12 700 кущів лохини вирощує подружжя Лесі та Михайла Кавецьких у селі Липівка Тисменицької громади, що на Івано-Франківщині. Через погоду ягода цьогоріч дрібніша, а збір урожаю розпочали на два тижні раніше. Для поливу кущів під час відключень світла подружжя встановило інверторний генератор та сонячні батареї.
Як підприємці адаптуються до нових умов і чи прибутковий зараз ягідний бізнес, читайте у матеріалі Суспільного.
Три сорти лохини — ранній "Duke", середній "Bluecrop" і пізній "Eliot" — вирощує подружжя Кавецьких.
"Сорт "Duke" має один смак. Він — солодший. Люди, які мають цукровий діабет, і старшого віку більше беруть "Bluecrop". Він — з кислинкою, але теж кислинка дуже цікава така. Ну, елітна ягода по-своєму цікава", — каже Леся Кравецька.
Підприємці почали ягідний бізнес шість років тому. Тоді на пів гектара землі висадили 1700 кущів. А через два роки на площі 5,5 гектара посадили ще 11 тисяч.
"Ягода — дуже вибаглива. Тому мусили завезти сюди спеціальний ґрунт. Матір'ю лохини є чорниця, тобто наша афина. Вона росте у болотистій місцевості. Відповідно, в нас всюди є полив. Без цього озера, яке викопали в кінці поля, без крапельного поливу цієї ягоди б не було", — каже Леся Кавецька.
Зі слів жінки, на 1700 кущів у день потрібно щонайменше півтори тонни води. Крапельний полив цієї ділянки під час відключень світла забезпечує інверторний генератор. А для поливу ділянки 5,5 гектара поставили сонячні панелі. Їх придбали за гроші, які підприємцям компенсували з держбюджету за придбані саджанці, говорить Леся Кавецька.
"Цього року ягода дрібніша через аномальну зиму. Ми спілкуємося з аграріями, які також займаються лохиною. Спочатку було тепло, потім — раптово мороз. І хоча ми брали морозостійкі сорти, але все одно вона трішки підмерзла. Тому урожай гірший у порівнянні з минулим роком", — розповідає Леся Кавецька.
Щоб зібрати урожай лохини на площі 6 гектарів, підприємці запрошують на роботу місцевих жителів. Оксана Лучка збирає ягоди другий сезон.
"Збираємо тільки суто темну. Зелену, фіолетову — залишаємо на гілочках. Не складно збирати: хто — двома руками, хто — однією. В кого яка швидкість в пальцях, хто як працює. За дві години я назбирала відро, а так — то три-чотири відра, коли була середина сезону", — розповідає Оксана Лучка.
Вперше на плантації працює місцева жителька Людмила Старко. Жінка приходить сюди з дітьми.
"З дітьми ми довго не працюємо — десь три-чотири години. Назбируємо приблизно чотири відра. Нам цього вистачає, бо поспішаємо додому та й спекотно. Як ви розумієте, в таку спеку збирати неможливо. А працюємо, поки є час", — каже Людмила Старко.
Зі слів Лесі Кавецької, вирощування лохини почало окуповуватися за три роки. Проте, каже, на ринку — велика конкуренція. Тому підприємці шукають нові варіанти для розвитку бізнесу.
"Потрібно робити пастилу. Наприклад, зараз лохина коштує в середньому 120 гривень, а якщо вже переробляти в пастилу, то за кілограм буде 700 гривень. Або робити джеми. Потрібно рухатися", — додає Леся Кавецька.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube