Прикарпатець Богдан Пилипів займається графікою вогнем на дерев'яних площинах упродовж 15 років. Серед робіт митця — ікони, портрети світових лідерів та знаменитостей, а також картини про війну з філософським підтекстом. Одну з них Глава УГКЦ Святослав Шевчук подарував Папі Леву XIV, про що художник й не здогадувався.
Чому обрав пірографію, кого з портретів політиків творив найдовше та як на його творчість вплинула загибель сина на війні, Богдан Пилипів розповів Суспільному.
"Апарат у мене старий-престарий, як світ нинішній"
На кухонному столі у митця — кілька олівців, канцелярська гумка, лезо для гоління та пірографПрилад для випалювання по дереву, шкірі та інших матеріалів для створення художнього малюнка, яким Богдан Пилипів працює 20 років. Перед початком роботи чоловік хреститься і сідає "випалювати" черговий портрет.
Зараз митець працює над зображенням блаженної Едігни — доньки Анни Ярославни.
"На кухні фактично моє робоче місце. Тут мені затишно працювати, як правило, до третьої-четвертої ночі. Апарат у мене старий-престарий, як світ нинішній. Називаю його "маленьким агрегатом". Він уже штукований-наштукований, сто разів зліплений десь там і там, але працює добре", — розповідає Богдан Пилипів.
Митець здобув знання зі станкового живопису, студіював книжкову графіку під керівництвом професорки Української академії друкарства Христини Саноцької. Згодом навчався у Львівському національному університеті імені Івана Франка на факультеті журналістики. Зі студентських років цікавився поліграфією та мистецтвом. На стінах у будинку художника є його роботи, виконані фарбами. Та життя, каже, вирішив присвятити пірографії.
"Я подумав, що як живописець не досягну чогось нового, тому що крутих багато є. Тому вирішив шукати свою дорогу. І зупинився на примітивному декоративно-прикладному. У школі навчали всіх випалювати зірочки, квіточки. А я думаю: спробую глибше відійти. Перші роки, то і лінії диміли, і все було чорне. І неможливо було щось відтворити таке серйозне, нереально просто. Я почав шукати різний матеріал за твердістю, білизною, щоб воно було чистеньке. Я багато "ґуль набив". Випалював щоночі. Дві години відпочивав і бігом на роботу", — пригадує митець.
"Трамп мені "випив крові" багато"
Богдан Пилипів застосовує різні техніки та власні методи роботи. Над картиною працює орієнтовно місяць — усе залежить від тематики та жанру. Найдовше, каже митець створював "Джоконду" та портрет Трампа.
"За "Джоконду" переживав, бо хотів, аби вона була точною і правильною. А Трамп мені "випив крові" багато. Але робота, вважаю, дуже високого рівня. Я вклав туди багато сил. Він — дуже схожий і ніби живий, а не просто мертва копія. Негативних персонажів я стараюся не малювати. Якби знав, що Трамп буде отак негативно ставитися до України, то я б ніколи його не зробив. Зараз ця картина в колекції, яка чекає наступних виставок у Німеччині. До речі, мені радили не брати його, тому що після другої каденції він проявив себе не дуже прихильним до України. Але були такі, які казали: "А ви візьміть, хай люди думають над ним: хто він такий? Чому він так чинить? Хай посперечаються перед його портретом", — говорить Богдан Пилипів.
Серед робіт митця також — портрети Симона Петлюри, Героя України Василя Сліпака, Блаженніших Любомира Гузара та Святослава Шевчука, Папи Римського Івана Павла II, Бориса Джонсона, Анджея Дуди, Джастіна Трюдо, Джо Байдена, Емманюеля Макрона, імператора Японії Нарухіто, короля Саудівської Аравії Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауда, королеви Великої Британії Єлизавети II, принцеси Діани, Анджеліни Джолі. У 2014 році, розповідає, зобразив Путіна і назвав портрет "Мавпа з гранатою".
"Привіз цю роботу на виставку до Польщі, а поляки кажуть: "Та то Путін, то явно бачимо, але не треба, то занадто виклично". Боялися тоді ще. Над портретами я працюю серйозно. Вивчаю від пози, міміки, намагаюся зрозуміти, що це за персона. Я збираю матеріали з доступних джерел. Інтернет, як правило, сьогодні допомагає багато", — розповідає художник.
"А в руках у Папи Римського — моя праця. Я аж рот відкрив"
15 травня 2025 року Глава УГКЦ Святослав Шевчук під час аудієнції з новообраним Папою Римським Левом XIV подарував йому картину Богдана Пилипіва "Війна. Молитва-реквієм". Художник каже: те, що його робота потрапила до рук понтифіка, стало для нього несподіванкою.
"Я рідко заглядаю зараз у Facebook. А тут щось мені закортіло. Думаю: гляну, чи не бомбували десь вражі діти. Я відкрив сторінку новин, і перша з них — сім хвилин тому, пригадую, Блаженніший Святослав поширив. Дивлюся: він зустрічається з понтифіком, потім сідають до столу, і він пояснює суть подарунка. А в руках у Папи Римського — моя праця. Я аж рот відкрив, думаю: не може бути. Там зображена жінка молода, яка німо молиться, такий відчай. А на другому плані — воїни, які йдуть у бій і одразу звідти перетворюються на ангелів та злітають до неба", — розповідає Богдан Пилипів.
"Тату, я посивів…"
З філософським підтекстом митець створює і портрети сина та війни, на якій той загинув. Андрій Пилипів займався ковальством та виготовляв вироби з дерева. Після повномасштабного вторгнення росіян в Україну чоловік вивіз дружину з донькою за кордон, а сам вирушив на фронт.
"Він мав права на далекобійні перевезення, меблі робив, не бувши меблярем за освітою, у комп'ютерах він почувався, як риба у воді. Він усе вмів. Служив у 47 окремій механізованій бригаді "Магура". Там були великі конкурси, відбирали хлопців з вищою освітою. Одного разу телефонує і каже: "Тату, я посивів. Підвозили, забирали "двохсотих", "трьохсотих" з "нуля", і машина заглохла моя, а над головою "бринить", і світанок близько. Тату, ми забрали тільки 20! Тільки 20! Я не хочу говорити, скільки там ще залишилися. Я посивів, тату", — переповідає слова сина Богдан Пилипів.
Андрій Пилипів мав позивний Купол. Воював на Покровському, Авдіївському напрямках. Загинув після поранення в голову в листопаді 2023 року.
"Я пригадую: неділя. Пройшов кортеж на Сваричів із загиблим. Якісь такі в мене погані відчуття були. Перед останнім Андрійковим виходом на позиції ми мали розмову. Андрійко казав, що йде на "нуль", бо нема кому. А я йому щось так кажу: "Все буде добре, Андрійку, голову бережи". Не знаю, чому так сказав. Коли дізнався, що він поранений у голову, у мене земля пішла з-під ніг", — каже чоловік.
Благодійні виставки в Європі
Після загибелі сина митець проводить у Європі благодійні виставки. Першу організували в Парижі, а зібрані гроші передали на підтримку воїнів, які втратили кінцівки. Цьогоріч Богдан Пилипів експонує роботи у шістьох містах Німеччини.
"Я десь років під 20 уже шліфую своє таке мистецтво, свою техніку. Пірографію — графіку вогнем, як я кажу, і так воно з перекладу виходить. Я хотів би, щоб її вивчали, викладали як предмети, як книжкову графіку у вишах. Не як декоративно-прикладне мистецтво, а вже як окремий жанр. Поки що немає такого. Як Бог дозволить, то я ще напишу такий підручник, як працювати в тій царині", — додає митець.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, WhatsApp, Instagram, TikTok та YouTube