Богдан та Володимир Басовські — військовослужбовці з Галицької громади, що на Івано-Франківщині. З 2014 року вони воюють на "найгарячіших" напрямках фронту. Зараз брати служать в 10 окремій гірсько-штурмовій бригаді "Едельвейс".
Історію братів-воїнів розповіли на Facebook-сторінці Галицької громади.
Добровольцями воювали в АТО/ООС
Богдан народився 19 вересня 1988 року, Володимир — 10 серпня 1991 року. Жили у селі Сокіл. Після навчання в училищах Івано-Франківська проходили строкову службу в армії.
Володимир служив у Президентському полку та паралельно навчався у Національній академії внутрішніх справ України, Богдан служив у лавах Нацгвардії в Івано-Франківську.
У 1914 році обидва брати долучилися до лав івано-франківського добровольчого батальйону. Воювали в Мар’їнці, Сопиному, Вугледарі, на околицях Маріуполя, а також в багатьох населених пунктах під Донецьком. У 2019 році демобілізувалися.
Повномасштабне вторгнення
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, брати долучилися до територіальної оборони, згодом — до 10 гірсько-штурмової бригади "Едельвейс".
"Побули на злагодженні навіть не два дні, й оскільки ми мали значний бойовий досвід, одразу поїхали на завдання — контролювати кордон з Білоруссю. А вже за тиждень нас відправили відбивати Київщину", — згадує Володимир Басовський.
Заходять в тил армії РФ і надають інформацію бригаді
Зараз брати служать у розвідці: заходять в тил армії РФ і надають інформацію командуванню бригади.
"Бувало, що по 10-15 кілометрів у тил ворога заходили. Частково це сьогодні вже відбувається за допомогою дронів та іншої техніки, проте і без піхотинця на війні ніяк, адже якщо піхотинець не зайде на територію — значить територія ще не наша. Тому без людей на війні не обійтися. Вони завжди потрібні. Не обійтися і без жертв", — каже Володимир Басовський.
З двох кулеметів зробив один
Боєць вважає, що попри розповіді, що не вистачає якісної іноземної зброї, не всім одразу варто давати ту зброю, бо з нею треба вміти обходитися.
"Коли я прийшов на війну, мені дали два старенькі кулемети. То з двох довелося зробити один. Були два короби патронів до кулемета і 600 патронів у стрічці. А далі я мав розібратися сам. І розібрався. Знаєте, що допомогло? Відео на YouTube", — розповідає Володимир.
Він говорить, що потім з побратимами "такої зброї натрофеїли у ворогів", що ще з бійцями із сусідніх позицій ділилися.
"І М16М16 — узагальнена назва автоматичних гвинтівок, розроблених компанією Colt в середині XX століття у нас потім були, і "ґротиGrot — модульна штурмова гвинтівка, розроблена у 2017 році польським заводом "Лучник" для військ територіальної оборони Польщі", і "скариFN SCAR (англ. Special Operations Forces Combat Assault Rifle) — бойова штурмова гвинтівка для Сил спеціальних операцій, розроблена американським підрозділом бельгійської компанії FN Herstal для участі в конкурсі на створення нового автомата для бійців US SOCOM у 2003 році", і ще багато закордонної високотехнологічної зброї. Тобто, не завжди у зброї справа", — каже Володимир.
Про трембіту на фронті
У 2023 році Богдан Басовський знявся в кліпі "Різдво 2023", який створила пресслужба "десятки".
"Почалося все з того, що мені подарували трембіту. Я взяв її на фронт і там почав робити фото, різні відео для соцмереж. Після цього мені хлопці запропонували знятися у тому відео. Чи став я відомим? Напевно, так. Але я більше радію тому, що досі живий, досі роблю свою справу — захищаю Україну від окупанта", — зазначає Богдан.
Боєць говорить: через те, що кліп подивилися мільйони глядачів у всьому світі, 10 бригада зібрала гроші для закупівлі необхідного обладнання.
Про травми
Під час бойових завдань Богдан і Володимир Басовські отримали уламкові поранення, контузії, проблеми зі слухом, порвані сухожилля на ногах.
"Але солдати віджартовуються, що всі ці поранення переносили на ногах і на таблетках. Бачили бійці й багато смертей побратимів. На запитання щодо нагород відповідають неохоче, бо ще не рахували, скільки медалей мають. Проте точно згадують, що є "багато того добра", — йдеться у дописі.
Відпустка на Івано-Франківщині
Коли брати приїжджають у відпустку, вони відпочивають, спілкуються з дітьми, з родиною, "підтягують" побутові справи.
"Після стількох років війни нам дещо важко спілкуватися і перебувати в колі цивільних людей. Не завжди є про що розмовляти, вже майже немає спільних інтересів. Тому ми більше перебуваємо у рідному селі, де можемо спокійно відпочити й набратися сил для подальшої боротьби", — каже Володимир Басовський.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, WhatsApp, Instagram, TikTok та YouTube