Десять років тому Сили оборони України визволили Слов'янськ, Краматорськ, Дружківку та Костянтинівку від російської окупації. Під окупацією міста на Донеччині перебували з квітня до липня. Чи готові були працівники СБУ у Слов'янську до окупації, як діяли, які групи спецслужби РФ формували для захоплення міста та яким було звільнення міста 5 липня 2014 року — спогади правоохоронця — безпосереднього учасника тих подій.
Суспільне Донбас публікує розповідь чоловіка про події десятирічної давнини. Далі — пряма мова.
Підготовка до заворушень у Слов'янську до 12 квітня 2014 року
Тоді у нас був посилений режим чергування. Ми залишались на добові чергування у міськвідділі, тому що в нас вже була на той час інформація: готуються певні заворушення під російською егідою.
Ми вже розуміли осіб, які будуть тим чи іншим чином причетні до вказаних заворушень. Бо те, що почалося 12 квітня 2014 року, мало ще певну підготовку.
Певна підготовка — от наприклад: так званий мер Пономарьов приїхав трошки заздалегідь сюди з чітким завданням зібрати певну групу осіб, яка за його командою буде вчиняти деструктивні дії на території міста. До складу вказаної групи входили маргінальні елементи — мілкий криміналітет, яким пообіцяли: комусь винагороду, комусь якісь посади. І ще наприкінці лютого 2014 року, з початку березня 2014 року вказані групи, певним чином формувались.
12 квітня 2014 року: захоплення силових структур у Слов'янську
12 квітня розпочалося з того, що певна група людей висунулася до будівлі поліції, на той час ще міськвідділу міліції. Після певних перемовин та силового втручання вони захопили міськвідділ міліції зі зброєю, яка там знаходилась.
Вони поїхали у тоді ще транспортний відділ міліції, який базувався неподалік від залізничного вокзалу в Слов'янську. Там вже не було достатньої кількості зброї, може, до десяти одиниць. Звідти вони забрали ще певні засоби захисту — такі бронежилети раніше були у міліції під назвою "Кора". Це бронежилет легкий, який захищає від ударів ножем, від ударів палкою.
Потім група висунулась сюди (до СБУ — ред.).
Ми тоді вже підготувались. У нас тоді у відділі перебували п'ятеро, тому займати кругову оборону з тим, що в нас було на той момент.... Яка у нас зброя була? Її було дуже небагато. Тоді у всіх міськвідділах було дуже мала кількість зброї. Здебільшого — це були ПМ ( пістолети Макарова — ред.), один, може два було автомати — і все. Однак, ми вивезли секретні матеріали, які в нас знаходились, всю документацію. Також вивезли зброю. І на той час вже, коли зайшли бойовики сюди, ми вже були готові до цього.
Вони зайшли. На той час у міськвідділі залишились три наших співробітники — вони ще не встигли вийти. За їх свідченнями, коли зайшли бойовики, вони не проявляли, на той ще час, якоїсь там агресії до них. Вони просто запитали, чи хтось хоче залишатись з ними, чи, якщо ви не хочете, то забирайте свої особисті речі і йдіть додому.
І всі працівники, які на той час працювали у Слов'янському міськвідділі, просто зібрали свої речі, які ще в них залишились особисті, і просто вийшли з міськвідділу.
Була певна група, яка була сформована ще десь в Криму спецслужбами РФ з кадрових військових, з представників ПВК (приватна військова компанія — ред.).
Далі сформували з підготовленого підґрунтя для місцевого населення певні "сили допомоги", які мали являти собою масовку під час захоплення будівель, які будуть там стояти на блокпостах. Яких можна буде десь показати на якихось відео, і сказати, що ось, дивіться — це місцеві люди, які хочуть, щоб сюди прийшла Росія або ще щось.
Ці підрозділи потім поповнювались вже різними людьми. Була дуже велика кількість найманців, кадрових військових, людей, які приїжджали і поповнювали вказані групи, бо тут були активні бойові дії. Було і місцеве населення, але якщо взяти звичайну людину і дати їй автомат, вона не зможе вести активно і професійно бойові дії, і не може якось там воювати зі Збройними силами України. Тому, по-перше, основними ударними групами були ці особи. А місцеві? Ну, загалом місцеві взагалі були для якоїсь масовки.
Пам'ятаю, після звільнення ми приїхали на Артема — там був один з блокпостів, і ми проводили там обшук біля цього блокпосту. Ми познаходили зброю, з якою вони стояли на тому блокпосту. Щоб ви розуміли, там стояла пара місцевих, і вони стояли з муляжами автоматів.
Звільнення на початку липня 2014 року
Перед звільненням з початку липня була закрита основна дорога, по якій бойовики завозили зброю. Це дорога, яка веде на Миколаївку. Околиці міста тоді вже були під контролем Збройних сил України. Вже на той час був звільнений Лиман, Щурове.
У Ямполі, Щуровому були дуже досить такі великі укріплені райони. І наші хлопці вже на той час зайшли в ці населені пункти та вже підходили безпосередньо до околиць Слов'янська.
Бойовики зрозуміли, що вони перебувають у повному оточенні Збройними силами України й, за показами свідків, саме десь з 9-10 години 4 липня бойовики в найтерміновішому порядку почали формувати колону. Колона формувалась з різного транспорту: це були й автобуси, це були й мінібуси, це був якийсь приватний транспорт, це були й військові автомобілі. Ось все це формувалося в колону дуже-дуже швидко.
Бранці окупантів вийшли на волю
Як розповідали свідки, які саме в той час були тут, що в міськвідділі поліції тоді тримали дуже велика кількість полонених. Хтось там був, хтось — у спортзалі під наглядом. Вони просто спали на матрацах, хтось — в інших кабінетах, тобто по-різному. І ось вони десь з 12-ї години ночі вже вони не бачать охоронців.
Один мій знайомий — він вийшов. Він сам не міг собі повірити, що його ніхто не охороняє. Він дуже-дуже акуратно пройшовся, подивився, що немає охорони. Потім спустився вниз, повідомив це всім полоненим, які там були. Сказав: все, нас ніхто не охороняє, ми можемо виходити. І люди дуже акуратно, дуже спокійно почали виходити. І побачили, що (пусті — ред.) всі блокпости, а тоді їх на той час було дуже багато.
Вони настільки швидко виїжджали з міста, що коли наші хлопці стали на певні блокпости, займаючи оборону міста, то на деякі блокпости ще приходили ще звідкись сепаратисти. І от коли вони заходили на блок-пост, вони розуміли що тут Збройні сили України. А на початку вони просто приходили: "Привіт хлопці. Як справи?". Потім дивляться: щось і прапор не той, і хлопці не ті, і справи вже в них досить погано…"
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram