Благодійний фонд savED створив 12 безплатних навчальних центрів на Харківщині, які допомагають надолужити освітні втрати, зокрема дітям у деокупованих та зруйнованих російськими обстрілами громадах.
Як працюють "вулики" та які методики навчання застосовують навчальні центри, розповіла Українському Радіо Харкова керівниця відділу освітніх програм та аналітики благодійного фонду savED Анастасія Онатій.
Втрати через відсутність офлайн навчання
За словами представниці фонду savED, онлайн навчання, яке в деяких громадах Харківщини триває вже понад три роки, має дві основні небезпеки. Перша з них — недостатня соціалізація дітей.
"Ми не перший рік маємо вже ситуацію з тотальним онлайном, є громади, в яких є діти, які вже більше ніж три роки не виходили в клас, не бачили своїх однолітків, не взаємодіяли соціально, а бачили лише чорний квадратик або просто квадратик в Zoom чи в іншому додатку", — каже Анастасія Онатій.
За її словами, це критичний виклик для всього регіону з огляду на соціалізацію.
"Уявіть собі, що були громади, в яких ми відкрили безпечну локацію, де можна прийти та повчитися або відвідати якісь позашкільні активності, і учні потрапили туди вперше за більше ніж три роки. Ми були дуже здивовані, що учні приходять і не говорять одне з одним. Це початкова школа, це середня школа. Ми всі пам'ятаємо, як гамірно в школі, особливо в школі, де вчаться діти цього віку. А тут діти прийшли на урок і не говорять один з одним, а переписуються в месенджері", — розповіла Анастасія Онатій.
Існує і друга небезпека, яку несе за собою відсутність офлайн навчання — страждають академічні навички, вважає представниця фонду.
"Всі ми знаємо, що вчитися онлайн складно. Щоб себе змотивувати все робити за комп'ютером і перепитувати, якщо ти не зрозумів, і самому працювати — це дуже складно в тих умовах, в яких перебуває регіон, тому академічні втрати дуже-дуже великі", — каже завідувачка відділу.
За її словами, серйозною проблемою є вивчення української мови, зокрема те, що більшість учнів не можуть прочитати кілька абзаців і зрозуміти, про що цей текст.
"Більше ніж 80% учнів п'ятого класу не можуть виконати цю просту операцію з текстом на два абзаци. Для п’ятого класу, де вже починається різноманіття предметів, де різні параграфи з різних предметів, де вже треба опрацьовувати великі масиви текстової інформації, це критично. І якщо не навчитися цього робити зараз, то це вплине на навчання в шостому класі, в сьомому, де збільшується масив матеріалів, з якими треба працювати", — каже Анастасія Онатій.
Також, на її думку, невтішні результати з математики, великі проблеми з базовими операціями: з додаванням, відніманням, множенням і діленням.
"Наша улюблена тема для дискусії — це пропорції. Пропорції, відсотки — такі от базові операції, які так само як у випадку з читанням, дають змогу розв'язувати інші задачі з інших дисциплін. Задачі з фізики, з хімії, з біології побудовані на таких базових математичних вміннях. Фактично, якщо ти не знаєш пропорцій, то задачу з хімії чи з фізики ти навряд чи зробиш", — каже Онатій.
Фактори, які впливають на навчальний процес і його результати в регіоні
Анастасія Онатій зазначає, що у дітей на Харківщині відмічають проблеми з психоемоційним станом.
"Діти в стані стресу, їхні когнітивні навички та здібності значно менші, ніж у нормальному житті. Постійно перериваються уроки через тривогу, через те, що треба реагувати, спускатися в укриття, через обстріли, через відсутність електроенергії. Рівень мотивації низький. Визначеність учнів з майбутнім дуже низька. Буквально нещодавно презентували дослідження, в якому видно, що наші підлітки взагалі не розуміють, що їм робити тут і зараз. Це все, звичайно ж, впливає на стан і статус учня в цей момент", — каже представниця фонду savED.
За її словами, для розв'язання цих проблем дітям потрібна школа або інші навчальні заклади, в яких діти могли б соціалізуватися та отримати знання.
"Коли є школа, є місце, куди учень чи учениця приходить, і там за визначеним розкладом вчиться, взаємодіє. Це режим, це дисципліна, це тренування щоденні. З онлайн ми втрачаємо це, і маємо дуже багато факторів, які впливають, це комплекс проблем", — зазначає завідувачка.
Як працює благодійний фонд savED на Харківщині та "вулики"
За словами Анастасії Онатій, благодійний фонд savED з 2023 року на Харківщині створив 12 цифрових освітніх центрів.
"Ми їх називаємо "вулики", така кодова назва, бо у них справді завжди гамірно, як у вулику. Діти злітаються на активності, вчителі, батьки", — каже представниця фонду.
За її словами, освітні центри працюють в селі Безруки Дергачівської громади, в селищі Печеніги Печенізької громади, в селі Піщанці Берестинської громади та в Балаклії.
Загалом цифрові освітні центри мають дев’ять громад — Балаклійська, Петропавлівська, Дергачівська, Мереф’янська, Печенізька, Ізюмська, Чугуївська, Пісочинська та Старосалтівська, каже Анастасія Онатій.
"У 2025 році ми продовжуємо працювати з розширенням регіону і здійснюємо обладнання класів безпеки в п'яти навчальних закладах Харківщини, також проходить ремонт укриття в одному з ліцеїв Ізюмської громади, і ще в одному навчальному закладі Балаклійської громади. Ми працюємо з відкриттям нових центрів, тому робота з Харківщиною росте", — каже представниця фонду.
Онатій зазначає, що у виборі громади для відкриття навчального центру застосовується комплексна оцінка, до якої входять рівень пошкодження освітньої інфраструктури, кількість дітей, яким необхідна підтримка, зокрема внутрішньо переміщених осіб, а також готовність самої громади підтримати те, що буде створено.
"Це найважливіше, фактично ми не можемо вічно підтримувати наші об'єкти, тому для нас дуже важливо, щоб громада, з якою ми починаємо працювати, і заклад, мали таку рису самозарадності: ми вам допомагаємо, але потім це буде жити, і для дітей буде доступно все те, що ми створимо разом з вами", — розповіла представниця.
В освітніх центрах навчаються приблизно шість тисяч дітей, які приходять у "вулики" після основних занять, каже Онатій.
"Ми не конкуруємо з основними шкільними уроками, тому вони всі вчаться в різній формі в першій половині дня, а в другій половині дня можуть прийти та приєднатися до надолуження освітніх втрат у "вуликах", — зазначає представниця благодійного фонду.
Про освітні програми та методики в навчальних центрах
За словами Анастасії Онатій, головна мета занять в центрах — соціалізація дітей.
"На кожному уроці є ігровий елемент, є руханки, є командна робота, є різна динаміка, є перегляд відео, прослуховування аудіо. Уроки дуже динамічні, і це якраз допомагає дітям не так втомлюватись або змінити вид діяльності та трішечки оживитися. Тому з тих відгуків, які ми маємо на сьогодні, діти мають дуже високу мотивацію і дуже високе відвідування, хоча воно не обов'язкове, немає оцінок, ніхто не сварить, але рівень відвідування стабільно високий протягом трьох місяців, коли триває програма. Для нас це показник, що ми рухаємося правильно", — каже завідувачка відділу.
Онатій зазначає, що в центрах немає оцінювання, але є тестування дітей на початку і після закінчення програми.
"Ми порівнюємо результати. Кожне завдання, яке вони пишуть, ідентичне, але з різним наповненням. Наприклад, якщо на вході перше завдання з математики було на додавання, то на виході буде так само, просто інші цифри, і ми перевіряємо, чи вдалося в розрізі конкретних тем дітям надолужити", — каже керівниця відділу.
Вона зазначає, що в центрі працюють з чотирма ключовими дисциплінами: українська мова, математика, англійська мова та історія.
"Звичайно, не йдеться про те, що 100% дітей надолужили 100% тем, це утопія, так не буває, так не працює. Наш замір останній показав, що 84% наших учнів покращили знання, це мається на увазі, що від однієї теми з програми до всіх тем з програми", — зазначає представниця.
Методика "catch-up"
Анастасія Онатій розповіла, що в освітніх центрах активно застосовується методика "catch-up" — це загальний міжнародний термін для всіх програм надолуження освітніх втрат.
"Українською це звучить як програма надолуження освітніх втрат, а англійською це "catchup education". Мета цієї методики — надолужити соціальні та академічні втрати, тобто два в одному", — каже керівниця відділу.
За її словами, ця методика відрізняється від шкільної лінійної програми.
"В школі зазвичай у нас один урок — одна тема, наступний урок — нова тема, через два уроки знову, і так рухається лінійно. "Catch-up" програми розробили наші експерти, досвідчені фахівці кожен у своїй галузі. Ці програми побудовані циклічно, тобто є повторення тем, повернення до попередніх тем, напрацювання. Це як в спортзалі, де ми не робимо щоразу вправи на іншу групу м'язів, ми повторюємо ту саму вправу з певною періодичністю для того, щоб мати результат", — каже Анастасія Онатій.
Як формуються групи та проходить навчання
Як зазначає представниця фонду, при формуванні груп обов’язково проходить тестування дітей. Групи формуються за результатами вхідного тестування, а також з урахуванням віку дітей та класів, у яких вони навчаються у звичайній школі.
"Програми побудовані так: є групи для п’ятих класів, для сьомих, для дев’ятих. За кількістю може бути від восьми до максимум 15 учнів в групі, щоб це було комфортно і вчитель міг приділити увагу кожному, хто її потребує, щоб це було ефективно", — каже завідувачка.
В центрах окрім вчителів працюють тьютори, які допомагають організувати урок, зазначає Онатій.
"У "вуликах" є все: обладнання, бібліотека, все потрібне для уроку. Тьютор опікується простором і організацією розкладу, а вчителі приходять і проводять уроки", — каже завідувачка.
За її словами, учителі центру працюють також і в школах, тому для них це додатковий час, поза основним навантаженням.
"Коли ми запрошуємо на програму, ми звичайно зважаємо на навантаженість вчителя в школі, на кількість годин, на його вільні можливості та бажання взяти участь в програмі, тому що програма передбачає не лише проведення уроків для учнів, а й навчання для вчителя", — каже Анастасія.
За її словами, для вчителів є навчальні зустрічі онлайн, де їм допомагають планувати уроки та активності. А ще кожен вчитель обов’язково має бути готовим офіційно сплачувати податки.
"У нас є такий жарт: інколи буває ситуація, коли вчитель не хоче, але адміністрація дуже наполягає, і вчитель тоді долучається до програми через наполягання адміністрації, але потім через місяць-два зізнається, що він дуже не хотів, але виявилося, що це таки дуже гарна програма", — каже представниця.
За словами Анастасії Онатій, в навчанні учителі центрів використовують різноманітні методики, наприклад, мнемофрази для запам'ятовування. Їх розробляють сама Анастасія і Тарас Ткачук — співавтор підручників з української мови та методист, який тренує вчителів в програмах надолуження освітніх втрат і ділиться цими методиками.
"Щоб запам'ятати всі глухі звуки можна зубрити таблицю або можна вивчити якусь мнемонічну фразу. Наприклад, фраза "киця хоче спати у шафі" — тут всі приголосні є глухими, і для учнів п'ятого-сьомого класу це більш такий фановий, легкий шлях вивчення. Можна зробити асоціацію: киця спить в шафі, бо вона старенька, глухенька — і це глухі звуки. Це смішно і це можна запам'ятати, це якраз ідея Тараса була.
Де розташовані "вулики"
За словами Анастасії Онатій, в навчальних центрах дбають не тільки про навчання та розвиток учнів, а й про безпеку.
"В більшості випадків ми працюємо вже одразу в укриттях для того, щоб критерій безпеки був максимально високим. Якщо це не укриття, бо такі локації теж є, то в нас є чіткі інструкції. В разі оголошення тривоги відбувається переміщення в укриття, яке близько, і в якому є місце, це для нас дуже важливо", — каже вона.
А ще, каже представниця фонду, фактор, який обов’язково беруть до уваги всі працівники освітніх центрів "вуликів" — це отримання дітьми задоволення від уроків.
"Ми щиро віримо, що без задоволення ніякі результати не є важливими в тих умовах, у яких ми зараз перебуваємо, тому для такого ендорфіну на уроках ми додаємо емоційні активності. Багато є жартів, багато є спілкування, і формального, і неформального. Я знаю, що є центри, де діти після завершення уроку залишаються пити чай і обговорюють ще різні активності, які будуть на уроці, дивляться фільми, наприклад, англійською, тому це все — позитивне навчальне середовище", — каже Онатій.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube