9 березня в Івано-Франківську біля міського озера відбулася акція "Не мовчи! Полон вбиває!" Рідні та друзі зібралися, щоб нагадати про військових та цивільних, які потрапили у російський полон чи зникли безвісти на фронті, інформує кореспондентка Суспільного з місця події.
У місті такі акції почали проводити з травня 2022 року. За цей час відбулися понад 50 заходів, розповіла співорганізаторка заходу, дружина полоненого військовослужбовця з "Азовсталі" Лілія Гуртовська. З її слів, сьогодні на акцію зібралися приблизно 200 людей.
"Ми намагаємося виходити якнайчастіше, креативити, щоб ще більше людей почули нас. Бо поки ми живемо тут вільним життям, їх катують. Після оборони Маріуполя, після всіх пройдених етапів у СІЗО вони — у надзвичайно важкому стані. Бійців треба витягувати звідти, тому що багато людей уже не дочекаються своїх рідних з полону через такі умови", — розповідає Лілія Гуртовська.
Учасниця акції Олександра Галюк прийшла разом із невісткою та внучкою. Жінка розповідає, що чекає з полону сина Дмитра. Він служив у 36 окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Потрапив у полон 12 квітня 2022 року з Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча.
"Коли їх брали в полон, то ми з ним зв'язувалися. Син з нами розмовляв із заводу, коли їх забирали. Він пішов, бо їм сказали: "Або вас тут розстрілюють, або здаєтеся в полон". Через рік звільнили його побратима, який з ним був, і тоді ми дізналися, де саме Дмитро перебуває, і про його стан здоров'я. Дуже важко слухати про це. Але тримаємося заради нього", — розповідає Олександра Галюк.
Дружина військовополоненого Катерина Галюк додає, що востаннє про стан чоловіка дізналася у грудні 2024 року. Тоді відбувся обмін, і вийшли три військовослужбовці з колонії, в якій перебуває її чоловік.
"Побратим вийшов з полону і повідомив нам, що він був з Дмитром в одній камері сім місяців. Казав про його психологічний стан, що Дмитро — козак, тримається. А про фізичний, що "ще може дати копняка", — говорить Катерина Галюк.
Наталія Базюк приходить на акції на підтримку брата Віктора Когуча. Він 15 серпня 2024 року зник безвісти під час бойового завдання на Донецькому напрямку. Чоловіка мобілізували до війська у червні 2024 року. Він служив гранатометником у 68 єгерській бригаді.
"Побратима, який вижив, коли брат пропав безвісти, ми не можемо знайти. Нічого ніхто не повідомляє. Інформації немає. Ми шукаємо його всюди: і в моргах, і живим. І російські соцмережі дивимося, може, він у полоні. Хочемо написати клопотання до уряду від родичів безвісти зниклих нашої бригади. Приходимо на акції, стоїмо, чекаємо, сподіваємося", — каже Наталія Базюк.
На завершення акції учасники вишикувалися вздовж дороги з плакатами: "Сигналь — не будь байдужим", "Чекаю на диво. Чекаю татка з полону", "Будь їхнім голосом", "Поки ти живеш, вони вмирають там". Водії автівок, які проїжджали повз учасників заходу, сигналили на їхню підтримку.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, WhatsApp, Instagram, TikTok та YouTube