"Ці стандарти НАТО тут, на жаль, не працюють". Як працює лікар-хірург стабілізаційного пункту на Бахмутському напрямку

Військовий хірург 93-ї окремої механізованої бригади Олександр пішов до військкомату добровольцем три місяці тому — щойно закінчив інтернатуру. 27-річний медик нині — в одному зі стабілізаційних пунктів на Бахмутському напрямку. Як в перший день рятував трьох "тяжких" бійців, із якими ранами стикається найчастіше і та про смерть важкопоранених — Олександр розказав Суспільному Донбас.

Олександр з перших днів повномасштабного вторгнення допомагав пораненим в одному зі шпиталів Запоріжжя.

"Я дізнався, що потрібна допомога Запорізькому військовому шпиталю, там завжди не вистачало рук, тоді я туди прийшов. І там залишився, колектив був гарний. Роботи було дуже багато", — розповів лікар-хірург стабілізаційного пункту.

У першу роботу зміну на Донеччині, згадує Олександр, рятував одразу трьох тяжкопоранених бійців, яких привезли серед ночі.

"Було проникнення черевної порожнини та були перелами кінцівок. Я пригадую, було влучання — артилерійське, дуже сильно посікло уламками. У того солдата практично знесло передню черевну порожнину. Моторошна картина, але свідомість він не втратив, все було добре. Це було моє перше знайомство з бойовою травмою: багато крові, рвані рани. Виглядає страшно, але вижити можна", — згадує військовий хірург.

Приміщення стабілізаційного пункту на Бахмутському напрямку, Донецька область. Кадр з відео Суспільне Донбас

Робота виснажує психологічно та фізично, зміни тривають понад 12 годин. 

"Емоції йдуть на другий план. Ти бачиш поранення і вже на ходу, за секунду аналізуєш, що ти будеш робити та чи варто це робити: чи можна зняти турнікети, не можна, буде кровотеча чи ні. Завозять хворого, бачиш поранення в грудній клітці, ти вже знаєш, що там є пневмотораксПневмоторакс — скупчення газу, повітря у плевральній порожнині з одночасним підвищенням тиску в ній, внаслідок чого відбувається поступовий колапс легені.. Вже якось на око швидка діагностика відбувається", — пояснив лікар-хірург Олександр.

Більшість травм, з якими доводиться працювати — це осколкові. З настанням зими додалися обмороження.

"Сімдесят відсотків поранень – це кінцівки. Більше це від ВОГів, скиди з дронів, мінометних обстрілів. Якщо це була не термінальна стадія обмороження, перший ступень обмороження, то все обходиться. Не вистачає, засобів індивідуального обігріву. Такі хімічні підкладки у чоботи, які розтираєш: вони починають саме нагріватися, вони дуже потрібні", — вважає лікар.

Лікар-хірург стабілізаційного пункту на Бахмутському напрямку Олександр, Донецька область. Кадр з відео Суспільне Донбас

Найчастіше, за словами хірурга, поранених привозять вночі під ранок. За правилами, додає він, пораненого бійця необхідно за десять хвилин доставити до стабілізаційного пункту, але обстріли та погода цього не дозволяють.

"Стандарти НАТО, коли в них там були бої, і "вертушка" прилетіла, забрала пораненого і відвезла його в штат, — тут це не працює, на жаль. Тут поля: тут літак не прилетить, тут поки машина доїде, її підіб'ють. Не так легко витягнути бійця. Ті, хто його евакуює, дуже сильно самі ризикують. Буває, що хлопці пішли витягати, та самі потрапили під обстріл — або мертві, або поранені. І їх вже треба витягати. З погодою, дуже великі проблеми: часто машини в'язнуть та ламаються", — розповів лікар-хірург Олександр.

"Часто, коли хлопці не можуть дочекатися в евакуації, та помирають прямо на точці, коли у них важкі поранення".
Стільці для бійців з контузіями і з легкими пораненнями, стабілізаційний пункт, Бахмутський напрямок, Донецька область. Кадр з відео Суспільне Донбас

За зміну лікарі приймають приблизно двадцять поранених бійців.

Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram