Військовослужбовець Володимир Клід з Івано-Франківська загинув 22 липня 2022 року внаслідок ракетного удару в Запорізькій області. Йому було 49 років. Захищати Україну фаховий художник-різьбяр вирушив одразу після початку повномасштабного вторгнення РФ. До того воював в АТО, брав участь у миротворчих місіях України в Косово, Іраку, Лівані.
У 2016 році батько бійця Ярослав з майже 3 тонн білого каменю виклав тризуб завбільшки 7 на 13 м на честь сина, який живим повернувся із зони АТО/ООС. А у 2018 році до місця, де розташований герб, проклали Хресну дорогу.
Батьки полеглого воїна поділилися із Суспільним спогадами про героя і розповіли історію створення в Олешеві місця паломництва і пам'яті про їхнього сина.
Мистецтво, армія і Папа Іван Павло II
У дитинстві Володимир захоплювався малюванням, відвідував художню школу, розповідає матір бійця Галина Клід. Після закінчення "дев'ятирічки" хлопець вступив до Косівського коледжу прикладного та декоративного мистецтва, щоб студіювати художню різьбу.
Опісля призвався до армії, підписав контракт і служив у штабі Прикарпатського округу (нині — Оперативне командування "Захід"). Згодом вступив до Інституту мистецтв Прикарпатського університету. Його закінчив з відзнакою.
Коли у 2001 році до Львова з візитом приїхав Папа Іван Павло II, тодішня начальниця управління культури Івано-Франківської облдержадміністрації Ганна Карась подарувала Главі Ватикану дипломну роботу Володимира — дерев'яний оклад для Євангелія.
Миротворчі місії, тризуб і реставрація розп'яття
По закінченні вишу Володимир Клід кілька разів вирушав з миротворцями у "гарячі точки" країн, де тривали війни.
"Він рік був у Югославії. Коли повернувся, сказав, що їде в Ірак. На не говорив правди, чим він займався. Казав, що він — писар, кресляр, але насправді був сапером. В Іраку він пробув пів року, опісля приїхав, одружився і поїхав у Ліван на майже рік. Повернувся і тоді вийшов на пенсію за вислугою років", — пригадує Галина Клід.
Після закінчення служби Володимир працював різьбярем. Матір переповідає історію про те, як під час ремонту храму в Олешеві впало і розбилося в друзки дерев'яне розп'яття Ісуса.
"Мій чоловік каже: "Володю, ти б подивився на те, бо ніхто вже цього не зробить". Він прийшов, по шматочку все склав, скинув собі фото на телефон і за рік зробив нове, ще краще. Воно зараз є у нашому храмі. Але він відмовився підписувати, що це — його робота", — розповідає Галина Клід.
У 2014 році Володимир пішов захищати Україну на Сході. Через два роки, на честь його повернення з війни, батько виклав тризуб, який видно з висоти пташиного лету.
Тоді у коментарі журналістці телеканалу РАІ Володимир Клід розповів, як сприйняв такий символічний подарунок: "Тризуб зроблений, скоріше, не на мою честь, а на честь пам'яті тих хлопців, які з війни не повернулися. Тому що про них потрібно буде пам'ятати завжди".
"Мамо, а хто, як не ми?"
24 лютого 2022 року Володимир Клід разом з іншими бійцями вже проходив підготовку до боїв з російськими загарбниками за незалежність України.
"Знаєте, як він завжди казав: "А хто, як не ми?" Він міг не йти вже цього разу, міг. Але казав: "Мамо, а хто? Якщо такі як я відмовлять, хто тоді піде?" — переповідає матір слова сина.
Син телефонував батькам щодня о 21:00 — ніколи не жалівся.
"Єдине, що він на початку, коли тільки поїхав, сказав: "Мамо, нам би здався тепловізор. Ми йому організували цей тепловізор за тиждень", — пригадує Галина Клід.
22 липня о 4:00 Володимир із побратимами мали виїжджати на бойове завдання. Утім чомусь запізнилися на годину.
"І все: вдарили дві ракети в ангар, в якому вони спали. Він був з другом: вони разом вчилися, працювали, служили, разом загинули й поряд поховані. Зараз мені здається, що життя зупинилося, розумієте? Ми не можемо з цим змиритися, але реальність є реальність", — говорить Галина Клід.
Хресна дорога
Хресна дорога в Олешеві починається біля каплички. Поблизу неї — перша з 14 стацій (дерев'яних хрестів, витесаних з дуба, що ріс на подвір'ї Ярослава Кліда).
Дорогу у 2018 році Ярослав прокладав із п'ятьома товаришами. Тепер цей шлях — місце для паломництва, богослужінь, відзначення великих державних свят, а також пам'яті про загиблого сина.
"Доки наш син був здоровий, він тішився цим тризубом, був гордий тим, що сюди люди йдуть — на Хресну дорогу і вже й до герба. Тому що все з нього почалося: може, якби не було цього герба, хто знає, чи була б Хресна дорога", — каже Галина Клід.
Батьки Володимира дбають про це місце — прокошують, білять каміння тризуба і власноруч шиють і замінюють полотна стяга, що височіє на пагорбі поруч з одним із хрестів.
Через сильний вітер, який рве тканину, довелося зшити вже 28 нових прапорів. Новий підготували й до 31 Дня Незалежності.
"Його запам'ятають доброю людиною"
Галина Клід каже, її син був тонкою, творчою і релігійною людиною. До того, як починати свою дипломну, він пішки ходив до Зарваниці, завжди всім казав, що на війні має захист — Боже благословення, а в його військовому рюкзаку після загибелі знайшли Євангеліє.
"Завжди в нього були друзі духовно збагачені. Проте, знаєте, як він нам казав: "Людину треба сприймати такою, якою вона є", — пригадує матір героя.
Байдужий до алкоголю, цигарок і конфліктів він працював у маленькій кімнаті-майстерні в Івано-Франківську. Допомагав реставрувати старовинні двері будинків у місті й завжди був готовий прийти на поміч кожному, хто цього потребував.
"Хто його знав, запам'ятає його як — я не хочу казати, як героя, я не хочу так казати — просто як дуже добру людину", — переконана Галина Клід.
Крім батьків, у Володимира залишилися сестра, дружина і двоє дітей.
Читайте також
- "Все одно чекаю, що він повернеться". Сповідь матері, спогади знайомих про захисника з Прикарпаття Романа Дубінського
- Загинув під час 100 бойового вильоту. На Прикарпатті поховали Героя України Олександра Кукурбу
- "Я йду туди, щоб вони не прийшли до моєї дитини". Історія загиблого воїна Ігоря Федорака на позивний Шах
- "Він по крові нам син, а по духу — він син України". Спогади матері загиблого воїна Дениса Антіпова
Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!