Упродовж трьох років майже уп'ятеро зросла кількість зафіксованих температурних рекордів на Івано-Франківщині. У 2024 синоптики зареєстрували 114 випадків перевищення добових максимумів, у 2022 році — 24. Через потепління аграрії почали вирощувати посухостійкі культури й міняти технології обробітку ґрунту. У регіоні зоологи фіксують нові види птахів та комах.
Про вплив потепління на довкілля та сільське господарство на Івано-Франківщині читайте у матеріалі Суспільного.
Уп'ятеро зросла кількість зафіксованих температурних рекордів
Метеорологиня Івано-Франківського обласного гідрометцентру Ірина Марчук каже: відповідно до вимог Всесвітньої метеорологічної організації кліматологічні стандарти (норми), а також кліматичні висновки можна здійснювати не менше ніж за 30-річний період. У 2021 метеорологи запровадили нові кліматичні норми, які охоплюють період з 1991 по 2020 роки.
"Проаналізувавши ці дані, можна побачити, що середні річні температури по Івано-Франківській області зросли приблизно на 1°C у порівнянні з попередніми нормами", — розповідає Ірина Марчук.
За її словами, упродовж 2022-2024 років у регіоні спостерігалося перевищення норм температури повітря та дуже нерівномірний розподіл опадів по області.
Зокрема, у 2022 суми опадів за рік були нижчими від норм по всьому регіону, крім високогір’я. У 2023, навпаки, вищими. У високогір'ї сума опадів за рік була майже у півтора раза вищою від норми та найбільшою за увесь період спостережень. У 2024 році — знову нижчими від норм по всій області, крім високогір’я.
Температурні рекорди на Івано-Франківщині
- 2022 рік — 24 рекорди (найбільше — у червні та липні);
- 2023 рік — 46 рекордів (найбільше — у січні та серпні);
- 2024 рік — 114 рекордів (найбільше — в лютому, квітні та липні).
У січні 2025 року метеорологи зафіксували 33 випадки перевищення добових максимумів в області.
"Ми взагалі відмовилися від оранки вже третій рік"
Іван Бота очолює одну з філій західного хабу міжнародної агрокомпанії на Івано-Франківщині. За його словами, зміна клімату, зокрема підвищення середньорічної температури повітря та зменшення кількості опадів, суттєво вплинули на роботу агропідприємства.
"Ще 7-10 років тому для нашого регіону норма опадів у рік була в межах 900-1000 мм. Зараз в нас випадає максимум 600-650. І ці опади нерівномірні. Вони випадають у ті періоди, коли не зовсім потрібна ця волога. Коли ж потрібна волога, її немає. І це змушує підприємство шукати якісь нові методи, щоб виростити урожай, зокрема, й підбір сівозміни", — розповідає Іван Бота.
За його словами, агрокомпанія відмовилася від вирощування ярого ячменю, соняшника, квасолі та інших вологолюбних культур й почала сіяти чотири посухостійкі культури — кукурудзу, ріпак, пшеницю, сою. Тобто перейшла на чотирипільну сівозмінуЩорічна зміна різних культур на одному й тому ж полі. Окрім цього, на підприємстві поміняли підходи до технологій, що полягають у збереженні більшої кількості вологи в ґрунті.
"Ми взагалі відмовилися від оранки вже третій рік — перейшли на дисколапові агрегати, що просто перемішують верхній шар. Вони не перекидають землю повністю, а залишають багато мульчіПоверхневе укриття ґрунту на поверхні, що дозволяє зберігати вологу. Сонячні промені не прямо потрапляють на ґрунт, а на рослинні рештки. І випаровування набагато менше. Це — один з прийомів, який дозволяє зберегти на довший час певну кількість вологи", — каже Іван Бота.
Окрім цього, в агрокомпанії велику частину культур сіють без передпосівної культивації, оскільки у час посіву — середина, кінець квітня — зростає температура повітря.
"Щоб додатково не порушувати верхній шар ґрунту і не витягувати вологу на поверхню, ми одразу сіємо. Такими прийомами мало хто користується в нашому регіоні. Ще багато людей продовжують оранку, проводять набагато більше обробітків, передпосівну культивацію", — розповідає Іван Бота.
Він також додає, що через брак опадів відсоток урожайності зменшується орієнтовно на 15-20%.
Потепління й виноград
Потепління дало змогу прикарпатцю Ярославу Гайдею вирощувати нові сорти винограду.
"Є сорти надранні, ранні, ранньосередні, пізньосередні та пізні. Якщо колись ми пізні взагалі не садили, а ранньосередні — то так вибирали, бо ж місце треба підбирати дуже сонячне, щоб вони в нас достигали. То тепер в нас такі сорти достигають. Якщо колись ми вибирали сорт винограду терміном 130 днів, то тепер ми можемо вже вибирати терміном і 140 днів, і він буде в нас достигати. Йдеться про сорти винограду "Фаетон", "Алвіка", "Богатянівський, притаманні для Півдня", — говорить Ярослав Гайдей.
Упродовж останніх років він на два тижні швидше знімає укриття з рослин навесні. Змістився й період обрізки винограду. Якщо п'ять років тому Ярослав Гайдей обрізав виноград у жовтні, то у 2024 році це робив наприкінці листопада.
З Криму на околиці Франківська
Доцент кафедри біології та екології Прикарпатського національного університету Андрій Заморока досліджує вплив потепління на флору і фауну Івано-Франківщини з 2000 року. Упродовж цього періоду в регіоні з'явилися нові види комах та жуків, які мігрували з півдня України.
"У нас є такі види жуків, які у 40-50-х роках XX століття жили лише у Криму та на острові Джарилгач. Тепер вони водяться на околицях Івано-Франківська. Наприклад, невеличкий жук солом'яник, який живе у степових рослинах. Зараз він є по всій Україні, мабуть, лише на Поліссі ще немає, але це теж не факт. Сколія велетенська — комаха, занесена в Червону книгу, жила в степах. Приблизно сім років тому її знайшли поблизу Галича. Буквально 2-3 роки тому сколію зафіксували біля Львова", — розповідає Андрій Заморока.
Розмаїття нових комах та жуків на Івано-Франківщині науковець пояснює теплими зимами.
"Багато личинок, лялечок та яєць теплолюбних видів комах та жуків зазвичай вимерзали взимку. Зараз вони не гинуть, тому що тепло. Я скажу більше: наука має можливість спостерігати, як стаються ці кліматичні зміни, перебудова екосистеми. Все відбувається комплексно — зміщується з півдня на північ", — продовжує Андрій Заморока.
Через потепління багато комах раніше виходять із зимової сплячки. Тож деякі види комах, метеликів дають більше поколінь через триваліший теплий період.
"Мінуюча міль каштанова. Вона вражає дерева у нас вже років 25, можливо, 30. Якщо весна наступає рано, каштани розпускаються рано, мінуюча міль може дати шість-сім поколінь за сезон. Тобто це такий приклад метелика, молі, яка, окрім того, що є шкідником, ще є й інвазійним видом. Чужинський вид. У нас він не повинен був би бути, але є. Це знову ж таки пов'язано з потеплінням", — каже Андрій Заморока.
Науковець прогнозує: з потеплінням скорочуватимуться певні види комах.
"Скажімо, є комахи, личинки яких розвиваються в смереках. Ми знаємо, що зараз смерека масово сохне. На нижніх поясах Карпат цих дерев фактично не залишилося. Тобто вона зміщується все вище і всихання також зміщується вище. І це — сигнал до того, що ареали багатьох видів комах, які були звичними 100 років тому і водилися у смереці, скорочуватимуться і будуть під загрозою знищення", — пояснює Андрій Заморока.
"Можемо дожити до того моменту, коли смереку впишуть у Червону книгу"
За словами науковця Андрія Замороки, ліси на Івано-Франківщині змінюватимуться.
"Ми можемо навіть дожити до того моменту, коли смереку впишуть в Червону книгу України. От ви звикли, що Карпати — це такий смерековий край, зелений красивий. В нас все йде до того, що ці дерева ростимуть тільки дуже-дуже високо у горах і тільки на верхній межі лісу, де достатньо вологи. Внизу будуть бук і ялиця, тому що вони стійкіші до короткочасних посух і більш витривалі до потепління", — говорить Андрій Заморока.
Ще одна загроза для прикарпатських лісів — інвазійні види дерев. Зокрема, червоний дуб, акація.
"Вони почали розповзатися в природі й просто витісняти наші дерева — дуб, бук, граб. Наприклад, у Франківську зараз дуже сильно відбувається інвазія горіха. Йдеться про берег Бистриці біля Пасічнянського мосту. Там горіх витіснив інші дерева, зокрема вербу. От це і є проблема. І що буде тепліше, то більшою ця проблема буде", — додає Андрій Заморока.
На Франківщині фіксують нові види птахів
За словами орнітологині Наталії Пріяткіної, в Івано-Франківську та Бурштині є популяції шпаків, які вже кілька років не відлітають на зиму в Північну Африку.
"Це означає, що в них — достатня кормова база, і вони можуть спокійно тут перезимувати. Птахам не так страшний холод, як відсутність їжі. А шпаки переважно харчуються комахами. Личинок можуть знайти під корою дерев, в опалому листі. Якщо ми кажемо про Бурштин, то звідти, мабуть, шпаки вже два роки не відлітають. Вони, маючи теплий канал (Бурштинське водосховище — ред.), там активно зимують і не тратять енергію на переліт", — каже Наталія Пріяткіна.
На міській ратуші у Косові кілька років тому поселився серпокрилець білочеревий, який гніздиться у Криму. У серпні 2024 цього птаха фотокамери фіксували вже в Івано-Франківську та Надвірній, продовжує орнітологиня.
"Під Івано-Франківськом виявили індійську очеретянку. Ще донедавна, років 10 тому, її можна було побачити на півдні України. А тут декілька років підряд фотографує індійську очеретянку наш фотограф Юрій Поспєлов", — говорить Наталія Пріяткіна.
На Бурштинському водосховищі почала зимувати зграя малого баклана. Проте орнітологиня не пов'язує це з потеплінням, швидше — з бойовими діями. Адже ця птаха гніздиться на Азово-Чорноморському узбережжі, переважно у дельтах Дунаю, Дністра та Дніпра, де постійно лунають вибухи.
"Для птахів такий, скажімо, звуковий стрес є неприйнятним. Відповідно, вони стараються уникати постійних стресових ситуацій, тож ці баклани перелетіли й восени 2024 року оселилися на Бурштинській водоймі", — каже Наталія Пріяткіна.
Зміна клімату впливає і на зменшення певних видів птахів. Як приклад, орнітологиня наводить чорного лелеку, який гніздиться поблизу лісових озер чи боліт. Через висихання водойм та вирубку дерев у Карпатах його стає менше.
За словами Наталії Пріяткіної, нові види птахів орнітологи фіксують і в сусідніх з Івано-Франківщиною областях. Зокрема, у Чернівцях у 2024 році бачили пару папуг Крамера, біля Львова — ластівку даурську.
Прогнози до кінця ХХІ століття
Доцентка кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Наталія Москальчук пояснює: причинами зміни клімату є збільшення концентрацій парникових газів у атмосфері. За її словами, середня температура повітря у найближчі 20 років на Прикарпатті зросте на 1°C порівняно із середньою для періоду 1991-2020 років. Це означає, що теплий період року стане у середньому на 10 днів довшим. Окрім цього, Наталія Москальчук припускає, що через зменшення опадів у вигляді снігу в майбутньому річки Франківщини можуть міліти навесні.
"В Україні переважно наповнення річок іде через опади у вигляді снігу. Снігу буде менше, тому що вже зараз синоптики фіксують менше морозяних днів через підвищення середньої температури. Тож і січень в нас буде більше схожим на листопад", — каже науковиця.
На сайті обласної військової адміністрації оприлюднили стратегію адаптації до зміни клімату для Івано-Франківської області.
Спеціалісти аналізували майбутні періоди — 2021-2040, 2041-2060, 2081-2100, порівнюючи з 1991-2010 або 1981-2010 роками, використовуючи два сценарії репрезентативних концентрацій парникових газів: RCP 4.5 (помірні концентрації) та RCP 8.5 (високі концентрації).
Згідно з дослідженням у всі майбутні періоди очікується зростання середньої температури повітря як річної, так і у центральні місяці сезонів в Івано-Франківській області.
Як зросте середня температура повітря на Івано-Франківщині:
- 2021-2040 роки — на 0,9-1°C;
- 2041-2060 роки — на 1,5-2°C;
- 2081-2100 роки — 2-4,2°C.
На Івано-Франківщині посилюватиметься й спека. На середину століття (2041-2060 роки) кількість жарких днів може збільшитися на 15-17, на кінець ХХІ сторіччя — на понад 30.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, WhatsApp, Instagram, TikTok та YouTube