Як прикарпатські аграрії адаптовують бізнес під час повномасштабної війни

. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Через проблеми з експортом та зберіганням зернових на підприємстві прикарпатського аграрія Івана Приймака псується від 5 до 7% урожаю. До повномасштабного вторгнення росіян цей показник становив від 1 до 1,5%.

Про труднощі експорту за кордон та врожай 2023 фермер розповів Суспільному.

"Перший врожай: ячмінь, ріпак, пшениця — він уже складений. Більшу частину сої й соняшника зібрали. Погода дозволяє збирати зі стандартною вологістю. Думаю, що за десять днів ми завершимо. І залишається в полі одна кукурудза. Будемо збирати за можливістю зберігання. Якщо не буде такої можливості — стоятиме в полі", — розповідає Іван Приймак.

Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Половину свого зернового врожаю прикарпатські аграрії відправляли за кордон, продовжує Іван Приймак. Втім, каже, після 17 липня, коли Росія вийшла із "зернової угоди" та заблокувала морський гуманітарний коридор у Чорному морі, головна проблема — знайти місце для зберігання врожаю. На сьогодні, каже аграрій, це здебільшого майстерні та склади.

Аграрій Іван Приймак. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Внутрішня переробка — вона є недостатньою. Якщо в мирний час ми мали псування такого товару від 1 до 1,5%, то сьогодні 5-7% зерна псується", — говорить Іван Приймак.

Фото: Суспільне Івано-Франківськ

За його словами, за останні півтора року прикарпатські агробізнеси зазнали збитків, деякі з них — близькі до банкрутства.

"Коли тонна ячменю по 4 тис. грн, тонна пшениці — 5 тис. грн, тонна соняшника — 10 тис. грн з податком на додану вартість, то немає тут ніякого бізнесу, ніякого виробництва", — додає Іван Приймак.

Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Більшу частину цьогорічного врожаю зернових у регіоні становить пшениця, решта — ячмінь, розповідає директорка департаменту агропромислового розвитку Івано-Франківської обласної військової адміністрації Алла Хамчич. З її слів, щоб уникнути наслідків впливу війни на аграрний бізнес, підприємцям доводиться змінювати культури для вирощування.

"Якщо ситуація з експортом зерна — пшениці, ячменю — змінюється, то аграрії безумовно починають планувати й сіяти інші культури. У 2022 році орієнтувалися більше на ріпак і сою. Якщо казати про 2023 рік, то з урахуванням і нестабільних низьких цін, зокрема і на ріпак, уже дехто орієнтується на такі культури, як соя, кукурудза. Це індивідуальна стратегія кожного бізнесу", — каже Алла Хамчич.

Фото: Суспільне Івано-Франківськ

На агропідприємстві Івана Приймака проводять посівну кампанію під врожай 2024 року.

"Сьогодні дуже важлива державна підтримка. Знайти ті важелі, щоб ми мали можливість у жовтні, листопаді пройти цей шлях й завершити осінні-польові роботи", — говорить Іван Приймак.

Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube