"Ми боремося і чекаємо". У Франківську відбулася акція "Free Azov" на підтримку військовополонених

7 квітня 2024 року в Івано-Франківську відбулася 28 акція "Free Azov". Рідні військовополонених та небайдужі прийшли до міського озера з плакатами, щоб нагадати про українських воїнів, які перебувають у російській неволі, повідомила кореспондентка Суспільного з місця події.

Серед учасників акції — мама полоненого оборонця "Азовсталі" Ірина Іванова.

"Сьогодні — такий сонячний день, а серце крається. Люди живуть, люди гуляють, бо життя продовжується. А ми боремося і чекаємо. Біль розриває серце, біль розриває душу, але ми не здаємося, бо це — наші кровинки. Ми йдемо нагадати про наших синів, чоловіків. Я думаю, що є вихід, щоб повернути їх. Якщо не повернути одразу, то хоча б дати нам можливість знати, хто з них на цей час іще живий і де перебуває. Це — єдине, про що ми благаємо і просимо", — говорить Ірина Іванова.

Серед учасників акції — мама полоненого оборонця "Азовсталі" Ірина Іванова.

Наталія Макарова чекає чоловіка з полону. Вона поділилася з присутніми спогадами про перші тижні оборони Маріуполя.

"Найсмачніше, що я з’їла, коли військові під обстрілами віддали останній шматок хліба мені й моїм дітям. Три тижні ми просиділи під завалами нашого будинку і їли той хліб", — згадує Наталія Макарова.

Маріуполець Ілля Ілляшенко служив у Державній прикордонній службі, у 23 загоні морської охорони. Був у полоні десять місяців. У лютому 2023 року під час обміну повернувся в Україну.

Маріуполець Ілля Ілляшенко був у полоні десять місяців.

"Про полон скажу лише одне — це пекло на землі. І хлопці, які зараз перебувають там, витримують катування, голод, — їм дуже важко. Тому подібні акції треба підтримувати й допомагати бійцям. А для мене важливо підтримувати тих, хто й досі чекає своїх рідних з полону. Я думаю, їм приємно бачити хлопців, які повертаються і поруч з ними борються за їхніх рідних", — каже Ілля Ілляшенко.

Юлія Калинчук та Сергій Чаус чекають з полону брата — професійного військового. Юлія говорить, що вони приходять на акції "Free Azov", щоб влада "дала хоч якісь звістки про них, щоб не стояла осторонь". Жінка пригадує: коли оборонці "Азовсталі" здалися в полон, їм обіцяли, що через два-три місяці звільнять, проте вони вже другий рік у неволі.

Юлія Калинчук та Сергій Чаус чекають з полону брата — професійного військового.

"Брат служив у 23 загоні морської охорони міста Маріуполь, захищав кордони, цілісність і незалежність нашої держави. 24 лютого 2022 року став на захист України, як і належить військовому за фахом. 20 травня вийшов з "Азовсталі" разом з побратимами, і до цього часу його місце перебування невідоме", — говорить Сергій Чаус.

Переселенка з Херсонської області Олена Завгородня пережила окупацію. Жінка чекає 22-річного сина, який перебуває в полоні з 24 лютого 2022 року.

Переселенка з Херсонської області Олена Завгородня чекає 22-річного сина, який перебуває в полоні з 24 лютого 2022 року.

"Мій син стояв 24 лютого 2022 року на контрольно-пропускному пункті "Чонгар", він — строковик. У полон його взяли того дня. Їх там було 16 людей. Показали хлопців скрізь, по всіх каналах. Сказали: почекайте, скоро вони будуть вдома. Ми чекаємо їх 26 місяців — 774 дні. Там — страшне. Ми бачили фотографії, які вони худі, виснажені. Будемо чекати й боротися до останнього", — розповідає Олена Завгородня.

Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube