"І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син і буде мати, і будуть люде на землі". Військовослужбовець 100-ї окремої механізованої бригади ЗСУ Максим Мацюк витатуював на руці ці рядки із вірша Тараса Шевченка. Нині, коли має 6-місячного сина, вважає вони мають ще більший сенс.
Батько Максима брав участь в АТО, а старший брат — прикордонник. Чоловік брав участь у боях на Лиманському напрямку, а у 2023 році бився за Очеретине на Донеччині.
Про найтяжчі дні на фронті, про тяжкі бої та кохання у війську — Максим розповів Суспільне Донбас.
Максим Мацюк розповідає: у війську він, уродженець міста Ковель на Волині, від перших днів повномасштабної війни. Пішов добровольцем у соту бригаду: нині це 100 ОМБр, тоді — була одним із формувань територіальної оборони.
"Приїхав з Луцька в Ковель, додому, кажу: "Все, тату, треба йти, бо, не можу сидіти вдома". Він як військовий, дав мені свою форму, одяг мене у своє. Вони були всі проти й мама, і батько, але батько, як військовий чоловік, він зрозумів мене. А мотивація одна, щоб захистити свій дім", — каже чоловік.
У місцевій теорбороні був серед побратимів та товаришів, яких знав та розумів.
"Було багато розумних офіцерів, кадрових, так само і сержантів, солдати, які мали поняття, що таке війна, як володіти зброєю, як планувати оборону, бій. Але в основному це були всі, ненавчені люди. Але ми з Волині, всі один одного знаємо, всі сусіди, друзі. Допомагало, що всі один одному настільки довіряли, що можуть довірити життя", — розповідає військовослужбовець.
Бої за Очеретине
Спершу виконували завдання на Лиманському напрямку, зараз воюють поблизу Часового Яру. Також боєць згадує ще один напрямок — бої за Очеретине.
"Дуже тяжкий теж був напрямок — Очеретине. Ворога набагато переважаючі сили були, він туди закидав все. Основні свої сили — це якраз він тоді зосередив на тому напрямку. Вони лізли як щурі просто, йшли, йшли. Вони дуже багато знищували, перли й перли", — згадує боєць.
Татуювання — рядки з вірша Шевченка
Чоловік розповідає, через пів року після вторгнення вирішив зробити татуювання — рядки з вірша Тараса Шевченка.
"Почув звернення президента, він на свято виступав і сказав, ці слова Шевченка: "І на оновленій землі ворога не буде супостати, а буде син і буде мати, і будуть люди на землі". Я вирішив, що собі хочу таке татуювання — єдине і на все життя. Я був тоді на чергуванні. Зранку я здав чергування і просто поїхав в найближчий тату-салон. Реакція всіх була одна: "Вау, клас". Говорили, що в школі — читали".
Максим говорить, час від часу читає про життя Шевченка, аби дізнатися більше цікавого з його життя.
"Татові дуже сподобалось. Мама перший час: "Нащо ти це зробив? Нащо тобі те татуювання? Це ж на все життя". А потім там день-два і мене вже: "Гарно!". Сподобалося", — ділиться Максим.
"Побачити як син повзає та перемога"
Вдома на нього чекають дружина та син. Із дружиною, говорить чоловік, познайомився у цьому ж батальйоні
"Ми все життя жили на сусідніх вулицях, ходили в одну школу, але не були знайомі. Року не було, як ми були знайомі, я зробив їй пропозицію. Зараз вона мене чекає вдома з маленьким сином, синові шість місяців. Дивлюся, як синок росте, через телефон, по відео".
Військовослужбовець не виключає, що не повернеться до цивільної професії — служитиме далі у війську.
"Додому би поїхав — до сина. Хочу побачити, як він повзає — на власні очі. Він ще не повзає в нас — вже ось-ось. І така маленька у мене мрія, щоб вже по хаті повзав трошки. Звичайно найбільша мрія — це перемога, як і у всіх".
