"Знали, що до писанки не було якихось зауважень, але все одно хвилювалися, відчуття — неймовірні", — так про визнання української писанки культурним надбанням людства каже Ярослава Ткачук. Вона — генеральна директорка Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського, частиною якого є Музей писанкового розпису в Коломиї, що на Івано-Франківщині. Працівники цих установ брали участь у підготовці документів, які Міністерство культури подавало на розгляд ЮНЕСКО.
Кореспондентка Суспільного поспілкувалася з Ярославою Ткачук про підготовку та вплив космацьких майстрів на українське писанкарство.
З її слів, у 2018 році працівники музеїв почали готувати аплікаційну карту, збирати інформацію про писанки та майстрів. Спочатку працювали над поданням на внесення гуцульської писанки до переліку нематеріальної культурної спадщини України.
"Подавали цю аплікаційну карту до Міністерства культури від Музею писанкового розпису. Коли ж гуцульську писанку внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини України, ми разом з іншими осередками доопрацьовували певні якісь інформаційні моменти. Треба було доповнити документи, аби українську писанку визнали культурним надбанням людства", — розповідає Ярослава Ткачук.
3 грудня на ХІХ сесії міжурядовий комітет ЮНЕСКО з питань нематеріальної культурної спадщини визнав українську писанку культурним надбанням людства.
"Ми до цієї події готувалися. Наша делегація поїхала до Парагваю. І ми знали, коли буде відбуватися голосування. Звичайно, з дуже великим трепетом чекали, переживали, щоб не було якихось перешкод, щоб наша писаночка все-таки увійшла до цього переліку. Відчуття — неймовірні. Ніби ти й знаєш, що повинно бути все добре, але все одно хвилювалися", — говорить Ярослава Ткачук.
Вона додає, що осередком писанкарства на Івано-Франківщині є село Космач, де традиція цього мистецтва не переривалася.
"Космацька писанка була настільки потужною і прекрасною, що вона зробила величезний вплив на писанку не тільки Гуцульщини. Зараз дуже багато в Україні наших майстрів-писанкарів використовують елементи гуцульської писанки, техніки виконання, колірні гами", — каже директорка музею.
Що відомо про гуцульське писанкарство
Найбільше майстрів писанкарства — у гірському селі Космач на Івано-Франківщині. Там традицію передають з покоління у покоління. Радянська влада хотіла знищити українські традиції, зокрема й писанкарство. Попри це жителі села продовжували розписувати яйця.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, WhatsApp, Instagram, TikTok та YouTube