5 липня — день звільнення від окупантів українських міст на Донеччині у 2014. Цьогоріч масових заходів не буде — безпекова ситуація не дозволяє. До десятої річниці звільнення Слов’янська, Краматорська, Дружківки та Костянтинівки волонтери благодійної організації "Всі поруч" з Краматорська оголосили збір на один мільйон для Сил оборони України, які звільняли ці міста. Суспільне поговорило про ті дні із правоохоронцями, які були учасниками і допомагали звільняти Слов'янськ.
Штаб оборони та окупація
Співробітник СБУ Євген згадує: після того, як окупанти у квітні взяли під контроль Слов'янськ, Краматорськ, Дружківку та інші міста, організували штаб оборони: проти бойовиків працювали поліцейські, військові, працівники СБУ.
"Це ще була маленька група. Однак тоді вже була чітка стратегія, певні тактичні дії й спецоперації, які нам доводилось проводити в тому числі в окупованому місті. Сюди тоді почали їхати всі люди — і я маю на увазі всіх представників правоохоронних органів, та й волонтерів, які визначилися конкретно зі своєю позицією", — згадує Євген.
В місті хазяйнували бойовики: ув'язнювали людей, будували укріплення.
"На перехресті був дуже великий блокпост. Він під два метри був обладнаний укриттями, з яких можна було вести бій. Десь біля кафе стояв БТР і скрізь були бойовики, і снайпери, і вони тут охороняли. І дуже багато було заміновано", — згадує Євген.
Колишній поліцейський зі Слов'янська Фрідон Вєкуа, на момент окупації зміг увійти в довіру до бойовиків, обіймав посаду заступника так званого "народного мера" В'ячеслава Пономарьова з гуманітарних питань.
"Це мені дало вже дуже великі можливості, я міг їздити по місту, бачити, чути, все збирати — багато документів, яких я здобув там у них, потім залишилися, передавав це в СБУ. Я дізнавався, коли йшла гуманітарна допомога з Росії — а це було подвійного призначення — везли зброю. Я віддавав інформацію, і наші військові перехоплювали в Луганській області та нищили", — говорить Фрідон Вєкуа.
Чоловік розповідає, 2 липня його викрили. Ватажок бойовиків Ігор Гіркін дав вказівку відсторонити чоловіка від справ. Йому вдалося з дружиною виїхати до Святогірська.
"З 4 на 5 липня вночі ніхто не спав — ні Святогірськ, ніхто. Заграва така була, бій шов дуже серйозний, і ми дізнаємося, що вони — втекли".
Звільнення
В день звільнення, 5 липня 2014 року перший синьо-жовтий прапор у Слов'янську українські силовики встановили — на будівлі виконкому.
"Відбулося все дуже спонтанно, як для всіх нас. Бойовики зрозуміли, що вони вже перебувають в повному оточенні Збройними Силами України. І, по показах свідків, саме десь з 9-10 години 4 липня, бойовики в найтерміновішому порядку, почали формувати колону", — говорить чоловік.
Бойовики тікали, не забираючи своїх, згадує Євген.
"Наскільки швидко вони виїжджали з міста, що вже коли наші хлопці стали на певні блокпости, займаючи там оборону міста, то на деякі блокпости ще приходили хто зі звільнення, хто ще звідкись. Сепаратисти, тільки вже коли вони заходили на блокпост — вони розуміли, що тут вже перебувають ЗСУ. А на початку вони просто приходили: "Привіт, хлопці, як справи". Потім дивляться — щось і прапор не той, і хлопці не ті, і справи вже в них досить погані", — згадує Євген.
Того дня бойовики покинули Слов'янськ, Краматорськ, Дружківку та Костянтинівку.
Цьогоріч масові заходи святкування десятої річниці звільнення не проводять через повномасштабне вторгнення російських військ. Місцеві волонтери до святкової дати оголосили збір у мільйон гривень для потреб Сил оборони, які звільняли ці міста.
"Ми відкрили збір на початку червня, наші дедлайни були до 5 липня і наразі у нас вже є трохи більш ніж половина", — зазначила волонтерка БО "Всі поруч" Марія Семанишин.
Збір продовжать, допоки не зберуть ще 500 тисяч, говорить волонтерка Марія Семанишин.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів та за підтримки European Centre for Press and Media Freedom (ECPMF), Federal Foreign Office Germany, Voices of Ukraine as part of Hannah-Arendt-Initiative.