Десять командувачів на чолі з Путіним: хто винен у воєнних злочинах у Маріуполі — звіт Human Rights і Truth Hounds

Фото ілюстративне. Фото: Attila Husejnow/SOPA Images/LightRocket/Getty Images

17 підрозділів армії РФ, які брали участь у штурмі українських військ, що обороняли Маріуполь з кінця лютого до початку травня 2022 року, та 10 командирів включно з президентом Росії Володимиром Путіним, ймовірно, відповідальні за воєнні злочини, скоєні у місті Донецької області в цей період.

Такого висновку дійшли автори доповіді Human Rights Watch, Truth Hounds і SITU Research, яку оприлюднила сьогодні, 8 лютого.

Вони наполягають, діяльність російського президента Володимира Путіна та інших російських високопосадовців має бути розслідувана.

"Найвищі рівні російського військового командування глибоко знали ситуацію в Маріуполі та брали активну участь у плануванні, виконанні та координації військових операцій російських військ та пов'язаних з Росією сил під їхнім командуванням, оскільки вони штурмували та взяли місто під контроль і вчиняли численні очевидні порушення законів війни", — йдеться у звіті.
Маріуполь, Україна, 19 квітня 2022 року. Фото: АР

У доповіді перераховані 17 підрозділів російських і пов’язаних з Росією сил, які діяли в Маріуполі в березні та квітні 2022 року, в розпал бойових дій. Дослідницькі групи також ідентифікували 10 людей, які, на їхню думку, можуть нести кримінальну відповідальність за принципом відповідальності командування за воєнні злочини, пов’язані з незаконними нападами та можливим блокуванням гуманітарної допомоги та евакуації. Розслідувачі назвали їхні імена:

  • Володимир Путін, президент Російської Федерації та головнокомандувач армії РФ
  • Сергій Шойгу, міністр оборони, заступник військового командувача
  • Валерій Герасимов, перший заступник міністра оборони та начальник Генерального штабу ЗС РФ
  • Сергій Рудський, перший заступник начальника Генштабу ЗС РФ та начальник Головного оперативного управління Генерального штабу ЗС РФ
  • Олександр Дворніков, тодішній командувач Південного військового округу
  • Віктор Золотов, головнокомандувач Національної гвардії Росії
  • Андрій Мордвічев, командувач 8-ї гвардійської загальновійськової армії
  • Рамзан Кадиров, голова Чеченської Республіки та сил національної гвардії Чечні
  • Адам Делімханов, командувач чеченськими військами в Маріуполі під час штурму міста
  • Денис Пушилін, голова так званої Донецької народної республіки (ДНР) та головнокомандувач збройних формувань, організованих при "ДНР" під час штурму Маріуполя.
Російські війська обстрілюють житловий будинок у Маріуполі, 11 березня 2022 рік. Фото: АР/Євген Малолєтка

"Діяльність російського президента Володимира Путіна та інших російських високопосадовців має бути розслідувана. Вони мають бути відповідним чином притягнуті до відповідальності за свою роль в очевидних воєнних злочинах, скоєних російськими військами під час бойових дій у Маріуполі. Росія повинна сплатити репарації жертвам порушень законів війни та їхнім родинам", — зазначається у пресрелізі до доповіді.

4 грудня 2023 року Human Rights Watch надіслала російському уряду короткий виклад висновків доповіді та перелік запитань, але станом на 1 лютого відповіді не отримала.

Методологія дослідження

Як зазначають автори дослідження, для цього звіту та супутнього вебматеріалу Human Rights Watch та Truth Hounds — українська правозахисна організація — опитали 240 людей. З них 26 — були представниками міської влади та волонтерами Маріуполя, 11 – медичними працівниками Маріуполя, 168 – іншими жителями Маріуполя, 7 – національними українськими урядовцями, а також, міжнародних та українських гуманітарних працівників, українських та міжнародних правозахисників та активістів, експертів з російських військових, а також українських та міжнародних журналістів, які робили репортажі про Маріуполь тощо.

Опитування переселенців з Маріуполя проходило особисто або телефоном у період з березня 2022 року по січень 2024 року.

Майже всі інтерв'ю проводилися українською мовою, деякі — російською та англійською мовами.

Загалом у цьому звіті та супровідній вебфункції використано десятки супутникових знімків, 850 фотографій і відео, зроблених у період з 24 лютого 2022 року по 17 червня 2023 року.

Маріупольський драмтеатр, окупація, 2023 рік. Фото: Маріупольська міська рада/Telegram

30 грудня 2020 рік. Маріуполь, Донецька область. Фото: Маріупольська міська рада/Telegram

Що відомо про облогу Маріуполя

У звіті Human Rights Watch, Truth Hounds і SITU Research відтворили хронологію подій у місті.

24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Протягом майже трьох місяців збройні сили Російської Федерації та пов’язані з ними збройні формування з Донбасу на південному сході України вели запеклі бої проти Збройних Сил України за захоплення Маріуполя.

До 2 березня російські війська взяли місто в облогу.

На початку березня приблизно 450 тисяч цивільних були заблоковані в Маріуполі, не маючи змоги або бажання покинути свої домівки. Бойові дії серйозно пошкодили критичну інфраструктуру, зокрема електромережі, системи водопостачання, опалення та зв’язку.

До 13 квітня окупаційна армія захопила більшу частину міста, оголосивши про захоплення Маріуполя 21 квітня. 16 травня українські війська, які залишалися на території металургійного комбінату "Азовсталь", почали здаватись у полон. З цього моменту Маріуполь був повністю захоплений Росією.

30 квітня відбулася перша офіційна евакуація мирних жителів з Маріуполя на територію, контрольовану Україною.

5 лютого 2024 року. Маріуполь, Донецька область. Фото: Маріупольська міська рада/Telegram

Війна зробила місто невпізнаваним: замість будинків — руїни, у дворах — тимчасові могили, викопані нашвидкуруч. Тисячі людей були вбиті під час обстрілів або померли з інших причин.

Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram