П'ять "писанок" з відстріляних гільз передали Музею писанки на Івано-Франківщині

Музею писанкового розпису в Коломиї, що на Івано-Франківщині, передали п'ять "писанок", які відлили з відстріляних гільз від снарядів та набоїв. Їх створили в межах проєкту творчого об'єднання "Понад".

Про це Суспільному розповіла завідувачка Музею писанкового розпису Оксана Ясінська.

З її слів, "писанки" створили під час реалізації проєкту в партнерстві з платформою UNITED24, щоб зібрати гроші на розвідувальні дрони для українських військових. Їх музею передали співорганізатори творчого об'єднання "Понад" Максим Гуменюк, Катерина Кроленко та Дмитро Гануш.

Кампанія тривала упродовж Великодніх свят 2023 року. Загалом створили 47 "писанок". З їх продажу зібрали понад 320 тис. доларів. За ці гроші UNITED24 придбали два дрони-розвідники RQ-35 Heidrun.

Завідувачка Музею писанкового розпису Оксана Ясінська. Фото: сайт/Музей писанкового розпису

Зокрема, на доброчинній вечірці перед початком Каннського кінофестивалю реалізували одну з "писанок" за 2 тис. доларів та у Варшаві перед боєм амбасадора платформи Олександра Усика — за 5 тис. доларів. В обидвох випадках це були писанки "Крим".

"Акція завершилася. Її повторювати не будуть. Тільки наш музей матиме ці писанки в експозиції", — сказала Оксана Ясінська.

Дизайн цих витворів розробили п'ятеро митців: Оля Сало-Сліпенька, Марі Кінович, Роман Чізз, Сергій Мірчук та Рустем Скибін.

За основу для п'ятьох варіантів "писанок" взяли давні символи й орнаменти, традиційні для територій України, які зараз частково чи повністю окуповані — Херсонщини, Луганщини, Донеччини, Запорізької області та Криму. Автори писанок втілили свої інтерпретації та рефлексії щодо сучасних подій в Україні.

"Писанку "Херсон" розробляла Оля Сало-Сліпенька. Для неї він став особливим, рідним і теплим, коли вона у 2020 році з чоловіком подорожувала півднем України. На "писанці" можна побачити рибку, пташку, шматочки кавуна, які стали символічними під час війни", — розповідає Оксана Ясінська.

Дизайн для писанки "Луганщина" розробляв художник Роман Чізз, який обрав восьмикутну зірку як символи сонця, і щит та меч — як символи того, що Україна зараз захищається від загарбників.

В експозиції Музею писанкового розпису є писанка, яку переплавили з решток ракети, яка влучила в коломийський аеродром 24 лютого 2022 року. Фото: Facebook/Музей Писанки

"Писанку "Донеччина" розробляв Сергій Мірчук. Ми бачимо восьмикутні зірки, а навколо — "безконечник", що символізує воду та безперервність життя. Також на писанках Донеччини майстри відображали квіти — гвоздики, тюльпани. У цій композиції художник подав спрощений, геометричний варіант гвоздики, який нагадує айдентику Збройних сил України", — пояснює Оксана Ясінська.

З її слів, для кримської "писанки" дизайн розробляв Рустем Скибін, митець кримськотатарського походження. Він у 2014 році виїхав з Криму.

"Розробляючи дизайн для цієї "писанки" він використав елементи, які характерні для Криму. Зобразив два моря, гори, колоски, які проростають — як символ життя. Звичайно, писанок кримські татари не писали, але Крим — це Україна. Тому на писанці зображено і тризуб, і символи, які притаманні півострову", — каже Оксана Ясінська.

В експозиції музею також є писанка, яку переплавили з решток російської ракети, яка влучила в коломийський аеродром 24 лютого 2022 року. Її музею подарували військові льотчики.

"Це повністю ідея наших військових і втілення — теж. Зі злітної смуги здіймається рука, яка міцно тримає писанку, а над нею — літак. Ідея цього подарунку була така: зі смертоносної зброї можна переплавити писанку, яка уособлює добро, життя, любов. Тобто з негативу можна створити річ, яка буде нести тільки позитив", — підсумовує Оксана Ясінська.

Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube