В Івано-Франківську налічується приблизно 600 пам’яток архітектури. Більшість із них - у приватній власності. Щонайменше 100 споруд потребує реставрації. Про це кореспондентам Суспільного Карпати розповів начальник управління архітектури, дизайну та містобудівної діяльності МВК Орест Кошик.
Муніципальна програма охорони культурної спадщини щорічно передбачає приблизно п'ять мільйонів гривень з бюджету Івано-Франківська на проєктні документи та реставраційні роботи. За словами Ореста Кошика, цього року місто вперше зіткнулося з виключенням будівлі з реєстру пам’яток через суд. Йдеться про будинок за адресою Площа Ринок, 6. Цю споруду почали розбирати без дозволів. Перевірку на місце робіт не пустили, проте рішення суду показали.
"Ми вперше зустрічаємося із такою ситуацією, коли суд своїм рішенням може коригувати якісь реєстри, виключати певні об’єкти. Я читав, ознайомився з цим рішенням суду – пам’ятки архітектури були включені в реєстр рішенням обласного виконкому ще 1981-го чи 1983-го року. Юристи знайшли собі таку можливість, умовно кажучи, що це рішення у 1983-му було ухвалено якось неправомірно, тому суд це взяв до уваги", - сказав Орест Кошик.
Власником будівлі за адресою Площа Ринок, 6 є Костянтин Бородайко. Чоловік розповідає, що в будинку стався обвал через реконструкцію сусіднього будинку. За його словами, владу про це він повідомив вчасно, а необхідні документи та висновки експертизи надав в управління архітектури та обласній ДАБІ. Костянтин Бородайко каже, що змінювати вигляд будівлі не буде.
"Жодним чином не плануємо відходити від тієї архітектури, яка була. Більше того, ми не збільшуємо будівлю ні на сантиметр ні в ширину, ні у висоту. Ми зафіксували всі вікна, всі двері – їхню висоту, ширину. Ми повністю відновлюємо, не зважаючи на те, що цей об’єкт не є пам’яткою місцевого значення. З цього приводу немає причин хвилюватися", - зазначив Костянтин Бородайко.
Архітектор Юрій Хмельовський розповідає, що найбільше знищують історичний вигляд будівель в одноповерхових старовинних будинках, де власники хочуть розширити площу. Наприклад, на вулиці Павлика в одному з будинків зводять надбудову. А навпроти – добудовують приміщення на першому поверсі. Значні порушення, за словами Юрія Хмельовського, зафіксували і при відновленні старовинної кам’яниці за адресою: Січових Стрільців, 18.
"Якщо говорити про перебудову, про те, що у ній поганого і що не так зроблено, то тут порушена поверховість. Перш за все, споруда була двоповерхова, а зараз ми бачимо чотири, і є така хитра штука, коли "реконструюють", "реставрують" та добудовують мансарду. Це - "фішка" нашого регіону, це дозволяє отримати два поверхи додаткові, - говорить архітектор. - Можна також сказати про використані матеріали. Там застосували пінопласт, а сто років тому пінопласт не використовували. Це також є порушенням процесу реставрації. На цьому прикладі видно, що змінений балкончик".
Водночас Юрій Хмельовський наводить приклад, коли власники історичних будівель відповідально ставляться до процесу ремонту та реставрації.
"Якщо вже говорити про "правильну" реставрацію, то одним з найкращих прикладів останнього часу є готель "Роксолана". Він знаходиться на вулиці Грушевського. Там, мені здається, дотримані всі процеси. Візуально змінили лише колір. Всередині багато було змін: там змінили кількість зірок, але хороший ремонт всередині. Ззовні будівля максимально збережена", - додав Юрій Хмельовський.
За словами начальника управління архітектури, дизайну та містобудівної діяльності Ореста Кошика, криза, яка пов’язана з пандемією COVID-19, вплинула і на пам’ятки архітектури. Зараз власники частіше порушують правила реставрації або ремонту та користуються тим, що уряд запровадив мораторій на перевірки Держархбудконтролю. Зараз інспектори не можуть складати приписи та штрафувати власників за порушення.
Що відомо
- Відновити і не нашкодити: прикарпатський реставратор розповів, як зберегти старовинні фасади
- Зруйновані і оповиті легендами. Як у Чернелиці дбають про костел та замок XVII століття