Киянин Олександр — дипломат за фахом, знавець п'яти мов, бізнесмен, який кілька років жив і працював в Об'єднаних Арабських Еміратах, любив подорожувати й знімати пустелю з квадрокоптера. Чоловік повернувся з-за кордону, аби захищати свою країну. Хобі з цивільного життя стало в пригоді на війні: тепер він — аеророзвідник на псевдо "Дубай", фільмує згори не краєвиди з верблюдами, а російську техніку та солдатів.
За три роки війни військовослужбовець пройшов гарячі точки Донбасу — зокрема, обороняв Серебрянський ліс, брав участь у бойових діях на Лиманському та Очеретинському напрямках. Зараз — на Торецькому.
Про службу й війну, про особливості роботи в умовах лісу та про повітряні бої дронів — псевдо "Дубай" розповів Суспільне Донбас.
Військовослужбовець Олександр на позивний "Дубай" розказує: повернувся додому з-за кордону в перші дні повномасштабної війни. Спершу боронив рідну Київщину, потім — Донбас.
"Тоді люди прийшли за покликом серця для того, щоб захищати свій дім, своїх рідних, близьких, свою країну. Чесно? Нічого не було! У нас не було ні касок, ні бронежилетів, на весь взвод, у нас там було десь щось до п'яти бронежилетів, до п'яти, шести касок і все, більше нічого не було. Був тільки автомат, пару чи чотири магазини та набої — все", — згадує військовослужбовець.
Бої у Серебрянському лісі
Восени 2022 року потрапив у Серебрянський ліс, був у складі позаштатного підрозділу безпілотних авіаційних комплексів, каже Олександр.
"У мене вже був досвід по використанню мультикоптерних дронівбезпілотники, які для створення підйомної сили використовують більше двох роторів з лопатями, що обертаються, з фіксованим кроком у цивільному житті. Коли я жив у Дубаї, коли ще вийшов найперший "Мавік", у мене він з'явився і як хобі я просто літав на ньому. У пустелі літав на дроні, там робив якісь відео цікаві", — каже Олександр.
"Якщо зараз з'їздити у Серебрянський ліс, ви його там просто не знайдете, бо там залишилось тільки коріння від дерев, тому що все випалила ворожа артилерія. Ліс — це дуже складна місцевість для роботи, треба було для того, щоб не губити дрони та ефективно виконувати поставлені бойові розпорядження та завдання знаходитися дуже близько до противника. Дуже часто бувало так, що я зі своїми товаришами виходили в "сіру зону", тобто за лінією бойового зіткнення", — говорить військовий.
Олександр згадує, як ворожий танк Т-90 наїхав на протитанкову міну.
"Він роззувся, тобто у нього одна гусениця злетіла з катків. І ми коригували вогонь нашої артилерії. Відчуття приємні, але з часом, коли таких ситуацій стає багато, то це просто стає роботою, ти перемикаєшся далі на іншу ціль, і це вже просто стає рутиною", — ділиться Олександр.
Згодом складом свого батальйону долучився до 111-ї бригади ТрО, розповідає військовослужбовець.
"Це були Ямполівка, Торське, якщо ті населені пункти, які окупував ворог і де безпосередньо ми там були, не на невеликій відстані від них, це — Кузьмине, та Червона Діброва у Луганській області", — згадує військовий.
Аеророзвідка на Торецькому напрямку
Зараз чоловік займається аеророзвідкою у складі 111-ї окремої бригади Сил тероборони. Працюють на Торецькому напрямку.
"Змінилися підхід до роботи. Раніше не було дронів з нічною камерою. А зараз польоти відбуваються 24/7. І вже є й антени, які дають можливість літати на більш дальній дистанції і бути менш вразливими до дій ворожих засобів радіо електронної боротьби. Це більш безпечно для пілотів, тому що раніше ми літали просто з пів окопу по пояс і тримали пульт в руках", — говорить аеророзвідник.
За його словами, наразі дрони протистоять дронам на фронті. Він уважно вивчає те, чим користуються російські військові: "Наразі ми не бачили більш нове, крім оптоволокна або "дронів-маток". Це коли дрон залітає на більш дальню дистанцію, а потім від нього від'єднується пару FPV-дронів, який має зв'язок безпосередньо з цим дроном-носієм для кращого сигналу, тому щоб не втратити його", — пояснює він.
Вдома на Олександра чекає дружина й двоє дітей. Живе, каже, думками про перемогу та повернення до цивільного життя.
"Я відчуваю себе людиною, яка дотрималася слова перед собою і перед своєю сім'єю. Живу тим, де я зараз. І я роблю те, що я маю робити зараз. А коли наступить той день, коли й закінчиться війна, тоді я і придумаю, що робити", — зазначив Олександр.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.