Під час моніторингу Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України аналітик "Української природоохоронної групи" Петро Тєстов знайшов інформацію про те, що два підприємства мають намір збудувати дві мінігідроелектростанції на гірських річках. Йдеться про ГЕС на Черемоші у селі Розтоки Кутської громади та на Білому Черемоші у високогірному селі Голошина Білоберізької громади. На думку аналітика, ці гідроелектростанції можуть нашкодити флорі й фауні Карпат.
Суспільне з'ясовувало, на якому етапі будівництво станцій, як вони можуть вплинути на екологію і туризм в області та що про це кажуть місцеві жителі, екологи й голови громад.
Реанімація старих проєктів
Аналітик Петро Тєстов каже, що на гірських річках Черемош і Білий Черемош мають намір збудувати мінігідроелектростанції два товариства з обмеженою відповідальністю "Косівгідроенерго" та "Гідропауер". На його думку, це — реанімація старих проєктів, що почалися у 2013 році, але були зупинені через спротив людей. З його слів, на Черемоші потужність ГЕС запроєктована до 3 МВт, на Білому Черемоші — до 480 МВт. Аналітик додає: зараз триває процедура оцінки впливу на довкілля, після цього Міндовкілля вирішуватиме, чи надаватиме дозвіл на таке будівництво.
"Це — пряма екологічна шкода. Зрозуміло, що насамперед вони зашкодять рибі. Бо те, що буде рибохід, звісно, добре, але далеко не вся риба буде ним йти. Плюс, коли будують ГЕС, змінюється гідрологічний режим. Бо кожна гідроелектростанція — це створення невеличкого водосховища вище цієї греблі. Нижче, відповідно, стає менше води, тому що вона проходить через турбіни, теж втрачає енергію. І таким чином виходить, що створюються ніби каскади ставків", — пояснює Петро Тєстов.
Будівництво ГЕС на Черемоші: що кажуть жителі Кутської громади
Поблизу річки Черемош у селі Розтоки Кутської громади — котлован. Староста Розтоківського старостинського округу Василь Рубаняк каже, що наразі будівництво ГЕС не ведеться. Котлован вирили понад вісім років тому, коли вперше виник намір спорудження ГЕС на Черемоші.
"Особисто я з проєктом не ознайомлений. Який водозабір — уявлення не маю, тому що за моєї каденції обговорення не було. Звичайно, в обов'язковому порядку будемо розглядати, бо для нас це важливо", — говорить Василь Рубаняк.
Житель села Розтоки Юрій Калиняк каже, що схвалює будівництво мінігідроелектростанції через те, що в країні є дефіцит електроенергії.
"Не треба їх через кожен кілометр ставити. Наприклад, в нас у селі є 12 кілометрів протяжності. Ну дві можна спокійно поставити, що тут поганого. Я думаю, що нічого псувати не буде", — каже Юрій Калиняк.
Натомість Марія Максим'юк з Розтоків проти будівництва ГЕС у селі, бо боїться підняття рівня води. Жінка пригадує, як її будинок затопило під час повені 2008 року — вода у хаті піднялася на метр.
"Нам дуже страшно, бо я живу в долині. Ми бачили ту повінь, втікали, корову гнали, свині гнали в ліс. У хаті був метр води! Я так добивалася, дзвонила на "гарячу лінію", аби берег укріпили. Дякую Богу, що зробили, бо зараз — війна, і я не знаю, як би було", — розповідає Марія Максим'юк.
Голова Кутської громади Дмитро Павлюк говорить, що громадські слухання щодо будівництва гідроелектростанції на Черемоші проводили у 2015 році. З його слів, тоді більшість жителів підтримали зведення ГЕС.
"Від Міндовкілля нам надійшов лист, що підприємство зараз проводить оцінку впливу на довкілля. У мене є сумніви, чи буде ця ГЕС будуватися. Немалі гроші. Наскільки я знаю, бюджет проєкту — орієнтовно 8 мільйонів євро", — каже Дмитро Павлюк.
Що відомо про зведення ГЕС у високогірному селі Голошина
Іншу мінігідроелектростанцію хочуть звести у селі Голошина Білоберізької громади. Голова громади Дмитро Іванюк розповідає, що підготовчих робіт ще не проводили. З його слів, нині у громаді є дві мініелектростанції на річці Білий Черемош у селі Пробійнівка. Вони сплачують у бюджет громади найбільший з-поміж усіх підприємств податок — 1 мільйон 600 тисяч гривень на рік.
"Працюють і особливої шкоди не несуть. Проблема лише в тому, що десь неестетично ховається частина річки, бо забирається в трубу. Ці гідроелектростанції називаються дериваційні. Якщо, наприклад, робити греблю, то, думаю, що воно шкоди не несе", — каже Дмитро Іванюк.
Голова Білоберізької громади додає, що жителі Голошини на громадських слуханнях проголосували за таке будівництво.
Чи вплине будівництво ГЕС на туризм у Карпатах
Кандидат у майстри спорту зі спортивного туризму Ярослав Виклюк говорить, що зведення гідроелектростанцій унеможливить рафтинг та каякінг, які передбачають сплав з перешкодами. Чоловік каже: Черемош унікальний тим, що сплавлятися тут безпечно й цікаво через наявність порогів. А глибина дозволяє це робити упродовж всього року.
"Найбільші пороги будуть залиті, тож автоматично впаде інтерес до рафтингу. А ви бачили, скільки розвивається садиб, в яких приймають туристів? Є частина людей, які заробляють гроші на рафтингу. Будь-яке неприродне водосховище псує природу. Наскільки буде убитий туризм і наскільки буде економічна вигода з цього? Чи це дійсно доцільно? Зараз є альтернативні засоби отримання енергії: сонячна, вітрова станції", — говорить Ярослав Виклюк.
Яку шкоду ГЕС можуть нанести флорі й фауні
Керівник напряму "Ліси" українського представництва Всесвітнього фонду дикої природи Михайло Богомаз розповідає, що будівництво гідроелектростанцій може збіднити флору й фауну лісу, бо змінить місцеву екосистему. На полонинах біля Черемошу, каже експерт, росте червонокнижна орхідея. Поки невідомо, як вплине будівництво ГЕС на неї чи на інші квіти вздовж річкових долин.
"Вплине і на бурого ведмедя, бо будівництво — це вже шумове навантаження, всі звірі будуть розбігатися. Якщо казати про фауну, то це — риби. Ми дуже сумніваємося, що там належним чином будуть влаштовані рибоходи. Тобто фактично зведення ГЕС вплине і на них. А риба — це кормова база для тих самих хижаків", — пояснює Михайло Богомаз.
Кандидатка географічних наук, керівниця напряму "Вода" українського представництва Всесвітнього фонду дикої природи Оксана Коноваленко говорить, що протягом 2020-2022 років їхній фонд спільно з нацпарками розгреблювали притоки Чорного та Білого Черемошів. Там демонтували сім кляуз, за допомогою яких у ХІХ-XX століттях сплавляли ліс з високогір'я. Забрали їх для того, аби відновити вільну текучість річок, а будівництво двох ГЕС знову порушать плин течії, каже науковиця.
"Ми організовували моніторинг після знесення споруд й упродовж ще двох років перевіряли стан річки. Відповідно, дізналися, що популяції цінних видів риб зросли. Відбувається обмін ДНК, розширюється популяція, і деякі рідкісні види риб вже починають повертатися і мігрувати тими шляхами, які ми відновили. Вони перебувають в абсолютно природному стані. І це — велика цінність для України", — каже Оксана Коноваленко.
Керівник "Косівгідроенерго" Олег Трофименко обіцяв Суспільному розповісти про свої наміри щодо будівництва гідроелектростанції, однак після цього не відповідав на дзвінки кореспондентки. Суспільне надіслало інформаційний запит на адресу підприємства.
Також свою позицію у відповіді на інформаційний запит обіцяв надати керівник фірми "Гідропауер" Антон Сенюк.
Суспільне надіслало запит й до Міністерства захисту довкілля щодо будівництва гідроелектростанцій, зокрема, оцінки впливу на довкілля та за яких умов можуть надати дозвіл на спорудження.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, WhatsApp, Instagram, TikTok та YouTube