З 1991 по 2024 роки поголів'я великої рогатої худоби у приватних господарствах жителів Івано-Франківської області скоротилося на 71,5%. Зокрема, корів — на 66%. У 2024 році на Прикарпатті налічувалося 50 тисяч корів та 26 тисяч голів іншої рогатої худоби. Це — на 15,5% менше, ніж роком раніше.
Чому в приватних господарствах зменшується кількість худоби, в яких роках фіксують найстрімкіший спад та як деякі люди продовжують займатися тваринництвом — у матеріалі Суспільного.
Господарство Руслана Лимича: чотири корови, коза, пасіка і птиця
Ветеринарний лікар Руслан Лимич живе у селі Живачів Олешанської громади. У його господарстві — чотири племінні корови: Брунька, Мілка, Тополька та Ласунька. Кожна в день дає від 30 до 44 літрів молока.
"Щоб поїхати на базар з молочними продуктами, я встаю о 4:00. Погодував корів, подоїли, молока налили свіжого, сир, сметану, вершки. Невигідно нічого не робити. А коли щось робиш — то вигідно", — розповідає чоловік.
Також у господарстві Руслана Лимича є гуси холмогори, кури, цесарки, коза Зульфія, бройлери. Крім того, на подвір’ї чоловік має пасіку.
"До повномасштабної війни в мене було 150 сімей. Зараз є 90. Мені легше сказати, що я не тримаю, ніж тримаю. Маю всього багато, бо я з цього виживаю. Працюю важко", — говорить Руслан Лимич.
Чоловік каже: коли у господарстві є не тільки худоба, а й, до прикладу, птиця, то і торг на ринку кращий.
"Наприклад, сьогодні молоко не йшло, то продав пару курей, яйця. Я вмію тішитися тим, що маю, бо я його виробив своїми мозолями. Головне — себе не скомпрометувати, аби продукція відповідала якості й була до смаку людям", — розповідає Руслан Лимич.
Чоловік планує продати двох корів, бо йому важко за ними доглядати.
"Це так довго не буде, бо роки своє беруть. Мене вже теж і нога болить, і рука. Я б хотів бути таким, як раніше, але ні, на жаль", — каже Руслан Лимич.
Чому деякі господарі досі тримають корів
У селі Живачів наразі є 69 голів великої рогатої худоби. Руслан Лимич веде медичний огляд цих тварин та проводить штучне запліднення корів.
"Біля нашого обійстя йшли чотири гурти по 30 штук худоби. Пасовиська були. А зараз вже тільки один гурт на 16 голів. І то, якби я не мав чотирьох корів, то були б тільки 12. Люди тримають по одній заради себе, дітей, а залишки — возять на базар", — говорить чоловік.
Голова Олешанської громади Богдан Двояк розповідає: щороку в громаді на 30% зменшується поголів’я корів. Наразі є приблизно три сотні тварин. Велику рогату худобу, як правило, тримають люди старшого віку, проте є й молодші.
"У нас є багатодітні сім'ї. А корова, звичайно, є годувальницею для них", — розповів голова Олешанської громади.
Причини зменшення поголів’я худоби
Зменшення поголів'я худоби у приватних господарствах жителів Івано-Франківської області фіксують упродовж останніх 10 років. Основна причина — збитковість, каже голова Асоціації фермерів в області Володимир Слободян.
"Понад тисяча дійного поголів'я в нас (на підприємствах — ред.) Ми заробляємо на одній корові від 50 до 100 гривень у день чистого прибутку. Всі корми купляємо за гуртовими цінами. Якщо "прикласти" цю математику до корови в селі й сказати, що селянин буде заробляти аж 50 гривень в день на корові, а максимальна кількість корів, яку може тримати одна сім'я, — не більше трьох, то це — 150 гривень на день. Це ніхто не буде тримати", — каже Володимир Слободян.
Зі слів Володимира Слободяна, наразі на Івано-Франківщині є десять ферм, які займаються молочним скотарством.
"Фантастикою є те, щоб держава взяла на себе функції дотування, утримання цієї корови, аби людині було вигідніше тримати велику рогату худобу, а не ходити до когось на роботу", — розповідає голова Асоціації фермерів в області.
Володимир Слободян вважає, що падіння кількості поголів’я великої рогатої худоби пов’язане також з непопулярністю цієї галузі серед молоді.
Чи зростає чисельність великої рогатої худоби на фермах
У Головному управлінні статистики в Івано-Франківській області у відповіді на запит Суспільного повідомили, що упродовж 2021-2024 років поголів’я худоби у приватних господарствах жителів області зменшилося майже на 28%. Так, у 2021 налічувалося 109,5 тисяч тварин, у 2024 — 76 тисяч.
Натомість у фермерських господарствах за аналогічний період ця кількість збільшилася на 37%. У 2021 році на фермах налічували 5 тисяч тварин, у 2024 — 7,4 тисячі.
Голова постійної комісії аграрної політики, земельних відносин і розвитку сільських територій Івано-Франківської обласної ради Орися Книшук розповіла, що на це вплинуло повномасштабного вторгнення РФ.
"У 2022 році, коли не було реалізації зерна, багато господарств, які мали можливість, наростили поголів'я, щоб таким чином перевести те зерно через поголів'я, молоко й м'ясо у додану вартість і зреалізувати", — каже Орися Книшук.
Коли фіксували найбільше падіння чисельності худоби
За інформацією управління статистики, у 2024 році у господарствах жителів області було 76 тисяч голів великої рогатої худоби, зокрема 50 тисяч корів. Це — на 15,5% менше, ніж у 2023.
Загалом з 1991 по 2024 роки поголів'я великої рогатої худоби у приватних господарствах жителів Івано-Франківській області скоротилося на 71,5%. Зокрема, корів — на 66%.
Найбільшу кількість поголів’я худоби на Прикарпатті фіксували у 2003 році — 294 тисячі 300 голів. З них корів – 193 тисячі 700.
Час найбільш стрімкого скорочення поголів'я припадає на період з 2004 до 2008 років, коли кількість великої рогатої худоби зменшилася на 82 тисячі голів.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, WhatsApp, Instagram, TikTok та YouTube