гречка продовжує залишатися у сівозміні господарств, однак основні площі аграрії відводять під більш рентабельні зернові та технічні культури, які мають стабільніший попит і вищий прибуток. Фермери відмовляються від вирощування цієї крупи з кількох причин, серед яких нестабільна врожайність та значна залежність від погодних умов, зокрема потреби у достатній кількості вологи.
За прогнозами, на 2025-2026 роки Харківщині потрібно близько 7,3 тисяч тонн гречки.
Попри скорочення місцевих посівів, дефіциту в цій культурі не прогнозують, оскільки він покривається за рахунок поставок з інших областей, зокрема з Рівненської, Житомирської, Хмельницької та Тернопільської.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube