Із браком боєприпасів, на "самопальній" техніці: спогади військових про звільнення Маріуполя 13 червня 2014 року

Українські військові в Маріуполі, 13 червня 2014 рік. AP

Десять років тому українські військові і добровольчі батальйони звільнили Маріуполь від проросійських бойовиків. Під їхнім контролем місто перебувало із середини квітня 2014 року. Тоді російські сили захопили міську раду та декілька адмінбудівель, 9 травня заблокували управління міліції, СБУ і прокуратуру. Під контролем української уряду залишився маріупольський аеродром, де перебували військові і добровольці з батальйону "Азов". Операція зі звільнення Маріуполя почалась на світанку і тривала один день: о 5-й ранку у місто зайшли 150 бійці "Азову", дві роти батальйону "Дніпро", нацгвардійці і спецпризначенці МВС. І до вечора відновили контроль.

Сьогодні місто не побачить традиційних святкувань: понад два роки — там знову окупанти.

Суспільне поговорило із військовими, які звільняли місто десять років тому. Читайте спогади та думки про майбутнє приморського міста від тих, хто бачить цю війну зсередини всі десять років російської агресії проти України.

Підготовка до звільнення Маріуполя тривала кілька тижнів, згадує військовослужбовець ЗСУ Ігор Луценко. У 2014-му він воював у складі батальйону "Азов". За словами чоловіка, це був його перший бойовий досвід.

"Була розвідка боєм. Ми приїхали на трьох машинах і спробували підійти до центральної частини Маріуполя, де були барикади. Вони по нас почали стріляти, ми — по них. Таким чином було виявлено, як вони реагують, де перебувають, яка озброєність", — розповідає про підготовку.

Він вважає, українські військові скористались перевагами — попри те, що не вистачало ані озброєння, ані досвіду у таких боях.

Юрій Луценко/Facebook
"Те, що там відбувалося, не нагадувало професійну військову операцію. В загальних рисах це було правильно. Але народ той, що воював, попри завзятість, воювати ще не вмів тоді".
Ігор Луценко

"Нам пощастило, в нас були тоді ряд переваг: з нами були ЗСУ, морпіхи і бронетехніка. І в нас була власна самостійна зроблена бронетехніка. Це КамАЗ з навареними листами. І на нього ставилася зазвичай зенітна гармата, яка чергами б’є. І цими чергами ми швидко деморалізували спротив. Бо ця "ЗУшка" пробивала навіть бетонні блоки", — розповідає Ігор Луценко.

Денис Нагорний — нині підполковник і заступник начальника штабу окремої артилерійської бригади — у 2014-му був кулеметником "Азова". За словами чоловіка, його група заходила у місто заходили о 5-й ранку з аеродрому.

"Я був кулеметником. Нас було три кулеметники. Було декілька розрахунків гранатомету. А загалом бійці на "самопальних" автомобілях: сміттєвозах, на пікапах з великокаліберними кулеметами", — говорить військовослужбовець.

Українські військові мали задачу: відбити будівлі, які займали російські найманці.

Кадр з відео бригади Нацгвардії "Рубіж"/Facebook
"Будівля за будівлею, вулиця за вулицею, підвал за підвалом почалася зачистка. Найважливішою точкою зачистки було взяття барикад і знищення ворожої техніки"
Денис Нагорнийзаступник начальника штабу окремої артилерійської бригади

"Це був захоплюючий момент, бо підрозділи були доволі підготовлені, вони засіли в будівлі профтехучилища і будівлях навколо. Але нам доволі пощастило, бо звідти пішла підготовлена група спецназу Російської Федерації. За добу до нашого штурму вони замінували повністю вулиці і почали відходити з міста", — розповідає Денис Нагорний.

Операція пройшла достатньо успішно, бо росіяни "кинули напризволяще" своїх прибічників місті, вважає Ігор Луценко: "Росія не планувала воювати на той час за Маріуполь. На той час взагалі, якби все так само було зроблено в усіх інших містах Донбасу, я думаю, що в нас би такої проблеми зараз не було".

Обидва військових згадують, що їх дивувало: під час всієї підготовки та операції маріупольці не ховалися — люди проходили, або проїздили повз сутички та бої.

Як повідомляло військове командування, ніхто з цивільних тоді не постраждав. Поранені були 5 бійців Національної гвардії. Сили АТО знищили укріпрайон на вулиці Грецькій, ліквідували 5 бойовиків, 17 поранили, 20 взяли в полон.

13 червня опівдні Сили оборони підняли український стяг над міською радою. Маріуполь жив під синьо-жовтим прапором майже вісім років. На початку повномасштабного вторгнення РФ почала обстрілювати та штурмувати місто. Оборони Маріуполя тривала 86 днів. Нині місто у тимчасовій окупації.

"Маріуполь — це місто, котре буде завжди фактично потрапляти в оточення тієї чи іншої сторони. Завжди буде проблема, що під вогневий контроль можна буде взяти під’їзди до нього. Але якщо ми будемо визволяти населений пункт один за одним, то не бачу проблеми, аби обійти Маріуполь і розбиратися з ним так, як росіяни, але без знищення населення і будівель", — вважає Ігор Луценко.

Денис Нагорний також переконаний: відвоювати Маріуполь можливо — якщо мати достатньо озброєння:

"В нас вийде забрати не тільки Маріуполь, а повернути всі наші території включно до кордонів 1991 року. Нам просто потрібно більше зброї, боєприпасів, Ф-16, повноцінне забезпечення, яке підпадатиме під стандарти тієї чи іншої операції. Ми маємо переважати в забезпеченні".

Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram