Військовослужбовець Луганського прикордонного загону бригади "Помста" Валерій Кохан повернувся на службу на протезі. Ліву ногу чоловік втратив під час боїв за Бахмут майже два роки тому. Він пережив з десяток операцій, доки знову зміг ходити. Зараз Валерій — діловод, служить на Донеччині. Після війни хоче повернутися до рідної Одеси та подорожувати.
Про поранення, реабілітацію та повернення у військо, а також про ставлення цивільних до військовослужбовців з ампутаціями — Валерій розповів Суспільне Донбас.
Військовослужбовець Луганського прикордонного загону, бригади "Помста" Валерій Кохан родом з Одеси. У мирному житті працював будівельником. Після повномасштабного вторгнення, розповідає чоловік, в нього була можливість виїхати з країни, але він не зміг.
"24 лютого 2022 року, мені телефонували з Чехії, говорили: "Приїжджай". Я так не зміг. Як так — хтось воює, а я ось такого. Ну і через тиждень я вже мобілізувався", — розповідає Валерій Кохан.
Бахмут: поранення, ампутація та реабілітація
Спершу чоловік служив в Очакові на Миколаївщині, далі — на Донеччині. Брав участь в обороні Бахмута на початку 2023 року. Під час мінометного обстрілу отримав важке поранення.
"У нас мала бути ротація. Це сталося на світанку. Просто прилетіла міна. Велика, сто двадцята — по ямі. Мене перенесли в місто, там переклали на броньовик і вивезли. Двох хлопців, які мене витягували, — вже немає серед живих", — розповідає військовий.
Одну ногу втратив ще тоді, розказує чоловік, під час обстрілу. У шпиталі Києва лікар боровся — за другу.
"Ні одної цілої кістки не було у другій нозі. По частинах склав, нога спочатку взагалі не шевелилася. Заняття, заняття, заняття. Увесь час саме — вольові, бо багато військових, які лінуються, хникають. Я хотів, як можна бистріше ходити. Спочатку нога рухалася — один міліметр. Потім більше, більше", — згадує військовослужбовець Луганського прикордонного загону.
Загалом Валерій пережив близько десяти операцій. Ліву ногу йому протезували. Спершу ходив на паличках, зараз — самостійно.
Військовий показує протез, який йому зробили після важкого поранення: "Це американський, один із найліпших протезів. У мене є ще вдома, без всіх цих пружинок… для купання".
У стрій на протезі: про службу в бригаді "Помста" та плани на мир
Місяць тому чоловік повернувся на службу. Він — діловод. Після війни мріє поїхати до рідної Одеси, до дружини й доньки, і знову — подорожувати.
"Радіти життю, їздити за кордон і щось дивитися. У Грецію, десь на острови, подивиться на сонце, посидіти в затінку", — ділиться мріями військовослужбовець.
"Коли на мене звертають увагу, що я маю інвалідність — для мене це своєрідна образа. Надлишкової уваги не треба, але, якщо ви бачите, спросіть: "Вам помогти?". Людина з інвалідністю та ще й у військовій формі. "Дякую за службу". І все — більше не треба", — говорить Валерій.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube та Instagram
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.