Перейти до основного змісту

"Я не хотів би, щоб мене жаліли". Як правильно вести комунікацію з ветеранами, які мають інвалідність

Ветеран Олексій Солоха готується до протезування. Суспільне Івано-Франківськ

Надмірна увага та гіперопіка — одні з найчастіших проблем, з якими стикаються ветерани з інвалідністю при спілкуванні з цивільними. Це впливає на відчуття комфорту та соціалізацію. Зокрема, такі спостереження військовослужбовця з інвалідністю Олексія Солохи. Чоловік наразі проходить реабілітацію в Івано-Франківській обласній клінічній лікарні. Він готується до протезування.

Як правильно вести комунікацію з ветеранами, які мають інвалідність, та який дискомфорт вони можуть відчувати при цьому, читайте в матеріалі Суспільного.

"Навіть коли нічого не просиш, кожен старається допомогти"

Військовослужбовець Олексій Солоха служив у лавах Збройних сил України із серпня 2024 року. 15 жовтня під час бойового завдання у Курській області РФ наступив на міну. Боєць переніс вісім операцій, ампутацію ніг. Зараз проходить реабілітацію в обласній клінічній лікарні, готується до протезування.

Зі слів Олексія, після поранення він стикався з гіперопікою від навколишніх. Він каже, що не завжди потребує такої уваги, а про допомогу, якщо вона потрібна, може попросити самостійно.

Військовослужбовець Олексій Солоха. Суспільне Івано-Франківськ

"Навіть коли нічого не просиш, кожен старається допомогти. Трішки воно "напрягає". Цього робити не потрібно. Я розумію, що люди жаліють. Пройде ще місяць-півтора, я буду на протезах, і на цьому все закінчиться. Я не хотів би, щоб мене жаліли. Я хочу жити повноцінним життям, як жив раніше. І я буду так жити. Я в цьому впевнений. Скажу більше: я буду їздити на машині, і в мене не буде знака "інвалід", — розповідає Олексій Солоха.

Перш ніж допомагати людині з інвалідністю, потрібно запитати, чи вона цього потребує, радить фізичний терапевт Валерій Сушило.

Фізичний терапевт Валерій Сушило під час тренування з Олексієм Солохою. Суспільне Івано-Франківськ

"Людина, наприклад, іде і використовує протез, милиці, крісло колісне. З цього інші роблять висновок, що їй постійно потрібна допомога. Це — неправильне твердження. У нас деколи були пацієнти, які на протезах мали кращий функціональний стан за багатьох людей без допоміжного засобу реабілітації", — говорить Валерій Сушило.

Надмірна увага до людей з інвалідністю у сфері обслуговування може завдати дискомфорту як самим ветеранам, так і іншим відвідувачам закладу, каже фізична терапевтка Наталія Багирич.

Фізична терапевтка Наталія Багирич. Суспільне Івано-Франківськ

"Коли хтось звертає увагу на те, що в черзі є людина з інвалідністю, всі починають бігати: охоронці, продавці, інші люди. Починається якийсь "всесвітній хаос". Не потрібно його створювати. Дуже круто, що люди з інвалідністю обслуговуються поза чергою. Але це має бути досить спокійно. Коли з'являється інший касир, він просто відкриває касу. Не потрібно створювати з цього проблеми. Просто робіть свою роботу, поводьтеся так, як завжди", — пояснює Наталія Багирич.

"Не треба робити на цьому гіперфіксацію"

За словами Багирич, вона часто стає свідком, коли навколишні гіперболізують емоції при спілкуванні з ветеранами з інвалідністю. Така поведінка також може бути для них дискомфортною.

"Не треба робити на цьому гіперфіксацію. Тим паче плакати. Пригадую ситуацію: пацієнт незрячий іде коридором лікарні, заходить якась жіночка, яка прийшла на прийом до лікаря, зі спини його обнімає, плаче і дякує. Нічого наче поганого вона не хотіла зробити. Але для пацієнта це реальна проблема. По-перше, він не бачить. Він не знає, що його зараз обіймуть. Він може втратити рівновагу. По-друге, він не знає, як йому реагувати. Він така ж людина, як інші. Круто, коли ви дякуєте. Але проговорюйте так, як би ви зі звичайною людиною хотіли прокомунікувати", — пояснює фізична терапевтка.

Фізична терапевтка Наталія Багирич під час тренування. Суспільне Івано-Франківськ

Завідувачка відділення реабілітації Катерина Загородня також пригадує ситуацію, коли люди плакали, побачивши ветерана з інвалідністю. Це відбувалося, коли він на кріслі колісному заїхав на пошту.

"Коли пацієнт приїхав туди, все зупинилося. Всі дивляться, дехто плаче. Для наших ветеранів це — неприємно. Я розумію, що люди, можливо, не готові, але вже який рік війни, потрібно навчатися цього. Запитуйте, що потрібно, не допомагайте, коли не треба", — радить Катерина Загородня.

Завідувачка відділення реабілітації Катерина Загородня. Суспільне Івано-Франківськ

"У пацієнта є гідність"

Катерина Загородня розповідає, що в команду, яка працює під час реабілітації з пацієнтами в обласній клінічній лікарні, за потреби долучають психолога. Він може врівноважити комунікацію, знайти спільну мову з пацієнтом і розповісти, як поводитися далі. Проте за межами медзакладу у ветеранів можуть виникати труднощі зі спілкуванням. Через такі проблеми вони можуть замикатися в собі.

"Коли пацієнт потрапляє в соціум, тоді падають всі ці "рожеві окуляри", і ми розуміємо, що контакт у пацієнта зі світом не завжди виходить. Чому? Бо люди, мабуть, не так часто зустрічаються з такими пацієнтами. Ми бачимо надмірну увагу, яка створює психологічний дискомфорт для ветерана. Неготовність багатьох закладів до того, що пацієнт буде на кріслі колісному, милицях, ходунцях. Люди намагаються якось допомогти. Але зрозумійте: в пацієнта є гідність. Він хоче самостійно пересуватися, собі щось купувати тощо", — говорить Катерина Загородня.

Ветеран Олексій Солоха з медиками. Суспільне Івано-Франківськ

Вона додає: важливо також знати, які терміни вживати коректно при спілкуванні з людьми з інвалідністю.

"Варто прочитати довідник безбар’єрності. Його можна знайти у відкритому доступі, в інтернеті. Наприклад, ми не говоримо "інвалід", а "людина з інвалідністю", "пацієнт з інвалідністю" чи, до прикладу, Василь, Олег, Петро, Оксана з інвалідністю. Не кажемо "ампутант", а "людина з ампутацією нижньої чи верхньої кінцівки". Також правильно буде "крісло колісне" — не "коляска", не "візок". Це теж дуже важливо", — пояснює Катерина Загородня.

Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, WhatsApp, Instagram, TikTok та YouTube

Допоможіть нам стати кращими, розповівши про свій досвід користування сайтом Суспільного. Пройдіть це коротке опитування, воно займе до п'яти хвилин вашого часу. Дякуємо!

Топ дня
Вибір редакції