Посвята у пожежники, лабіринти димокамери і спогади про найважчі виклики надзвичайників Державної пожежно-рятувальної частини № 1 у Франківську — у професійне свято — День рятувальника — Суспільне Карпати підготувало репортаж про один день з життя рятівників.
Зміна рятувальників Державної пожежно-рятувальної частини № 1, що на вулиці Франка, 6 в Івано-Франківську розпочинається о 8:00 після "перезмінки" чергових караулів.
Далі надзвичайники перевіряють службові приміщення, автомобілі, спецтехніку, аби пересвідчитися у тому, що все працює справно.
"Кожного ранку ми проводимо прийом техніки. Перевіряємо оснащення, працездатність, кількість паливно-мастильних матеріалів. Якщо в чергового зміни були якісь недоліки, ми їх виправляємо", — каже Владислав Федорчук.
Коли рятувальники чують сигнал тривоги, у них є 45 секунд, аби зібратися і виїхати на виклик.
"Ми стараємося випадкових людей не брати, тому що це є відповідальна робота. Людині, яка хоче йти до нас працювати, ми даємо зрозуміти, що тут легко не буде. Тут доведеться стикатися з різними ситуаціями, яких, напевно, у їхньому житті не було. Самі розумієте, що таке пожежа, що таке дорожньо-транспортна пригода. Ти маєш мати певні вольові і психологічні якості, ну і, зрозуміло, фізичну підготовку", — розповідає заступник начальника ДПРЧ-1 Андрій Шевчук.
Рятувальник пожежної частини № 1 Владислав Федорчук пригадує один випадок.
"На сьомому поверсі перед нами відчинилися двері. Стояла дівчинка, може років 18-20. Вся — в сльозах, у паніці, вона не розуміла, що робиться. І коли ми постаралися в неї якомога легше запитатися, чи є ще хтось, крім неї, вона нам сказала приголомшливу фразу: "Там ще бабуся, яка не може ходити, є в кімнаті і ще є мама. Вони сплять там, трохи дальше в кімнаті". Менш ніж через дві хвилини ми цих людей врятували", — розповідає Владислав Федорчук.
Упродовж дня рятувальники відвідують також теоретичні заняття. Там вивчають послідовність дій під час гасіння пожеж чи ліквідації аварій, повторюють правила з техніки безпеки. Перший з таких уроків тримає приблизно з 10:00 до 13:00.
Після обіду рятівники їдуть відпрацьовувати практичні навички.
Завдання — щоразу різні.
Сьогодні надзвичайники тренуватимуться приборкувати одну з найскладніших і найнебезпечніших, зі слів вогнеборців, пожеж — у підземному паркінгу.
"Є така прикмета, що каски на зміні не миємо, чоботи не витираємо. Йдемо з роботи — за руку не здоровкаємося. Але ми ці стереотипи ламаємо. Тут, розумієте, що має бути, те буде", — Андрій Шевчук.
У рятувальній частині є місце для відпочинку — кімната психологічного розвантаження.
Тут рятувальники часто діляться один із одним історіями, жартують. Це, кажуть, гуртує командний дух. У такій атмосфері народилася ідея посвяти для новачків.
"Коли в новачка перший виїзд, ми його натираємо сажею. Це — бойове хрещення. Я за перше чергування мав приблизно чотири виїзди, то мене десь чотири рази за добу "хрестили", — пригадує старший сержант Володимир Курман.
Рятувальник також ділиться тим, як у сім'ї ставляться до його професії. Дружина, каже, завжди дуже хвилюється, коли чоловік на зміні.
"Вона просто відчуває, коли щось не те. Деколи жартома, коли ми їдемо десь на трави, до дружини зателефоную: "Я їду на виїзд". Просто так, жартома. Вона вже переживає. "Не переживай, кажу, то несерйозно, то трава горить, нічого, ми загасимо і поїдемо назад", — каже Володимир Курман.
Час від часу до рятувальників у гості приходять школярі. Надзвичайники показують їм пожежні автомобілі, розповідають про свою роботу, відповідають на запитання і фотографуються.
"Такий кайф отримуєш від того. Ці захоплені обличчя дітей, те, що вони так бачать, так радіють, — це взагалі дуже класно дивитися на це. Діти є дуже допитливі, все розпитують" — каже працівник пожежної частини Іван Бурда.
Наступні навчання рятівників відбуваються у димокамері. Вона розташована на вулиці Богдана Хмельницького, 92.
"Тут (у димокамері — ред.) — крики. Імітуються дуже погані умови: крики, звукові сигнали. Так, щоб тебе дезорієнтувати максимально, миготять різні лампочки дуже сильно, стробоскопи. Є схема лабіринтів: тунелі, люки різні, труби імітаційні. Пролазиш у трубі так, що, наприклад, треба апарат знімати, перед собою його пропихати. Це все тут є", — розповідає Андрій Шевчук.
Спорядження пожежника важить приблизно 17 кг. Іноді доводиться сходами підійматися на дев'ятий поверх, при цьому — підійматися швидко за умов недостачі кисню. Для того, щоб витримувати такі навантаження, рятувальники займаються у спортзалі. Крім силових вправ, грають у настільний теніс.
Іван Бурда говорить, що робить вправи щозмінно. У перерві між підходами, він розповів, чому обрав професію рятівника.
"Весь час — різноманіття, немає однакової зміни, весь час різні виклики і адреналін на виклику. Перші часи мама дуже боялася, весь час дуже переживала, що щось станеться зі мною, але вже так трішки звиклося. Ну і пишаються мною, чому ні. Це — дуже класна професія", — ділиться Іван Бурда.
Крім пожеж, рятувальники виїжджають і на дорожньо-транспортні пригоди. Аварії здебільшого стаються через п'яних водіїв, каже Владислав Федорчук. Він пригадує історію, яка трапилася два роки тому у Франківську.
"На Пасху чоловік на автомобілі Audi A6 чи A4, не знаю. Швидкість була понад 100 км на год. Водій врізався у кут будинку так, що з авто вирвало мотор, коробку передач, акумулятор викинуло. Чоловікові нічого не було, він не був травмований — він собі вийшов, пішов шукати собаку, яка десь втекла. Його донька, яка сиділа ззаду непристібнута, вилетіла з автомобіля через лобове скло на дорогу. Від автомоблія її тіло було десь на відстані сім метрів. А дружина на пасажирському місці була затиснута торпедою, — розповідає рятувальник. — Добрих 40 хв ми надавали жінці домедичну допомогу. Вирізали торпеду, вирізали стійки автомобіля, розстиснули крісло. Витягнули жінку, передали у карету швидкої, і поки ми це робили, паралельно, на задньому фоні, ми чули крики дитини, яка прийшла до тями, яка лежала на дорозі", — розповідає Владислав Федорчук.
Відбій у рятувальників — о 23:00. Вони лягають спати.
Але вже за кілька хвилин тишу розтинає сигнал тривоги — так починаються нічні навчання.
Якщо ніч у Державній пожежно-рятувальній частині № 1 мине без викликів, рятувальники прокинуться о 6:00. Проведуть руханку, підготують приміщення і техніку для нового караулу.
Повне відео
Читайте також
- "Ветеранів на роботу беруть першочергово": у Франківську бійці АТО/ООС працюють рятувальниками
- "У людей - шок, стрес. Але це моя робота, я маю це зробити". Фельдшерка ДСНС Прикарпаття
- "Жінки не такі слабкі, як здається чоловікам". Гірські рятувальниці Яна Кос та Лідія Шутка
- "Головне, щоб люди нас почули". Диспетчерки служби допомоги Івано-Франківщини
Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини