Село Соколівка у Косівському районі на Івано-Франківщині — негазифіковане. Місцева жителька Ганна Мочерняк на зиму закупила соснові відходи з пилорами, адже грошей на дрова не вистачає. А самостійно заготовити деревину у лісі побоюється, бо може отримати штраф. Згідно із законом № 9665, який 10 жовтня підтримала Верховна рада, за зберігання і збут деревини без документів, людина може отримати штраф від 34 тисяч гривень або обмеження волі до трьох років.
Що кажуть про законопроєкт у гірському селі на Косівщині, а також нардеп Олександр Матусевич і представник громадської спілки "WWF-Україна" Михайло Богомазов — у матеріалі Суспільного.
Жителі Соколівки про "штрафи за дрова"
Жителька негазифікованого села Соколівка Косівського району Ганна Мочерняк розповідає, що використовує дрова не лише для опалення оселі, а й приготування їжі.
"Вже два роки нам не можна брати дрова з лісу, навіть тичку в городі на квасолю "затичити". Немає з чого ватру накласти. Маю свиней, маю курей, треба зварити картоплю, треба зварити чирСтаровинна страва української кухні. Її готують з кукурудзяного борошна, звареного в підсоленому молоці, нема можливості, — каже Ганна Мочерняк і продовжує. — Чим палимо? Ади відходи купили. Дали 5 тисяч. З Косова привезли. Відпади смерекові. Але воно недобре, бо не дає тепла, а сажу, дим. Бо то — смерека, вона має смолу".
Два роки тому жінка купувала деревину у Кутському лісгоспі за пільговими цінами. Втім зараз грошей, щоб закупити дрова, не вистачає. Тож придбала соснові відходи з пилорами. Ними опалює два будинки: свій і доньки. Цього, каже, може вистачити приблизно на два місяці.
"На ліки в нас іде одна пенсія. За одну пенсію, 2500 гривень, ми мусимо прожити й дрова купити. За що дрова купити? Люди, машина дров коштує 12-13 тисяч. А що робити? Іти на міст просити? Тепер до того дійшло, що приїхала поліція, напала на доньку за те, що вона вільху спиляла у масиві, де корову пасла. То це є уряд? Це є хамство", — каже Ганна Мочерняк.
Кочегар амбулаторії у Соколівці Ярослав Поляк розповідає, що дрова для закладу придбали офіційно. З його слів, на опалювальний сезон потрібно приблизно 35 кубів дров. Наразі заготували 15.
"У нас от, наприклад, лікарка купляла офіційно дрова. То можна купити. Просто всі не можуть купити офіційно. Це точно. Вони не можуть забезпечити кожен будинок офіційно з документами на дрова. Це — не реально", — розповідає Ярослав Поляк.
За що і кого штрафуватимуть згідно із законом "про дрова"
10 жовтня 2024 року нардепи ухвалили закон № 9665. Згідно з текстом документа, опублікованим на сайті Верховної ради, за перевезення, зберігання і збут деревини без документів, що підтверджують її законність, людину карають штрафом від 34 тисяч гривень або обмеженням чи позбавленням волі до трьох років. За повторне чи масштабніше порушення штрафи й відповідальність збільшується.
Зі слів члена комітету з питань екології й природних ресурсів, нардепа від 86 округу Олександра Матусевича, покарання настає за зберігання дров на суму 30 тисяч гривень, а це — понад 30 метрів кубічних соснових дров або 15 метрів кубічних дубових.
"У середньостатистичному помешканні використовується в рік для опалення 7-10 метрів кубічних дров твердолистяних. Це — норма використання дров для опалення дому. Тому говорити про незаконні зберігання дров у помешканнях дідуся або бабусі, ну я б про це не говорив. Такої практики, ну принаймні там, де я проживаю, немає", — каже Олександр Матусевич.
З його слів, за деревину, яку люди придбали раніше, не штрафуватимуть. Якщо президент підпише закон, він стосуватиметься опалювального сезону 2025-2026 років. Олександр Матусевич говорить, що мета закону — притягнути до відповідальності людей, які незаконно вирубують дерева.
"Цей законопроєкт не проти населення, а проти незаконної порубки. Чомусь взялися тільки за дрова? Проблема не тільки в дровах, проблема і в діловій деревині також. Велику кількість ділової деревини, яку нечисті на руку ділки незаконно заготовляють, перевозять, зберігають на так званих підприємствах. От в цьому проблема", — пояснює Олександр Матусевич.
Закон спрямований на те, аби вивести "чорний" ринок з тіні
Керівник лісових проєктів громадської спілки "WWF-Україна" Михайло Богомаз вважає, що цей закон спрямований на те, щоб позбутися "чорного" ринку заготівлі дров. З його слів, в Україні є понад мільйон гектарів самосійних лісів, лісосмуг чи зелених насаджень, на які немає жодних документів.
"Також завдання цього законопроєкту — присікти потрапляння "лівої та сірої" деревини, яка отримана переважно саме з цих ділянок, на ринок. І щоб ті, хто її заготовляє, почали сплачувати податки й дотримуватися хоч якихось екологічних норм", — каже Михайло Богомаз.
Що відомо про закон про "штрафи за дрова"
Закон № 9665 підтримали три із шести нардепів-мажоритарників від Франківщини — Ігор Фріс, Олександр Матусевич та Володимир Тимофійчук. Вони — представники "Слуги народу".
15 жовтня закон передали на підпис президенту. Втім радник Володимира Зеленського з питань комунікацій Дмитро Литвин повідомив кореспондентам Суспільного, що президент не підписуватиме документ. За його словами, час на накладання вето минув.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, WhatsApp, Instagram, TikTok та YouTube