У прифронтових Рубцях на Донеччині Віталій з родиною понад 30 років займається фермерством. Втративши чотири пальці на руці під час російського обстрілу, продовжує обробляти поля і сподівається на врожай. Цьогоріч у лютому біля його подвір'я влучив російський снаряд — чоловікові ампутували частину долоні, вирізали селезінку, у тілі залишаються уламки — зокрема, й біля серця. Разом з братом та дружиною вони обробляють 500 гектарів землі та сподіваються: коли прийде час збирати врожай, їхні поля не будуть в окупації та не згорять від обстрілів. Про те, як пережили удар армії РФ, що вирощують цього року та збитки від бойових дій — родина розповіла Суспільне Донбас.
"Залишились уламки біля серця"
Народився у сорочці — так Віталію казали лікарі, згадує чоловік. Він вижив після тяжких поранень, які отримав 3 лютого 2025 року.
"Готовив "КАМАЗ" заїхати на техобслуговування і лампочки змінював, завів — і о 10:00 годині був "приліт". Ампутація чотирьох пальців з долонею. І поранення у живіт. Селезінку вирізали. Уламки є біля серця, але ніхто їх не дістає. Начебто, вони не загрожують життю", — розповідає про поранення чоловік.
Разом з братом та дружиною понад три десятиліття вони обробляють землю. Цей рік не став винятком — вирощують зернові. Віталій продовжує працювати.
"Що можу, обід привезти, ще щось. Вже трохи за кермом. Трохи навчаємося. Звикаємо до нового життя", — ділиться фермер.
Уламки снарядів на полях та збитки
Родина орендує 500 гектарів землі, каже брат Віталія — Володимир. Наразі готуються обробляти кукурудзу від шкідників.
"Не проси дощу, а проси врожай. Що буде? Тільки ще сім листочків, яка вона буде. Вона вже повинна бути по коліна і ледве не по пояс весь час. Пшениця до співу як не вимокла, так може спалять. Все ж може бути. Щось прилетить, загориться, і що ти? Все. Дуже важко", — каже фермер Володимир.
На полях, каже Володимир, продовжують знаходити уламки снарядів: "Гради" не всі викопали. Вони на глибині півтора метри, тому що якщо його зараз зариє, а потім все одно земля його витягне, потрібно копати. Так що ми копали одразу там біля села, ми два тижні 10 гектарів копали".
Чоловік додає: збитки від війни для їхньої родини важко підрахувати. Це і розбита техніка, і спалений врожай.
"У нас тут була сільськогосподарська техніка: "КАМаЗ", комбайн, оприскувач. І був там "прильот". Тут постраждало і в основному у нас повилітали двері. Двері, вікна у нас були відкриті, пощастило, що не закриті", — згадує обстріл дружина Віталія Олена.
"Дякуючи батькові. Він почав — ми продовжуємо, якби тільки нам давали працювати. Ми виїжджали, немає "плану Б". Просто ми сподіваємося, віримо у наших хлопців, у нашу перемогу і що ми залишимося вдома і нікуди ми не будемо їхати", — каже Олена.
