23-річний Богдан Антонюк на позивний Лахматий чотири роки служить у 50 полку імені полковника Семена Височана Національної гвардії України, що дислокується на Івано-Франківщині. Після закінчення навчання він попрацював два місяці, отримав повістку та пішов на військову службу. Про це повідомили Суспільному у пресслужбі Нацгвардії України.
Як Богдан Антонюк врятувався з охопленого вогнем бліндажа, знищив російський танк та що для нього на війні було найважчим — читайте в матеріалі.
Богдан Антонюк пригадує: коли отримав повістку чотири роки тому, його керівник запропонував оформити бронювання. Однак він відмовився та вступив до лав Збройних сил України. Військовослужбовець розповідає, що йому доводилося працювати на позиції, яку росіяни штурмували по дев'ять разів на день, та рятуватися з охопленого вогнем бліндажа.
"Спочатку були прості скиди, а потім — запалювальна суміш. У нас був маленький бліндаж — там, де ми сиділи двоє. Він загорівся і не було куди діватися, боєприпаси почали вистрілювати. Усе плавилося і капало на шкіру. Вилізти не можна було. Дочекалися, поки дрони летять, перебазувалися, пересиділи, а наступного дня вирішили відступити, бо зв'язку не було. В нас майже все майно вигоріло. Поповнили провізію, взяли батарейки, вийшли на зв'язок і повернулися на свою позицію", — розповідає Богдан Антонюк.
За весь період служби найважче для нього було виносити загиблого побратима.
"Дуже добре з ним товаришував, і було важко, коли дізнався, що він загинув", — говорить Богдан Антонюк.
Боєць розповідає: коли виходить на позицію, обов'язково бере зі собою саперну лопатку, адже за роки служби зрозумів: що глибше вкопаєшся, то більше матимеш шансів вижити. Намагається також захопити із собою енергетичні батончики, їжу, яка не потребує води для приготування, та воду для пиття. Буває, що на позицію неможливо доставити медикаменти, тож без них Богдан також не вирушає.
"Щоб стати гарним воїном, потрібно, по-перше, вміти виживати в будь-якій місцевості й працювати з будь-якої зброї, що є в руках. На позиції може бути будь-яка зброя, і якщо ти не знаєш, як з нею працювати, то це, можна сказати, палка, що просто валяється", — каже "Лахматий".
Богдан Антонюк пригадує, як він, бувши оператором протитанкових ракетних комплексів, наосліп знищив російський танк, що працював по їхніх позиціях.
"Ми мали випробувати, чи працює після ремонту протитанковий ракетний комплекс. Ми його виставили й сиділи трішки далі в бліндажі. Коли почули, що працює танк, я вибіг до самої установки, ліг. У наш бік почали працювати ворожі стрільці. В той час було чутно сильний гуркіт гусениць і двигун. Я просто вистрілив туди, звідки чув звук. Приїхав пікап, хлопці кажуть: "Та ми з дрона бачили, ви влучили в танк". Мені самому не вірилося тоді", — говорить Богдан Антонюк.
Після війни Богдан Антонюк планує залишитися на службі в армії, адже хоче передати свої знання майбутнім військовослужбовцям.
"Цей досвід, який ми набуваємо зараз, дай Боже, щоб не потрібний був. Але все одно, нехай хлопці знають, що до чого, тому що мало яке горе може "завітати" в наш дім. Мене мотивують мої рідні, а також я вірю у свою удачу й у своїх побратимів", — говорить Богдан Антонюк.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, WhatsApp, Instagram, TikTok та YouTube
Допоможіть нам стати кращими, розповівши про свій досвід користування сайтом Суспільного. Пройдіть це коротке опитування, воно займе до п'яти хвилин вашого часу. Дякуємо!