"Ми стали однією родиною". Жителька Прикарпаття двічі прихистила переселенців з Київщини

. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Жителька Івано-Франківщини Ірина Совсун від початку повномасштабної війни вдруге прихистила родину переселенців. Вперше жінка прийняла сім'ю у лютому 2022 року, коли військові РФ зайшли на Київщину. Вдруге — у грудні, коли в Україні почали вимикати електроенергію, й обігріти власний будинок родина не змогла. Тепер усі разом живуть у Калуші. Підтримують одне одного та допомагають бійцям ЗСУ — сушать овочі для приготування страв на фронті. Історію про дружбу двох українських родин, читайте у матеріалі Суспільного.

Фото з архіву родини Архіносів. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

До початку повномасштабного вторгнення сім'я Архіносів жила у котеджному містечку в Макарівській територіальній громаді. Коли військові РФ зайшли у їхнє село, Клавдія Архінос разом з дітьми, онуками та 92-річною матір'ю вирішили переїхати.

Клавдія Архінос. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Ми були в Києві під обстрілами. Було дуже страшно. Вони грабували будинки, обстрілювали та залякували людей. Тому — виїхали. Нас пані Ірина прихистила. Вона — хороша людина, щедра, щира", — говорить Клавдія Архінос.

Ірина Совсур та Клавдія Архінос. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Родину вимушених переселенців запросила до свого будинку жителька Калуша Ірина Совсун. Жінка жила сама: її син пішов воювати, а донька виїхала за кордон. Із сім'єю Архіносів Ірину познайомила спільна подруга.

"Багато знайомих телефонували: "У тебе — дім, ти — одна, може, приймеш з тваринами, без тварин". Кажу: питань нема, в мене своїх тварин повна хата. Тепер у мене живе пані Клавдія та бабця Аня, а був ще їхній син із сім’єю і сваха", — каже Ірина Совсун.

Ірина Совсур. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Син Клавдії з дружиною та дітьми через деякий час поїхали за кордон. А Клавдія разом з мамою повернулися додому. Однак через вимкнення світла у будинку було холодно. Тоді Ірина Совсун знову запропонувала родині Архіносів оселитися в неї. Так дві сім'ї здружилися, кажуть: стали, наче рідні.

"Це — вже мої рідні люди. Ми разом харчуємося, готуємо різні страви. Я вчу наших гостей западенської мови, гуцульських слів", — каже Ірина.

Жінки заготовляють овочі для військових ЗСУ. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Нещодавно разом почали волонтерити — сушити овочі для страв бійцям на передову.

"Чистимо моркву, потім натираємо, розкладаємо в сушарку. Стежимо, щоб вона була нормального вигляду і смачна. Потім капусточку шинкуємо і накладаємо. У нас — дві сушарки. Овочі ми самі купуємо і волонтери дають. Вони потім їх пакують, формують пакетики: борщі, супи, каші", — розповідає Клавдія Архінос.

Її мама — 92-річна Анна Левандовська — сама пережила війну і два голодомори, тож не з чужих слів знає, що таке голод. Тому нині охоче допомагає робити заготовки для бійців.

Мати Клавдії Архінос — Анна Левандовська. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Люди їли гнилу картоплю, лободу, цвіт акації, ходили збирати колоски, а їх били за це батогом. Страшно. Одні кості та шкіра були. Всі, як звірі, стояли. Навіть дівчатка пухли, вмирали. Я вранці та ввечері молюся за всіх, щоб було добре. І солдатам нашим, і геть усім", — говорить жінка.

За місяць родина Архіносів планує повернутися додому. Однак, кажуть жінки, й надалі підтримуватимуть зв'язок з Іриною. А ще хочуть разом зустріти перемогу.

Читайте також

Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!